Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію щодо ситуації в Азовському морі та Керченській протоці. Росію закликають негайно звільнити українських військовослужбовців, яких російські силовики захопили 25 листопада, і забезпечити свободу судноплавства в Азовському морі. У ПАРЄ також засудили будівництво мосту через Керченську протоку.
Міжнародна організація наполягає, що українським військовослужбовцям необхідно забезпечити медичну, правову та консульську допомогу відповідно до положень Женевської конвенції про поводження з військовополоненими. Голова комітету Держдуми Росії з міжнародних справ Леонід Слуцький оголосив, що резолюція була ухвалена «під тиском» і зберігає «усі популістські штампи та оцінки інциденту в Керченській протоці». Росію позбавили права голосу в ПАРЄ після анексії Криму.
Делегат ПАРЄ від Великої Британії Джон Хауелл висловився за посилену військову присутність своєї країни в Азовському регіоні:
«Ми даємо чіткий сигнал Росії: якщо провокації триватимуть, ми перекинемо в регіон ще більше військових кораблів, щоб продемонструвати британську присутність. Нашим українським друзям я хочу сказати: ми будемо вас підтримувати, і, я сподіваюся, ви приймете нашу підтримку».
Українська правозахисниця, координатор медійної ініціативи за права людини Марія Томак ділиться двоїстим враженням від резолюції.
‒ Є негативні відгуки та коментарі в соцмережах з приводу того, що резолюція недостатньо хороша, і я, напевно, з цим погоджуся. Але важливо зазначити, що якби в Страсбурзі не було родичів полонених моряків Віктора Сороки та Ольги Гриценко, якби там не було адвоката Миколи Полозова, то, я думаю, що результату у вигляді згадки Женевських конвенцій у документі не було б. За два дні ці люди провели багато зустрічей, публічних заходів, і всюди ставилося питання про статус українських військових ‒ Росія їх вважає підозрюваними в кримінальному злочині, але не військовополоненими, затриманими під час збройного конфлікту. Хлопці наголошували на всіх етапах слідства та в суді, що вважають себе військовополоненими. Було б добре, якби в резолюції було прямо сказано, що вони військовополонені, що це був збройний напад Росії.
Марія Томак зазначає, що в результаті в документі з'явилося компромісне формулювання ‒ посилання на Женевські конвенції.
Всі хочуть діалогу, вони не хочуть дратувати «російського ведмедя»Марія Томак
‒ Це вже хороший результат. Давайте не забувати, що Рада Європи та ПАРЄ ‒ насамперед, майданчик, де йдеться про права людини, де це головний фокус. Тобто не якісь речі, пов'язані з політикою, геополітикою, визнанням або невизнанням характеру конфлікту. Там є розуміння, що українські моряки перебувають в ув'язненні незаконно. Микола Полозов вказав на те, що російська сторона не надала жодного документа, який свідчить про стан здоров'я наших громадян. Але загальна атмосфера в ПАРЄ, як мені здалося: всі хочуть діалогу, всі хочуть так чи інакше повернути Росію, говорять про необхідність збереження дипломатичного вікна для переговорів. Це моє суб'єктивне враження ‒ вони не хочуть дратувати «російського ведмедя». Згадка Женевських конвенцій у резолюції ‒ однозначно дратівливий чинник для Росії.
Марія Томак
Політичний оглядач, редактор відділу «Політика» російської «Новой газеты» Кирило Мартинов вважає резолюцію ПАРЄ швидше «моральним заходом».
Європейці досить консолідовано виступають проти дій Росії щодо УкраїниКирило Мартинов
‒ Такі документи ухвалюються як інструмент м'якої сили ‒ це означає, що якщо російська сторона збирається чинити спротив їй за допомогою звичайного насильства, то, звичайно, вона до цієї резолюції прислухатися не буде. Але якщо ми дивимося на картину ширше, якщо ми розуміємо, що в Росії є люди, які дещо скептично дивляться на нинішню зовнішню політику, то створюється додатковий тиск. Європейці досить консолідовано виступають проти дій Росії щодо України. Рада Європи замислювалася не як арена для міжнародних суперечок і взаємних засуджень, а як інститут, який на наднаціональному рівні може показати єдність європейських народів, зокрема й тих, хто не увійшов до Європейського союзу. Російська позиція після того, що сталося з Кримом, взагалі дискредитувала цю задачу.
Кирило Мартинов
Кирило Мартинов підкреслює серйозність цієї посткримської кризи для майбутнього Ради Європи.
‒ Або Раді Європи потрібно вигадувати нове обґрунтування своєї діяльності, або в старому режимі домовлятися з російською владою, яка виглядає не дуже здатною домовлятися. Навіщо Росії брати участь у цьому міжнародному органі ‒ окреме питання. По-перше, це психологічна штука: хуліган начебто не хоче в комсомол, але коли його туди не беруть, він починає дратуватися, вимагає собі рівних умов, щоб там теж провертати свої справи. З іншого боку, російська влада розуміє, що членство в європейських інститутах ‒ це спосіб випускати пар для значної частини російських громадян, чиї сім'ї потрапили під російське судочинство. Це десятки тисяч осіб щороку ‒ Росія лідирує за кількістю звернень до Європейського суду з прав людини.
(Текст підготував Владислав Ленцев)