16 липня Служба безпеки України та Державне бюро розслідувань затримали колишнього голову управління СБУ в Криму Олега Кулініча. Його підозрюють у тому, що він передавав секретні дані російським спецслужбам. Кулінічу висунули підозру за трьома статтями Кримінального кодексу України, включаючи держзраду, і відправили під арешт.
Якою є історія призначення Олега Кулініча на цю посаду? Як він виявив себе на службі? Що змінилося у підходах Служби безпеки України на кримському напрямі після 2014 року? Про це ведучий Сергій Мокрушин говорив в ефірі Радіо Крим.Реалії з головою Центру журналістських розслідувань Валентиною Самар, заступником директора Центру близькосхідних досліджень Сергієм Даниловим та головою Кримськотатарського ресурсного центру, членом Меджлісу кримськотатарського народу Ескендером Барієвим.
Несподіване призначення
У Державному бюро розслідувань України впевнені, що Олег Кулініч співпрацював із російськими спецслужбами, передаючи росіянам розвідувальну інформацію, в тому числі державну таємницю. Також за даними ГБР, Кулініч нібито брав участь у роботі злочинної групи, яка вела розвідувальну та підривну діяльність проти України та завдала оборонних, інформаційних і економічних збитків.
Ексголову кримського главку СБУ звинувачують за трьома статтями Кримінального кодексу: участь у злочинній спільноті, держзрада і передача державної таємниці іноземній державі. Загалом йому загрожує до 15 років позбавлення волі.
Ні сам Кулініч, ні його захист поки що публічно не оприлюднили позицію підозрюваного. Якщо це станеться, Крим.Реалії готові її озвучити.
Зібрано достатньо доказів для повідомлення цій особі про підозру в державній зрадіВолодимир Зеленський
«Ця особа була звільнена мною з посади ще на початку повномасштабного вторгнення, і, як бачимо, це рішення було абсолютно виправданим. Зібрано достатньо доказів для повідомлення цій особі про підозру в державній зраді. Всі його злочинні дії задокументовані. Усьому, що він робив протягом цих місяців, а також раніше, буде надано належну юридичну оцінку», – прокоментував арешт Кулініча президент України Володимир Зеленський в одному зі своїх вечірніх звернень.
Президент України Володимир Зеленський
Більше здивування викликав не арешт Кулініча, а те, що його було призначено на цю посадуВалентина Самар
«Більше здивування викликав не арешт Кулініча, а те, що його було призначено на цю посаду. Ми були здивовані, бо на момент його призначення кримський главк СБУ нарешті почав дуже продуктивно працювати. Це були десятки розслідуваних справ, які нарешті зайшли до судів. Це були судові арешти бортів російських авіакомпаній, які незаконно літали до Криму. То були й очні, і заочні справи. Була дуже злагоджена та результативна робота. І тут раптом несподівано для всіх призначається саме Кулініч», – каже Крим.Реалії голова Центру журналістських розслідувань Валентина Самар.
Вона наголошує, що хоча Кулінич і розпочинав свою кар'єру в СБУ, але був відомий не так за свої заслуги, як тим, що він був представником «клану Деркачів». Старт кар'єри Кулініча припав на ті часи, коли СБУ керував Леонід Деркач. За словами Самар, коли син Леоніда Деркача Андрій Деркач почав курирувати «Енергоатом», Кулініч був призначений туди заступником керівника. Пізніше Олег Кулініч відкрив себе у новій сфері: у 2008 році в рамках коаліційних домовленостей його було призначено головою Держкомзему.
Валентина Самар
За деякий час після призначення Олега Кулініча начальником управління СБУ в Автономній Республіці Крим він опинився у фаворі в голови СБУ Івана Баканова, каже Самар.
Кулініч вважався мало не його правою рукою. Баканов його ставив за приклад на всіляких нарадахВалентина Самар
«Кулініч вважався мало не його правою рукою. Баканов його ставив за приклад на всіляких нарадах – це чули десятки людей. Ходили чутки, які він і сам, як нам розповідали, поширював, що незабаром його буде призначено першим заступником голови СБУ. Це могло дійти до великого скандалу з огляду на те, що він протеже Андрія Деркача», – розповідає Самар.
«Ми завжди працювали на Росію»
«Хотілося б, щоб випадок із Кулінічем дав певні посилки для інших співробітників СБУ, повертав довіру до СБУ у населення України та нарешті, щоб це не було черговим піар-ходом», – коментує затримання Кулініча голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.
Сам Барієв вірить у щирість президента України, який «зараз намагається привести до якісного складу представників СБУ».
Ескендер Барієв
Водночас він згадує роботу української спецслужби до початку і в перші місяці анексії Криму.
Коли я запитав його: «Ви в СБУ чи працюєте на ФСБ?» мені відповіли: «Ми завжди працювали на одну державуЕскендер Барієв
«Я пам'ятаю останній мій контакт у 2014 році з одним зі співробітників СБУ, який часто бував на різних публічних заходах, організованих кримськотатарськими громадськими організаціями та Меджлісом кримськотатарського народу. І коли я запитав його: «Ви в СБУ чи працюєте на ФСБ?» мені відповіли: «Ми завжди працювали на одну державу», – ділиться Барієв історією з Крим.Реалії.
За його словами, до 2014 року кримських татар не брали до лав Служби безпеки України. Чи з'явилися вони там зараз – він не знає, але стверджує, що за відповідними консультаціями до Меджлісу ніхто не звертався.
Свого часу головний військовий прокурор України Анатолій Матіос озвучував такі цифри: станом на 26 лютого 2014 року в Криму було 1614 офіцерів СБУ, з них станом на травень 2014 року на материкову частину України прибули лише 242 співробітники.
А ось після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов не пригадує випадків, щоби співробітники спецслужби на новоокупованій території Херсонської області перейшли на бік Росії.
Сергій Данилов
«Більше того, я точно знаю, що з перших днів російські спецслужби ходили по будинках, квартирах до відставників СБУ, прокуратури, поліції, вмовляючи їх повернутися на службу, піти в окупантські структури, у ФСБ. Спочатку вели милі бесіди, пропонуючи золоті гори, а потім погрожували. Навіть серед тих, хто вже був у відставці, буквально одиниці пішли на співпрацю, і то переважно це колишня міліція, не поліція навіть», – розповідає Данилов Крим.Реалії.
Водночас, Кулініча він називає «ворогом» і стверджує, що той «дезорганізував роботу кримського управління».
Крим.Реалії готові надати можливість Олегу Кулінічу прокоментувати всі заяви та факти, подані у цьому матеріалі.
Президент України Володимир Зеленський призначив Олега Кулініча начальником Головного управління СБУ в Автономній Республіці Крим у жовтні 2020 року. 2 березня 2022 року Кулініча було звільнено.
Кулініча заарештували на два місяці, до 13 вересня 2022 року, йому висунули підозру за трьома статтями Кримінального кодексу України.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.