Новий рік у російській в'язниці: правила та традиції

Понад 70 українських політв'язнів зустрічають 2019 рік у місцях позбавлення волі в Росії та анексованому Криму. У кожній колонії, в кожному СІЗО існують свої «правила та традиції». Колишні в'язні російської та радянської влади Ахтем Чийгоз, Мустафа Джемілєв та Олександр Костенко розповіли, як для них минали новорічні свята в ув'язненні.

«Всі ув'язнені, як діти, чекають на диво»

Ахтем Чийгоз був затриманий у Криму російськими силовиками в січні 2015 року. У 2017 році російський суд засудив його до восьми років колонії суворого режиму за звинуваченням в організації «масових заворушень» у «справі 26 лютого». У жовтні 2017 року російська влада звільнила Чийгоза й передала його Туреччині. Він понад два роки провів у Сімферопольському СІЗО.

Ахтем Чийгоз

– Навіть у в'язниці Новий рік – це особливе свято. Всі ув'язнені як діти чекають на диво, сподіваються на те, що найгірше – позаду. Ніч з 31 грудня на 1 січня минає дуже сентиментально. Всі згадують минуле: як зустрічали, як проводили старий рік. Після 12 годин усі намагаються криками через вікно, через ґрати, привітати один одного. Але в цілому ти сидиш і шкодуєш, що ще один Новий рік зустрічаєш в неволі й ця фашистська держава нав'язала тобі іншу сім'ю.

У новорічні свята послаблень з боку керівництва СІЗО не буває. Позиція чергових, які знаходяться і вдень, і вночі, зрозуміла: якщо не буде подій, то їм спокійніше. Єдине, що відрізняє цей святковий день, – це салат з капусти. Начебто дрібниця – салат із капусти, але якщо ти не бачиш капусти у свіжому вигляді цілий рік...

Вихідні дні починаються десь з 25 грудня та закінчуються 15 січня. Якщо ти сидиш у спільній камері, де багато народу, то ці вихідні не такі обтяжливі. Але коли сидиш один або удвох, то такі вихідні дуже напружують. У святкові дні вони особливо реагують. А так в ці дні нічого не відбувається. Для політв'язнів це дуже важко. Ти розумієш, що весь світ завмер на ці 2-3 тижні й чекати нічого не доводиться.

«Ще один рік минув і потроху наближається очікувана свобода»

Олександр Костенко – українець із Сімферополя. У травні 2015 року кримський суд засудив його до чотирьох років і двох місяців ув'язнення нібито за заподіяння каліцтва співробітнику кримського «Беркута» під час сутичок на Майдані в Києві. Після розгляду касаційної скарги термін зменшили до трьох років і шести місяців колонії загального режиму. Костенко відбував покарання в російському місті Кірово-Чепецьк і вийшов на свободу 3 серпня 2018 року.

Олександр Костенко

– Кожен Новий рік починається з того, що в колонію заводять спецназівців, які чергують цілий тиждень у посиленому режимі несення служби. Працівники колонії кожні дві години перевіряють стан засуджених у загонах. Проводять огляди та обшуки особистих речей, не даючи ув'язненим і трохи розслабитися. Особлива увага прикута до таких як я – «схильних до втечі».

За тиждень до Нового року засуджені починають готуватися: скуповують продукти в магазині. Він у колонії працює для кожного загону за спеціальним графіком, один раз на тиждень, тому дуже важливо встигнути в магазин. І ще ув'язненому потрібно подбати заздалегідь, щоб на його рахунок своєчасно прийшли гроші. Саме від цього залежить, як мине свято. Тому що добре поїсти в тюрмі під Новий рік – це, мабуть, одна радість у тих умовах.

Друга радість для багатьох в'язнів – телевізор. Це своєрідна психологічна розрядка і, в якомусь сенсі, «вікно на свободу». Його дозволяють у новорічну ніч дивитися до першої години ночі.

І третя радість: спілкування з рідними в новорічний день. У загонах стоять спеціальні телефони зв'язку «Зонателеком». У звичайні дні телефони працюють тільки дві години вранці – з 08:00 до 10:00 і дві години ввечері – з 19:30 до 21:30. Але в новорічний день їх не вимикають цілодобово. І це єдина можливість привітати рідних. З листами в колонії дуже непросто – пошта заходить і виходить важко. Листи ув'язненим віддають спеціально із запізненням, іноді навіть на два місяці, іноді затягують до шести місяців. А зв'язок з рідними дуже важливий. На Новий рік хочеться почути голос близьких тобі людей.

У новорічну ніч засудженим дозволяють лягти спати о першій годині ночі. Але сама атмосфера свята не дуже відчувається. Кожен Новий рік ув'язнений отримує тільки одне – розуміння, що ще один рік минув і потроху наближається очікувана свобода й кінець терміну. І від цього стає якось легше морально. Найбільше це відчувають люди, у яких маленький термін ув'язнення, від 3 до 5 років. Ті, у кого термін більший, до цього ставляться спокійніше.

«Я не пам'ятаю жодного свята, яке б не провів в ізоляторі»

Мустафа Джемілєв – лідер кримськотатарського народу, дисидент, правозахисник. З 1966-го до 1983 року його заарештовували шість разів. В цілому він провів в ув'язненні 15 років за «поширення поглядів, що ганьблять радянський лад». Джемілєв голодував 303 дні в омській в'язниці, на свободу вийшов у 1986 році.

Мустафа Джемілєв, 1979 рік

– Новий рік та інші радянські свята були для мене справжнім лихом. Перед святами відбувалися тотальні обшуки. Все перевертали верх дном. Це кожне свято. Мало того, що вони все «перебирали», так ще й забирали всю живність – наприклад, кошенят, які були в таборі. Іноді їх спалювали. Радянські звичаї... Мене або тих, хто мав у таборі якийсь вплив, зазвичай відсилали до ізолятора. Я не пам'ятаю жодного свята, яке б не провів в ізоляторі. Єдине послаблення на свята – це святковий обід. Нам давали по одній котлеті або жирніший суп.