Друга річниця чергової анексії: чому «Путін не віддасть коридор до Криму»

30 вересня виповнилося 2 роки, відколи президент Росії Володимир Путін підписав укази про «приєднання» до цієї країни окупованих територій Запорізької, Херсонської, Донецької та окупованої Луганської областей України. Це відбулося в Кремлі за участі очільників окупаційних адміністрацій. До того Путін підписав укази про визнання так званої «незалежності» окупованих російською армією територій українських Херсонської та Запорізької областей.

У цих документах російський президент послався на результати так званих референдумів, що пройшли на окупованих територіях України 23-27 вересня 2022 року під дулами автоматів російської армії. Ці псевдоголосування не визнанні ні Україною, ні країнами Заходу, оскільки відбувалися в умовах окупації та бойових дій, всупереч національному законодавству і міжнародним нормам.

Що змінилося на захоплених територіях півдня України за останні два роки, чому Росія зацікавлена воювати за ці регіони та чи можна покарати за окупацію Росію як державу і владу персонально – читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

• На другу річницю нелегальної анексії відреагували західні партнери України. Країни «Групи семи» заявили, що продовжать підтримувати Україну та її територіальну цілісність – про це йдеться в спільній заяві міністрів закордонних справ країн-членів G7, а також високого представника Євросоюзу із закордонних справ. Дипломати вказали на те, що війна «може закінчитися зараз», якщо Росія виведе свої війська з усієї території України в рамках її міжнародно визнаних кордонів.
• Російська влада своєю чергою влаштувала святкування на честь річниці анексії нових українських територій у центрі Москви. Деяких журналістів, які зокрема висвітлювали концерт на Красній площі, затримали. Як повідомив правозахисний проєкт «ОВД-Інфо»,

  двоє затриманих є кореспондентами ресурсу SOTAvision. За інформацією видання, журналісти не змогли потрапити на сам концерт та працювали за залізними огорожами. Їх затримали, коли вони брали коментарі у глядачів, що йшли з концерту.

• Окупаційна влада цього року також влаштувала заходи на честь річниці російської анексії у таких містах, як Генічеськ і Мелітополь, Бердянськ та інших населених пунктах. Так званий губернатор окупованої частини Херсонщини Володимир Сальдо в одному зі своїх інтерв'ю заявив, що за два роки у регіоні начебто зроблено «набагато більше, ніж за останні 20 років». Також Сальдо згадав про те, що «Росія не залишає наміру знову захопити Херсон. На його думку, це може статися після того, як російська армія захопить Запоріжжя».

«Без лояльності до РФ»

Росія чинить тиск на населення в усіх сферах життя протягом усього періоду окупації. Втім, лояльності місцевих жителів так і не здобула, сказав у коментарі «Новинам Приазовʼя» перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський.

Юрій Соболевський

«Окупаційні адміністрації знищили повністю нашу систему освіти, медицини, фінансову систему. Вони створили умови, за яких без часткової інтеграції в російську систему неможливо отримати медичні послуги, наприклад, без паспорта РФ і полісу обов'язково медичного страхування. Те саме стосується насправді й ведення будь-якої господарської діяльності, працевлаштування та іншого. Попри це, лояльність населення вони не змогли отримати, тому що окупанти є окупанти. Як на початку окупації населення реагувала на них, так само відноситься до них зараз. Єдине, що, на жаль, люди не мають можливості активного або навіть пасивного спротиву», – зазначив він.

Місцевих жителів, які пішли на співпрацю з окупаційною владою, на Херсонщині виявилося небагато, каже політик. Дехто з симпатиків «русского мира» зрозумів, що чекали не того, що прийшло, зауважив Соболевський.

Чоловік знімає банер періоду російської окупації, листопад 2022 року

«Вони чекали Росію, яку вони собі самі не уявляли. А коли прийшла справжня Росія, з окупацією, вони зрозуміли, що це зовсім два різних світи і що з того, що вони чекали, нічого цього немає. Був певний відсоток людей, це переважно похилого віку, у яких була якась ностальгія по Радянському Союзу, по тих часах. Вони так само більшість зрозуміли, що це зовсім не те, про що вони там міркували. Абсолютна більшість насправді колаборантів не є ідейними. Це люди, які до повномасштабного вторгнення, не мали історії успіху в житті. Після приходу окупантів такі можливості з'явилися», – пояснив він.

За словами Соболевського, окупаційні чиновники не показують особливих результатів у своїй діяльності. Він припускає, що Кремль із часом може їх усунути від керування окупованим регіоном.

«Це стосується і будівництва, і відновлення комунальної системи, яку вони зобов'язані були там зробити. Це стосується питання податків, оскільки є певні очікування у Москви, що вони повинні збирати певну суму податків з регіону, але цього немає, тому що фактично все працює там в тіні. Те, що ще працює, воно під контролем на ручному керуванні в окупаційної адміністрації. Таке незадоволення вже є», – розповів він.

З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.

«Території бойових дій»

Політолог, директор Агентства розвитку Приазов'я Костянтин Батозський вказує на те, що українці на окупованих територіях передусім позбавлені базових прав людини.

Костянтин Батозський

«Приєднання» українських окупованих територій до складу РФ не призвело до зміни життя наших людей на краще. Що б там не обіцяла держава-агресорка, на окупованих територіях, здебільшого йде війна, йдуть бойові дії, не працюють економічні зв'язки. А найголовніше, що українці, які є наразі окупованими, насправді ворогом використовуються виключно як люди другого чи третього сорту. Продовжується примус до російського громадянства. Жінці в пологовому будинку віддадуть дитину виключно, якщо один з батьків оформить російський паспорт. Це – обов'язкова умова. І таких речей надалі стає все більше», – навів приклад Батозський.

Водночас Росія дедалі збільшує вплив на свідомість людей, які живуть в окупації, каже політолог. Особливо активно поширюють російську пропаганду серед дітей.

Молодь під час мітингу в Маріуполі, 28 серпня 2014 року, фото ілюстраційне

Він зокрема вказує на те, що російська влада витрачає шалені ресурси на те, щоб переконати насамперед українських дітей та молодь, що російська окупація – назавжди.

«Що Україна це якась неправильна держава, що вона приречена. І вони це роблять абсолютно свідомо, знаючи, що переконати вже людей іншого віку не є таким простим завданням. У них вже є власні переконання, а дитяча психіка, вона пластична, і вона дуже сприятлива до ось такої абсолютно тоталітарної пропаганди. Вони зараз нас завалюють картинками того, як нібито всі щасливі, як дітки в у відновлених школах радісно ходять маршем. Але ми ж з вами розуміємо, що це все дії в абсолютно невільному середовищі Тобто ці люди, ці діти змушені так робити, вони не живуть в демократичній, вільній країні, ти не можеш показувати нелояльність агресору, інакше ти не виживеш», – зауважив Батозський.

У низці окупованих населених пунктів через бойові дії зруйнована інфраструктура, яку Росія не відновлює, попри обіцянки, зазначив він. Тому рівень життя населення на цих територіях не може бути кращим за той, що був до повномасштабного вторгнення.

В окупованому Маріуполі досі стоять вигорівші будинки через повномасштабне вторгнення РФ

«Вони живуть зараз всі в середньоросійському темпі. В Росії купа територій, які не газифіковані і які живуть в умовах не те, що XX, а XIX сторіччя. От, власне, в Росії ж могли побудувати їм добробут, але влада цього не робить, бо їм байдуже просто на людей. Те ж саме з мешканцями нашої окупованої території. Вони (окупаційна влада) могли б щось робити швидше, просто їм байдуже, у них такі цілі не стоять», – додав політолог.

За 8 місяців цього року податкові надходження до бюджетів окупованих регіонів Донбасу, Херсонської і Запорізької областей зросли у 2,5 раза, доповів нещодавно Путіну російський віцепремʼр Марат Хуснуллін. Він стверджує, що в цих регіонах також «збудовано, відновлено та відремонтовано майже 21 000 об'єктів. У планах ще близько 30 000 об'єктів, вже відкрито 545 банківських відділень, відновлено понад 5 800 багатоквартирних будинків, збудовано 62 нові будинки.

Керченський міст, травень 2023 рік

«Важливість коридору до Криму»

Політолог із Росії, викладач Карлового університету в Празі Олександр Морозов сказав «Новинам Приазов’я», що у Кремлі, перш за все, зацікавлені зберегти сухопутний коридор до Криму. Тому і будуть намагатися втримати окуповані території південного регіону України.

«Насамперед, тут треба спиратися на оцінку Володимира Путіна, який кілька разів відповідав на це питання. Він наголошував, що насамперед, результатом є коридор до Криму, сухопутний коридор. Так воно і є. Це один із головних результатів для Кремля. Треба зрозуміти, що Кремль захищатиме цей коридор, навіть у тому випадку, якщо на всіх інших ділянках війни справи йдуть погано».

Війна стимулює російську економіку, зазначив Морозов. Розраховувати на те, що економічний спад у Росії призведе до політичних зрушень, поки не варто.

«Історично так було – війна стимулює економіку. Це важкий факт, проте, така ситуація. При цьому, оскільки витрати Кремля зростають, ми бачимо добре, що на 2025 рік і далі заплановано збільшення видатків загалом на війну, на армію, на безпеку і в тому числі на освоєння захоплених територій, то тут далі можуть бути дуже великі економічні проблеми Росії. На це багато хто звертає увагу, і російський Центробанк теж усвідомлює, що подальше вкачування грошей у війну і в освоєння території, призведе до гіперінфляції. Можливо, це стане невигідно, як передбачають багато економістів та експертів. Але все-таки треба виходити з того, що у 2023 році та в першій половині 2024 року витрати Кремля на освоєння цих територій були драйвером економічного зростання в Росії. Це парадоксально, але це так».

Те, що Росія захопила частину територій півдня та сходу України і «приєднала» їх на рівні свого законодавства, Путін буде використовувати на всіх можливих міжнародних майданчиках, додав Морозов.

Концерт з нагоди анексії Росією чотирьох українських територій, вересень 2022 року

«Всі чотири території, на яких почалася війна і йде російська агресія після 2022 року, фактично, приєднані до РФ – це, звичайно, найважливіший тут підсумок всього цього. Незалежно від того, що їх не захоплено російськими військами повністю, для Кремля політично це надзвичайно важливий крок, тому що всі можливі подальші переговори про мир або про закінчення війни Кремлем формулюється таким чином, що в будь-якому договорі, який буде, слід визнати, що ці території всі належать Російській Федерації. На цьому Кремль наполягатиме, Путін наполягатиме і надалі, поки він перебуває при владі. І це визначає перспективу взагалі подальшої взаємодії Росії з Європою, і взагалі з усім навколишнім світом. Тому що Кремль наполягає на міжнародному визнанні результатів агресивної війни та анексії», – наголосив він.

Міжнародний злочин і його покарання

Юрист-міжнародник, експерт «Міжнародного центру української перемоги» Андрій Міхеєв зазначив, що анексія згідно з міжнародним правом є злочином, і пояснив, чим вона відрізняється від окупації.

«Анексія – це навмисне усвідомлене захоплення території та подальше її приєднання повністю або частково до території держави яка окупує. Тобто саме цим анексія і відрізняється від окупації, тому що окупація – це просто зайняття території, в той час, як анексія – це її офіційне, з точки зору тієї держави, яка окупує, приєднання. І з цього моменту вже на анексовану територію поширюються внутрішні правила життя, законодавства тієї держави, яка цю анексію здійснила».

На акції проти агресії Росії щодо України в Амстердамі, 6 березня 2022 року

За злочин анексії можна притягнути до відповідальності як державу окремо, так і владу персонально, каже юрист. Для цього потрібна політична воля держав, які мають вплив у світі, вважає Міхєєв.

«Спецтрибунал – це спосіб притягнення конкретних осіб до міжнародної-кримінальної відповідальності за злочин. Росію, як державу можна в перспективі притягнути до міжнародно-правової відповідальності держав. Є документ, який це регулює. Це статті про відповідальність держав за міжнародні протиправні діяння, які були в ООН розроблені. І там перераховуються види відповідальності таких держав, такі як компенсації, репарації, реституції, тобто повернення все в той стан, як було до порушення, а також сатисфакції – це чинення дій, не пов'язаних з матеріальним відшкодуванням. Тому що відшкодування матеріальні – це якраз репарація».

За його словами, цим самим документом прописані і ті заходи, які попередньо застосовуються до держави, якщо вона не хоче припиняти порушення міжнародного права і не хоче брати на себе цю відповідальність. Це називається контрзаходами і їхнім найкращим прикладом є санкції, які до таких держав застосовуються.

Крім того, до Росії та міжнародних компаній, які з нею працюють, можна застосувати інструменти фінансового тиску, каже Міхеєв. Але на це також потрібна політична сміливість.

«Ключовим засобом її притягнення до відповідальності є те, щоб все-таки наважитися на повну конфіскації суверенних активів, в першу чергу. Друге – це запровадити так званий військовий податок на усі доходи з купівлі-продажу російських природних ресурсів, російських виробів, яку зараз активно ведуть і західні компанії, і компанії азійських великих держав. Тобто з боку наших ключових євроатлантичних партнерів це цілком реально, і це має дуже великий ефект. Заходів дуже-дуже багато, які можна застосувати, але на це потрібна політична воля».

• Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого 2022 року. У Росії заперечували, що ведуть проти України загарбницьку війну й назвали це «спеціальною операцією». Також російська влада відкидає звинувачення у скоєнні злочинів проти цивільних жителів України.
• Президент РФ Путін раніше говорив, що Росія готова до переговорів тільки в тому випадку, якщо Україна поступиться їй територією, про анексію яких раніше заявила Москва. Частина з них, як і раніше, перебувають під контролем України.
• У 2014 році Росія захопила й незаконно анексувала український Кримський півострів, де встановила місцеву адміністрацію, хоча ця територія все ще офіційно є частиною України
• Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році Київ пообіцяв відновити контроль над своєю територією і цілив по ключових російських військових і військово-морських об’єктах у Криму.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.