Які зміни передбачає законопроєкт про множинне громадянство? Чи можуть жителів окупованих територій позбавити українського громадянства, якщо вони отримали російські паспорти? Чи позбавлятимуть громадянства України тих, хто вступив до лав російської армії? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт, який дасть змогу запровадити множинне громадянство. Про цю ініціативу глава держави оголосив у своєму зверненні з нагоди Дня Соборності 22 січня. Тоді Зеленський зазначив, що проєкт закону передбачає комплексні зміни до законодавчого поля та дозволить отримати громадянство етнічним українцям із різних країн світу.
- У проєкті закону пропонується запровадити спрощений порядок набуття громадянства України для окремих категорій іноземців. Така процедура надаватиметься, зокрема, громадянам більше, ніж 40 держав, у тому числі членів ЄС, G7, Норвегії та Швейцарії. Тож представники цих країн матимуть право подавати декларацію про визнання себе громадянином України та позбавлятимуться обов’язку повернути паспорт іноземної держави.
- Згідно з новим законопроєктом, українське громадянство зможуть отримати іноземці, які воюють на боці України. Для отримання громадянства деякі з них повинні будуть скласти іспит на рівень знань про Конституцію України, українську історію та на рівень володіння державною мовою.
- Водночас у проєкті закону передбачається втрата громадянства України особами, які добровільно набули громадянство «держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом».
Підстави для втрати українського громадянства
Пункт про втрату українського громадянства вже розкритикували деякі правозахисники. Адже, на їхню думку, це створює ризики для жителів окупованих територій, які перебувають там в умовах тиску та змушені брати російські паспорти. Про це, зокрема, писали аналітики Центру прав людини ZMINA. Вони наголосили, що законопроєкт не дає чіткого розуміння, як саме визначатимуть добровільність набуття такого громадянства.
Директорка з адвокації цієї організації Альона Луньова у коментарі «Новинам Приазов'я» зазначила, що Росія нав'язує своє громадянство жителям окупованих територій ще з 2014 року.
Наприклад, у Криму свого часу запровадили автоматичне набуття російського громадянства жителями півострова. Водночас Україна офіційно не визнає російське громадянство жителів окупованих територій. Це також прописано у законодавстві, нагадала правозахисниця. Втім, Росія намагається створити такі умови, щоби набуття громадянства виглядало добровільним.
Альона Луньова
«Людина мусить подати заяву. Іноді, навіть, ми отримували свідчення того, що українців примушували на відео зачитувати присягу РФ при отриманні паспортів. Тобто виходить так, що Росія удає, що дотримана вся і повна процедура отримання або запиту на отримання громадянства, людина подає добровільно начебто заяву і в скороченій процедурі отримає паспорт. Так от, у законопроєкті вказано, що не може бути основою підстави для втрати громадянства України, автоматично примусове будь-яке громадянство РФ», – зауважила вона.
Але разом з тим у законопроєкті написано, що добровільною вважається те отримання громадянства, де людина подає заяву або клопотання, підкреслила правозахисниця.
«Тобто є ризики того, що та процедура нав'язування громадянства, яку ми спостерігаємо з 2014 року, може мати формальні ознаки проходження повної процедури отримання громадянства. І в перспективі може бути дійсно підставою для втрати громадянства України, чого, звичайно, не можна допустити за жодних обставин», – пояснила Луньова.
Наслідки тривалої окупації
Чим довше триватиме окупація, тим більше людей будуть змушені отримати російські паспорти, зазначила правозахисниця. На її думку, такий документ, отриманий на окупованій території, не має визнаватися Україною за замовчуванням.
Окупант створює умови, за яких не отримання цього громадянства є фактично вирокомАльона Луньова
«Будь-яке набуття громадянства РФ в окупації є примусовим, тому що окупант створює умови, за яких не отримання цього громадянства є фактично вироком проживання людини на цій території. Тоді вона муситиме їхати. А з 2024 року, коли прямо запрацюють чергові торішні зміни до законодавства РФ, то українці, які не отримають російський паспорт, матимуть необхідність отримати документи іноземця, що зробить їх фактично чужинцями на своїй землі. Тобто це або призведе до витиснення громадян України, або так само до необхідності отримання російського паспорта, що безумовно є небезпечно для наших громадян, але вони вимушені йти на цей крок, щоб залишатися в себе вдома», – пояснила Луньова.
Вона також зауважила, що законопроєкт пропонує позбавляти громадянства тих, хто підписав контракт та взяв участь у збройній агресії проти України, без розрізнення, чи була така участь добровільною.
Це питання суперечливе, його потрібно обговорити, перш ніж ухвалювати, вважає правозахисниця. Адже зараз є перспективи того, що на окупованих територіях півдня російська влада буде проводити масову мобілізацію до армії РФ.
Російські мобілізовані (ілюстративне фото)
Правозахисниця переконана, що треба проводити певне розмежування між тими, хто є жертвою і не встиг нічого зробити, чи дезертирувати з армії РФ, не потрапивши на підконтрольну уряду України територію, або опинився на лінії зіткнення, та тими, хто добровільно пішов служити в армію РФ.
Ми притягаємо їх до відповідальності за державну зраду, але якщо вони будуть не громадянами України, то ми не зможемо їх за цією статтею покаратиАльона Луньова
«Ця пряма вказівка в законопроєкті може лякати жителів окупованих територій. Вони і так живуть в атмосфері страху, яку сіє РФ. Їм потрібно дуже чітко розмежовувати, хто дійсно буде втрачати громадянство України, якщо буде служити в армії РФ. Хоча також є питання, стосовно таких людей, – які добровільно пішли служити до окупантів. Ми притягаємо їх до відповідальності за державну зраду, але якщо вони будуть не громадянами України, то ми не зможемо їх за цією статтею покарати. Тому це також цікаве питання – як власне ця категорія справ опинилася в підставах для втрати громадянства України. Ми маємо дискутувати ще про цю частину, щоб не допустити втрату громадянства України тими, хто виживає в окупації й стають жертвами воєнних злочинів. Ми мусимо їх захищати і не давати їм хибних сигналів, що ми не будемо після деокупації території їх масово позбавляти громадянством. Бо такий посил вони читали зараз. І це дуже небезпечний для держави України посил», – зауважила вона.
«Неприкритий геноцид»
Голова Херсонської обласної ради Олександр Самойленко зазначив, що Росія від початку окупації регіону вимагає від місцевих жителів отримати свої паспорти. При цьому окупанти вдаються до різноманітних методів.
Олександр Самойленко
«Коли після теракту на Каховський ГЕС, вони (окупанти – ред.) під'їжджали під час затоплення до людей, які там знаходилися і боролися за своє життя, сидячі на дахах, на деревах, перше, що вони питали чи є громадянство РФ?
Під'їжджали під час затоплення до людей, які сиділи на дахах, і перше, що вони питали чи є громадянство РФ?Олександр Самойленко
Якщо немає, казали такі фрази: «Ну ждіть хохлів тоді». Тобто вони навіть і не намагалися прикривати той геноцид, який вони здійснюють стосовно людей, які не обрали російське громадянство. Сьогодні в них новий фарс, який відбувається, це вибори Путіна. Під цей фарс, вони знову сьогодні проводять широкомасштабні акції, під час яких вимагають людей на тих територіях отримувати паспорти РФ», – каже він.
За словами Самойленка, виїхати за межі ТОТ через територію Криму та РФ з українським паспортом майже неможливо, оскільки людина наражає себе на «гарантовані знущання, тортури та геноцидні дії».
На окупованій частині Херсонщини є й ті, хто справді добровільно взяли російські паспорти та пішли на співпрацю з окупантами, каже політик. Їхніми справами мають займатися правоохоронні органи, вважає Самойленко.
Наше завдання показати, що Україна про них піклується, а не намагається їх якимось чином покаратиОлександр Самойленко
«Кожна людина, яка знаходиться на окупованій території, для нас важлива, і вона необхідна, тому що без людей не може існувати область, не може існувати наше суспільство. Тому ці люди важливі і їх треба спасати. А якщо ми будемо казати про те, що стосовно них може бути застосована якась відповідальність, ми ж розуміємо, що це відштовхує людей від того, щоб повертатися в Україну, повертатися до нормального життя. Тому наше завдання показати, що Україна про них піклується, а не намагається їх якимось чином покарати за будь-які дії», – додав керівник облради.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Жителі ТОТ – громадяни України»
Народна депутатка України, заступниця голови Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій Неллі Яковлєва зауважила, що жителі окупованих територій залишаються громадянами України, попри примусову паспортизацію, яку проводить Росія.
Окупований Мелітополь, літо 2022 року
«Вся наша концепція по відношенню і щодо ставлення до людей, які проживають на ТОТ, полягає в тому, що ми не визнаємо російського громадянства як такого, набутого під тиском чи добровільно на ТОТ. Тому що насправді ми розуміємо, що саме проживання в окупації, воно часто є вимушеним для тих громадян, які продовжують залишатися на цій території. І безумовно, залишається керівним принцип пріоритетності українського громадянства. Тобто ми визнаємо, що ці громадяни залишають громадянам України», – сказала депутатка.
«Визначення на десятиліття»
Критерій добровільності набуття російського громадянства залишається ключовим, пояснює вона. Але з тривалістю окупації його дедалі складніше визначати.
Десятиліттями люди, які взяли цей паспорт, можуть зазнавати певних переслідувань або спільного осудуНеллі Яковлєва
«Після деокупації території, по-перше, ми розуміємо, що наша судова система буде неспроможна здійснити таку кількість розгляду справ, враховуючи те, що будуть ще справи пов'язані з державною зрадою, з колабораціонізмом, те що є більш гучними справами, які будуть розслідуватися після деокупації. І от питання в тому, що цей процес визначення добровільності чи примусовості (отримання російського громадянства – ред.) може тривати не роками, а фактично десятиліттями. І десятиліттями люди, які взяли цей паспорт, можуть зазнавати певних переслідувань або спільного осуду. Для нас, з точки зору формування державної політики, дуже важливо не допустити цієї ситуації», – зазначила Яковлєва.
«Одна політика для всіх»
Політика врегулювання громадянства має бути однаковою для всіх окупованих територій, вважає вона. Депутатка нагадала про прийняту раніше постанову по окупованому Криму, де було прописано, що люди, які взяли паспорт РФ, але не здійснювали злочинів проти людяності, важких злочинів, не робили геноцид, не притягуватимуться до відповідальності після деокупації півострова.
«Підходи до ТОТ у нас мають бути єдиними. Ми не маємо їх поділяти на АР Крим, оскільки там анексія відбулася раніше, на окремі райони Донецької й Луганської області і на ті райони, які були окуповані вже після широкомасштабного вторгнення. Підхід має бути єдиний. Тому, безумовно, в тому вигляді, в якому є ця редакція, вона може нести ризики для людей, які отримали невизнане нами російське громадянство на ТОТ. І якщо цей законопроєкт потрапить до сесійної зали, то нам потрібно буде виправляти цю ситуацію», – зауважила вона.
Питання відповідальності за службу в російській армії також потребує врегулювання, додала депутатка.
Це окремі кейси, які, на мою думку, потрібно буде розглядати за окремою процедуроюНеллі Яковлєва
«В законопроєкті є дуже широке тлумачення щодо людей, які брали участь у складі збройних формувань. Тут очевидно, що це виключно території, які знаходилися під окупацією з 2014 року. Але водночас з'являється категорія людей, які служать в армії РФ за контрактом. І от, дійсно, якщо людина підписує цей контракт добровільно чи примусово, то, на мою думку, все ж таки, ця відповідальність має бути. Яким чином ця відповідальність може зніматися у практичному сенсі? Можливо, це здача в полон без бою. Це окремі кейси, які, на мою думку, потрібно буде розглядати за окремою процедурою», – сказала Яковлєва.
- Російська влада у вересні 2022 року оголосила про анексію чотирьох українських областей, частково окупованих – Херсонської, Запорізької, Донецької і Луганської.
- Україна і Захід засудили це як незаконне загарбання чужої території воєнним шляхом.
- Президентські вибори в Росії і на окупованих територіях планують на березень 2024 року.
- Ні Україна, ані інші країни, окрім деяких, західні країни не визнають результати будь-яких голосувань, що проходять в окупації.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.