«Нормандські недомовленості»: чому Крим не обговорювали

У Парижі 9 грудня відбулася зустріч у «нормандському форматі», де лідери України, Німеччини, Франції та Росії обговорили ситуацію на Донбасі. Відбулися перші переговори українського президента Володимира Зеленського з російським президентом Володимиром Путіним. Український президент напередодні саміту обіцяв поставити питання анексованого Криму, незважаючи на протести Кремля.

Опублікований підсумковий документ стосується параметрів розведення військ на Донбасі, звільнення полонених, імплементації «формули Штайнмаєра» та інших супутніх проблем. Пізніше Зеленський повідомив, що «предметно готувався і дуже хотів обговорити» питання Криму, проте до нього лідери «детально не дійшли». Український президент підкреслив, що для обговорення питання Криму планується нова зустріч через чотири місяці. Про попередні підсумки грудневого саміту в Парижі йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Український політичний аналітик Юлія Тищенко сказала Крим.Реалії, що Зеленський виправдав деякі очікування українського суспільства від зустрічі чотирьох лідерів.

‒ Українське суспільство чекало різного. Частина суспільства не довіряла Зеленському, виникли протестні рухи на кшталт «Ні капітуляції!». Можливо, не була вибудувана належним чином комунікація. Інші чекали якихось проривів, підписання рішень, які змінили б ситуацію в корені. Треті не очікували різких змін у «нормандському форматі». Мені здається, вчора Зеленському та іншим учасникам зустрічі вдалося ці різні очікування, як не парадоксально, так чи інакше реалізувати. Виходячи з підсумків пресконференції, не сталося «зради», не сталося «перемоги». Те, що зустріч відбулася, це вже якийсь плюс, але зрозуміло, що проривних, різких рішень, які якось кардинально змінили б порядок денний, немає.

На спільній пресконференції після зустрічі в «нормандському форматі» Володимир Зеленський вказав на принципи, які непорушні для України та її народу: зокрема, він зазначив, що і Донбас, й анексований Росією Крим є частиною України. Юлія Тищенко розмірковує, чи достатньо цього для просування українського порядку денного.

‒ І наші європейські партнери, і російська сторона підкреслено говорили про те, що Крим не обговорюється в «нормандському форматі». Безліч раз і Німеччина, і Франція наголошували, що спочатку потрібно вирішувати ситуацію на Донбасі, а потім перейти до Криму. Але Україні тут важливо було не просто позначити, а підкреслити свої переговорні позиції щодо теми анексованого півострова. Була важлива заява на підсумковій пресконференції, що вирішення конфлікту не може бути досягнуте порушенням територіальної цілісності країни. Тобто було чітко сказано, що «обміняти Крим на Донбас», як пропонували раніше в Росії, є неприйнятним. А ось щодо питання обміну заручниками за формулою «всіх на всіх» фраза «політичні в'язні» не прозвучала. Чи є в цьому списку кримчани чи ж йдеться тільки про ув'язнених на Донбасі?

На думку Юлії Тищенко, Україні та міжнародному товариству необхідно посилювати тиск на Росію, щоб примусити її до розмови про долю анексованого Криму.

Голова громадської організації «Сила права», ексвіцепрем'єр Автономної Республіки Крим Андрій Сенченко переконаний, що для обговорення деокупації Криму необхідно повертатися до Будапештського меморандуму 1994 року.

‒ На мій погляд, «нормандський формат» ‒ це така багатосерійна каша-розмазня. Для вирішення питань війни та миру, для повернення наших територій енергетики цього формату недостатньо. Очікувати якихось кардинальних рішень і сьогодні, і завтра, і післязавтра ‒ немає жодного сенсу. Щодо самої зустрічі в Парижі ‒ і позитивні, і негативні очікування суспільства від неї були явно завищені. Те, що Зеленському не вдалося вийти з «мінської колії», яку в лютому 2015 року проклав Петро Порошенко за проєктом Путіна, теж очевидно. А що стосується фрази про те, що на обговорення деокупації Криму не вистачило часу ‒ цього часу й не буде вистачати, поки ми не повернемося до виконання гарантій у «будапештському форматі». Я б все-таки запропонував раз і назавжди позбутися пошуку нових майданчиків. У межах меморандуму 1994 року Україна все виконала.

Народний депутат України, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз вважає, що справжні підсумки зустрічі в Парижі 9 грудня будуть зрозуміліші після наступного саміту через чотири місяці.

‒ Є суперечливі думки. З одного боку, було таке відчуття, що президент Зеленський хотів нам донести, що нікого не зраджував. З іншого боку, ми почули з вуст Путіна умови, на яких він наполягає, які Росія окреслила для Зеленського... Щодо слів Зеленського про те, що не вистачило часу поговорити про Крим ‒ не думаю, що тут питання в часі. Будемо сподіватися, що не вийде так само, як з телефонною розмовою з американським президентом Дональдом Трампом. Мене турбує сказане Зеленським щодо того, що ніякого домашнього завдання після зустрічі немає, що через чотири місяці буде нова зустріч, на якій розмова продовжиться. Може, тоді ми і почуємо всі сьогоднішні недомовленості.

Довідка: у Парижі увечері 9 грудня відбулася зустріч лідерів України, Росії, Франції та Німеччини. Президент України також провів двосторонні зустрічі з президентом Франції Емманюелем Макроном, канцлером Німеччини Анґелою Меркель та президентом Росії Володимиром Путіним.

(Текст підготував Владислав Ленцев)