Росії «нормандський формат» не потрібен – Григорій Перепелиця

«Зустріч заради зустрічі нам не потрібна». Так міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров прокоментував перспективи переговорів глав МЗС у «нормандському форматі». Лавров знову звинуватив Київ у небажанні врегулювати конфлікт на Донбасі. У відповідь українське МЗС наголосило, що Україна готова спілкуватися в «нормандському форматі» без будь-яких попередніх умов. За словами українських дипломатів, Київ постійно пропонує кроки щодо досягнення миру на Донбасі. Але Москва постійно їх ігнорує. Чому «Норманді» на рівні президентів України, Росії, Франції та Німеччини або хоча б керівників МЗС не збирається?

«Норманді» для Росії

Москва передала партнерам свої пропозиції щодо змісту нової зустрічі в «нормандському форматі» та очікує на їхню реакцію. Про це заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров телеканалу «Росія-1».

«Ми бачимо сенс не в якомусь заході, а в його змістовному наповненні. Наші пропозиції про те, як можна було б змістовно підготувати контакт у «нормандському форматі», – не важливо, на якому рівні – ми передали нашим колегам. Очікуємо від них реакції. Бо коли вони кажуть, що «потрібно швидше зустрічатися», вони нам своє бачення очікуваних результатів досі не передавали», – стверджував Лавров, відповідаючи на запитання – чи бачить Росія сенс у проведенні нового саміту «Норманді». При цьому дипломат не навів деталі пропозицій щодо змісту нової зустрічі в «нормандському форматі».

Сергій Лавров: «зустріч заради зустрічі нам не потрібна»

Перспективи проведення зустрічі «Норманді» глава МЗС Росії оцінив також телеканалу «Росія 24». За словами Лаврова, «зустріч заради зустрічі нам не потрібна». Він знову звинуватив Україну в небажанні врегулювати конфлікт на Донбасі.

«Норманді» для України

Берлін і Париж наразі не коментували ці заяви Лаврова. Але на них звернув увагу Київ. Йдеться про коментар речника МЗС України Олега Ніколенка, отриманий «Європейською правдою». За його словами, Україна закликає Росію припинити мислити категоріями війни та очікує на сумлінне виконання нею домовленостей саміту «нормандського формату», досягнутих у Парижі в грудні 2019 року.

«Мова про відведення сил і засобів від лінії розмежування, дотримання режиму припинення вогню, розблокування роботи КПВВ, гарантування безпечного і надійного доступу Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на всій території України, зокрема й на тимчасово окупованій території, та виконання інших положень підсумкового документа», – зазначив Ніколенко. Він наголосив, що Україна готова до зустрічей в «нормандському форматі» без передумов, аби рухатися далі.

Міністерство закордонних справ України

ДОВІДКА

Назва «нормандський формат» з’явилася на першій спільній зустрічі керівників Росії, України, Німеччини та Франції. Її провели 6 червня 2014 року в містечку Бенувіль (у Нормандії, Франція). Тоді відзначали 70-річчя висадки у Нормандії союзників по антигітлерівській коаліції під час Другої світової війни.

Спершу «нормандська четвірка» зустрічалася доволі часто. Найвідоміша зустріч – 11-12 лютого 2015 року в Мінську, коли підписали угоду з урегулювання конфлікту на Донбасі «Мінськ-2». Офіційна назва документа – «Комплекс заходів із виконання Мінського протоколу. А протокол – офіційна назва першої Мінської домовленості, укладеної у столиці Білорусі у вересні 2014 року. Крім припинення вогню на Донбасі, в угоді передбачали, зокрема, «децентралізацію влади, в тому числі шляхом ухвалення закону України «Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей» (закону «про особливий статус»). Також тоді передбачили проведення місцевих виборів в ОРДЛО. Вогонь на Донбасі триває досі, а виборів в ОРДЛО так і не провели. Україна наполягає передусім на виконанні безпекової складової Мінських угод(припиненні вогню, відведенні військ), а потім політичної – тих же виборів. А Росія, посилаючись на «Мінськ», вимагає закріплення в Конституції України «особливого статусу» ОРДЛО і проведення там виборів до повернення Росією контролю над кордоном. Хоча, за тими ж Мінськими угодами, вибори повинні пройти за стандартами ОБСЄ. А такі стандарти передбачають контроль держави над територією, на якій вона проводить вибори. У цьому разі – України.

Як зазначив у коментарі Радіо Донбас.Реалії директор Інституту зовнішньополітичних досліджень Григорій Перепелиця, Росія готується до нової військової ескалації проти України. І у цьому зв’язку не повинні заспокоювати наведені Головним управлінням розвідки українського Міноборони дані, що додаткового перекидання російських підрозділів до кордону з Україною наразі немає. Москва готова нав’язати вигідне їй «мирне» врегулювання на Донбасі силоміць, вважає експерт. Бо Росію вже не влаштовують навіть Мінські домовленості, які від початку були невигідними, шкідливими для України. Точніше, не влаштовує те, що ці домовленості «померли» і їх неможливо «реанімувати». Так само Москві не потрібен і «нормандський формат», зазначив Григорій Перепелиця.

Григорій Перепелиця: «все це змушує Кремль переходити до радикальніших дій»

«Вони ще сподівалися, що проросійські сили візьмуть в Україні владу. Але рішення Ради національної безпеки та оборони України, рішення президента Зеленського, те, що відбувається з Віктором Медведчуком, падіння рейтингу Юрія Бойка та ОПЗЖ – вони непрохідні навіть на місцевих виборах… Все це змушує Кремль переходити до радикальніших дій. Тому підтягують сили, подають відповідні меседжі тощо. Все це вписується в картину майбутньої військової ескалації проти України», – вважає Григорій Перепелиця.

Тим часом у Кремлі запевняли, що «Росія не є загрозою для жодної держави світу, в тому числі не становить загрозу для України». А за відсутність миру на Донбасі несе відповідальність Київ, що не бажає виконувати Мінські домовленості й не здійснює «правового оформлення особливого статусу Донбасу». Росія називає Мінські домовленості безальтернативним шляхом досягнення миру на Донбасі.

«Норманді» для Франції та Німеччини

Члени «нормандського формату» Франція та Німеччина намагаються обмежити, стабілізувати конфлікт на Донбасі, а не врегулювати безкомпромісним впливом на агресора. Таку думку в коментарі Донбас.Реалії висловив член української делегації в Тристоронній контактній групі Сергій Гармаш. А ситуація у світі лише посилює таку – «стабілізаційну» – політику, вважає він.

Сергій Гармаш: «європейська політика і дипломатія націлена не на розв’язання конфліктів, а на їх стабілізацію»

«Європейська політика і дипломатія націлена не на розв’язання конфліктів, а на їх стабілізацію. Щоб ці конфлікти не поширювалися і не затягувалися. Особливо це стає важливим для Європи зараз – у зв’язку з поверненням до влади в Афганістані талібів. За такої ситуації у світі Європа не зацікавлена в посиленні конфлікту на самому «Старому континенті», – зауважив Сергій Гармаш.

Однак Берлін наголошує, що його мета – завершення війни на Донбасі й повернення окупованих територій Україні. А «нормандський формат» – єдиний на сьогодні майданчик, де можна порушувати хоча б гуманітарні питання. Тобто, йдеться про обмін утримуваними особами, розмінування, відкриття КПВВ, постачання води, отримання пенсій жителями ОРДЛО. Про це заявляла посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен в інтерв’ю ТСН.

«Ми просто знаємо: якщо ми зараз знищимо один формат, до того, як будемо мати інший, ми можемо опинитися в ситуації, де не буде жодних каналів комунікації. І це для нас дуже погано. Але ми не проти. Ми хочемо закінчити війну і повернути ці території Україні», – наголосила посол Німеччини.

А тиждень тому дипломатка заявила, що Ангела Меркель, нині в.о. канцлера Німеччини, працюватиме над організацією зустрічі в «нормандському форматі» до останнього дня свого канцлерства. Наразі про жодні дати проведення такої зустрічі домовитися не вдалося.

«Із нашими французьким колегами ми вже дуже багато працюємо над можливістю влаштувати зустріч на рівні міністрів закордонних справ у «нормандському форматі». Звичайно, це дійсно важко. Наразі поки ще немає чітких уявлень, коли вона може відбутися. Здійснюються контакти як з українською, так і з російською сторонами», – розповіла дипломатка.

Нині в. о. канцлера Німеччини Ангела Меркель і президент Росії Володимир Путін

Востаннє лідери «нормандської четвірки» зустрілися 9 грудня 2019 року в Парижі. За столом переговорів сиділи президент України Володимир Зеленський, президент Франції Емманюель Макрон, президент Росії Володимир Путін і Ангела Меркель, тоді канцлерка Німеччини (нині в.о.). Відтоді у «нормандському форматі» час від часу відбуваються лише зустрічі політичних радників глав держав, але, наголошують фахівці, вони не дають результатів.