Фестиваль «Опера в Херсонесі», який стартує 29 липня в анексованому Севастополі на території музею-заповідника «Херсонес Таврійський», створює небезпеку для культурних та історичних об'єктів, що входять до списку ЮНЕСКО. Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії повідомив активіст, ексспівробітник «Херсонеса» Анатолій Туманов.
«Самі сцени, всі ці конструкції – вони важать дуже багато. Приблизно 250 тонн, наскільки я пам'ятаю... Я бачив усі ці матеріали, які вони готували. І загальна кількість людей, якщо 70 кг на людину взяти в середньому, то це приблизно 110 тонн тільки людської ваги. Тобто понад 300 тонн уся ця конструкція важитиме», – розповів активіст.
Також, за його словами, для установки використовувалися багатотонні фури та важка будівельна техніка.
«Усе це там розвантажувалося, збиралося і так далі. Вони всю цю територію викатали просто своїми колесами, і там вже ні про який культурний шар може йтися. Тим більше, що сама ця сцена стоїть на 22-й оборонній стіні, і також вся ця маса тисне на стародавні пам'ятники», – повідомив ексспівробітник музею.
Херсонес: заборонений пляж і археологічні розкопки (фотогалерея)
Туманов уточнив, що він був серед активістів, які писали заперечення з приводу проведення такого заходу на місці історико-культурного пам'ятника, але підконтрольна Росії влада Севастополя не прислухалася.
«Дають відписки, в яких буквально обманюють. Я згадував статтю з 73-го федерального закону, в якій вказують, що заборонене використання апаратури з динамічним впливом (на території заповідника – КР). Вони пишуть: не буде в нас ніяких динаміків, тому що фестиваль – це жива музика. Але днями я там прогулювався і бачив потужну апаратуру, яка стоїть і працює», – наголосив експрацівник «Херсонеса».
Раніше ТАСС повідомляв, що 29 липня в Севастополі відкриється четвертий фестиваль опери та балету, який проведуть на території музею «Херсонес Таврійський». Згідно з опублікованою інформацією, артисти Великого театру повинні виконати арії й дати балет «Кармен сюїта». Також повідомлялося, що на майданчику «стільки ж місць, як і у Великому театрі». Згідно з інформацією на сайті Великого театру в Росії, глядацький зал його основної сцени вміщує приблизно 2,500 посадкових місць.
Заступник директора музею Лариса Седікова раніше повідомляла, що «експерти вважають, що негативного впливу на об'єкт культурної спадщини в результаті монтажу сцени не буде».
До цього повідомлялося, що на території музею-заповідника «Херсонес Таврійський» знову показуватимуть спектакль «Грифон» за п'єсою, написаною «духівником Путіна», митрополитом Тихоном (Шевкуновим).
Минулого літа на території Херсонеса проходило два фестивалі. Для заходів у заповіднику облаштували сцену, поставили огорожі та рекламні щити.
Пізніше вчений секретар Публічної історичної бібліотеки Росії Андрій Сазанов назвав «знущанням» побудовану російською владою оперну сцену на території Херсонеса.
Колишній заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця, виступаючи на 40-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в Парижі, заявив, що дії Росії в Криму несуть «серйозну небезпеку» для Херсонеса і Ханського палацу в Бахчисараї.
Моніторинг ЮНЕСКО в Криму
Після анексії Криму Росія взяла під свою юрисдикцію всі об'єкти культурного та історичного значення, розташовані на території Криму. Київ наполягає на приналежності пам'яток українському народові та просить прийняти їх під захист ЮНЕСКО.
У вересні 2019 року було оприлюднено доповідь генерального директора ЮНЕСКО Одрі Азулай, де зазначається погіршення ситуації на півострові у всіх сферах компетенції організації.
Російська влада Криму не згодна з інформацією, викладеною в доповідях ЮНЕСКО. Російський міністр культури Криму Аріна Новосельська запрошувала представників ЮНЕСКО особисто побувати на півострові й «об'єктивно оцінити» стан об'єктів культурної та історичної ваги.
До списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО входить заповідник «Херсонес Таврійський». Також кандидатами на внесення до списку є Ханський палац у Бахчисараї, Генуезька фортеця в Судаку, Кримська астрофізична обсерваторія, Мангуп-Кале, Ескі-Кермен і Чуфут-Кале.