Загадки перекопських могил: чим унікальні знайдені на півночі Криму поховання

Центральний музей Тавриди повідомив про сенсаційну археологічну знахідку на півночі Криму. За інформацією установи, на Перекопському перешийку виявили велике поховання солдатів і офіцерів часів російсько-турецької війни 1768-1774 років. Кореспондент Крим.Реалії з'ясовував, які саме артефакти були там знайдені, й чому музейники вважають їх унікальними.

Поховання російських воїнів знайшли випадково. За інформацією музею «Таврида», на них натрапили члени пошукового загону «Пам'ять Перекопу», який очолює інспектор красноперекопського посту російської митниці на прізвище Косякін.

«Це така громадська організація, яка займається пошуковою діяльністю. Вони відшукують непохованих солдатів Другої світової війни, й потім організовують їхнє поховання на місцях, відведених спеціально для цього. А в Криму багато таких останків, тому що бойові дії були дуже інтенсивними», ‒ розповів кореспонденту Крим.Реалії директор Центрального музею «Таврида» Андрій Мальгін.

Андрій Мальгін (біля мікрофону)

Учасники «Пам'яті Перекопу» проводили пошукові роботи в районі покинутого дачного селища. На глибині 0,4 ‒ 1,7 метра вони знайшли похоронні ями з останками тіл. Спочатку члени пошукового загону подумали, що наткнулися на могили часів Другої світової чи громадянської війни. Однак під час розкопок вони знайшли предмети, які вказують, що це поховання відноситься до більш раннього періоду.

Мушкети й відрубані голови

Виявилося, що поховальні ями відносяться до періоду російсько-турецьких воєн другої половини XVIII століття. За інформацією музею «Таврида», на це вказували виявлені в могилах речі ‒ металеві ґудзики, натільні хрести, іконки, свинцеві кулі й, нарешті, найкращий матеріал для датування ‒ монети.​

«В одного з похованих вони знайшли гаманець, де були монети 18 століття. Остання з них датувалася 1768 роком, тобто роком початку російсько-турецької війни, першої війни епохи Катерини II», ‒ розповів Андрій Мальгін.

За його словами, були відкриті кілька десятків поховань. У них виявили останки 861 осіб, похованих у братських могилах, у кожній із яких покоїлося від двох до 30 чоловік. За даними музею, на багатьох кістяках помітні сліди насильницької смерті ‒ рубані рани, турецькі кулі, які застрягли в кістяках. В одній із могил ‒ окрім семи похованих повних кістяків ‒ перебували чотири відрубані голови.

Андрій Мальгін повідомив, що останки тіл зараз зберігаються в спеціальному сховищі, їх планують перепоховати. За його словами, до музею передали весь супутній матеріал: ґудзики, монети, натільні хрести й ікони, кулі, фрагменти взуття і тканини, що збереглися. Серед знайдених артефактів також є офіцерська шпага і фрагмент мушкета.

Монета, знайдена на розкопках поблизу Перекопського валу

«Зараз ми займаємося очищенням цих предметів від землі та сміття й подальшою консервацією. Така роль музею. Окрім цього, ми ще хочемо взяти участь в увічненні пам'яті цих солдатів та офіцерів», ‒ сказав директор «Тавриди».

Передбачається, що ці поховання ‒ це сліди перебування в Криму військ Василя Долгорукого-Кримського. Вони почали наступ на півострів 1771 року. В результаті війську Долгорукого вдалося взяти турецькі фортеці Ор-Капу, Кафу, Арабат. 1774 року турки спробували взяти реванш, і висадили десант біля Алушти та Ялти, де відбулися кровопролитні зіткнення з російськими військами.

«Фактично знайдений унікальний комплекс. Нічого подібного раніше не знаходилося. Це кладовище армії, яке проіснувало протягом трьох років. Потім війська Долгорукого були виведені за межі Криму. Це кладовище було одразу ж у занедбаному стані. Там кілька могил були пограбовані в якийсь час. Але основна частина їх збереглася», ‒ розповів Мальгін.

«Ми ще багато не знаємо»

Більш стримано оцінює знахідку на Перекопському перешийку провідний кримський археолог, декан історичного факультету Таврійської академії Олександр Герцен. За його словами, знайдені поховання викликають науковий інтерес, оскільки вони пов'язані з реальними історичними подіями, але цю знахідку не можна назвати сенсаційною.

«Річ у тім, що на перешийку військові дії проводились неодноразово, починаючи з часу створення цієї оборонної системи. Вона виникає, за оцінками фахівців, ще в епоху пізньої бронзи. Їй три тисячі років, як мінімум. Природно, це було вузьке місце Криму, горло Криму, де постійно виникали подібні ситуації. Саме цей епізод добре висвітлений у письмових джерелах. Відомо, що 1771 року військові дії велися в Криму, армія Долгорукого наступала через Арабатську стрілку, й бої велися на Перекопі. Нічого абсолютно сенсаційного, карколомного, що змушує щось переглянути ‒ там немає», ‒ сказав Олександр Герцен у коментарі для Крим.Реалії.

Вчений сказав, що його факультет не братиме участі в подальших розкопках і дослідженнях поховання солдатів російського війська. За словами декана, це не відповідає їхньому профілю. Як пояснив Герцен, його факультет спеціалізується в основному на вивченні пам'яток античної епохи й Середньовіччя.

Директор Центрального музею «Таврида» Андрій Мальгін каже, що подальшими дослідженнями перекопських поховань займуться співробітники його установи, які будуть звертатися за допомогою до профільних фахівців.

«Річ у тім, що фахівців такого вузького профілю у нас, звичайно, немає. Ми звертатимемося до досить широкого кола дослідників. Це взагалі дуже рідкісні часи, рідкісні фахівці, які займаються 18 століттям. Ми багато чого не знаємо. Ми не знаємо призначення, наприклад, пряжок, які нам надійшли. Чому одні ґудзики пласкі й гладкі, а інші опуклі й дуті», ‒ сказав Мальгін.

За його словами, музейникам ще треба дізнатися, до якого конкретно часу і до яких епізодів російсько-турецької війни належать знайдені могили. Зараз співробітникам «Тавриди» точно не відоме призначення цього кладовища. Музейники поки не можуть визначити, чи мало воно санітарний характер, чи це були ритуальні поховання. Невідомо також, скільки саме часу функціонувало це кладовище.