Американська преса пише, що адміністрація наступного президента США Дональда Трампа може послабити санкції щодо Росії через її агресію проти України протягом року – так вважають фахівці, опитані агентством Bloomberg. А журнал Foreign Policy має дані, що Росії бракує серед головних оборонних пріоритетів Трампа, всупереч переконанню американських військових. Тим часом нинішня адміністрація США, розширивши санкційний список щодо Росії, тим самим влаштувала перше випробування наступній адміністрації, що хоче послабити тиск на Росію, пише The New York Times.
«2900 вибухів за день. Вогонь важкої артилерії і танків повертається на лінії фронту в Україні» – під таким заголовком видання Washington Post повідомляє про недавні події на Світлодарській дузі. Стільки вибухів спостерігачі ОБСЄ налічили там у неділю.
Щоденник нагадує, що, незважаючи на низку домовленостей про перемир’я між Україною і Росією, укладених за посередництва Франції й Німеччини і відомих разом як мінські домовленості, обидві сторони продовжують щоденні сутички. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ закликав союзників зберігати економічні санкції щодо Росії, поки не настане тривале припинення вогню, мовиться у статті.
Як пише газета, в той час як Росія продовжує підтримувати сепаратистів, Захід зміцнює воєнні зусилля України через програми навчання військових і нелетальну допомогу, зокрема, транспортними засобами, контрбатарейними радарами, бронежилетами чи обладнанням нічного бачення. Найновіший оборонний закон, ухвалений Конгресом США, передбачає на 2017 рік додатково 50 мільйонів доларів на військову допомогу Україні, доводячи цю суму до 350 мільйонів, мовиться у статті.
«Але неясно, як обраний президент США Дональд Трамп поставиться до цього конфлікту. Його проросійські заяви змусили нервувати і союзників у НАТО, і владу України», – зазначає автор статті.
Щоденник The New York Times тим часом повідомляє про розширення санкційних списків Вашингтона щодо Москви під заголовком: «США вносять у «чорні списки» 15 російських суб’єктів, пов’язаних із Україною і Кримом». Президент США Барак Обама вніс до «чорного списку»» 15 російських фізичних і юридичних осіб за їхні дії щодо Криму і України і тим створив «перше випробування для нової адміністрації обраного президента Дональда Трампа, який, як широко очікують, послабить кампанію тиску на Росію», мовиться у статті.
Як кажуть представники адміністрації США, ці заходи – елемент регулярного щопіврічного оновлення санкційних списків, щоб синхронізувати їх із продовженням санкцій, про яке оголосив Європейський союз. Але нині час здійснення цього кроку звучить особливо, бо він настав після перемоги Трампа, який закликав до зближення з Росією і запропонував до свого кабінету людей, що закликали до зняття санкцій, на кшталт Рекса Тіллерсона, висуванця на посаду державного секретаря.
Автор зауважує, що деякі аналітики передбачали, що Євросоюз не продовжить своїх санкцій після виборів у США, очікуючи на відступ із санкціями у США, тим більше, що кілька країн-членів виступали проти. Але президент США Барак Обама тісно співпрацював із канцлером Німеччини Анґелою Меркель, щоб утримати єдиним фронт проти Росії, пише газета й додає: цей крок адміністрації став останнім виявом солідарності президента з Європою.
«Існують підстави сумніватися, чи це не востаннє США сильніше затиснули на Росії економічні лещата. Кандидат Трампа на посаду радника з національної безпеки Майкл Флінн сидів поруч із (президентом Росії Володимиром) Путіним на ювілейному обіді фінансованої (російською) державою телемережі RT у грудні минулого року. Тіллерсон, керівник корпорації Exxon Mobil, теж наближений до Путіна і роками займався бізнесом у Росії. Exxon Mobil має (в Росії) низку проектів, дозволених американськими санкціями. Але інші проекти були цими санкціями зупинені, включно з угодою з російською державною нафтовою компанією про дослідження і видобування в Сибіру, що може принести десятки мільярдів доларів. Тіллерсон не приховував своєї думки, що санкції треба зняти», – пише щоденник.
Агентство ділових новин Bloomberg, зі свого боку, публікує матеріал опитування експертів під назвою: «Як вважають, Трамп окупився Путіну: полегшення санкцій наближається». «Це було важко зрозуміти лише кілька місяців тому, але для більшості економістів зняття санкцій США проти Росії тепер майже певне», – наголошено у статті.
За словами опитаних агентством експертів, США почнуть полегшувати свої обмеження, накладені через агресію в Україні 2014 року, протягом наступних 12 місяців. Так вважає 55 відсотків опитаних нині – під час опитування в жовтні таку думку мали тільки 10 відсотків.
Агентство нагадує, що несподіване обрання Дональда Трампа на виборах президента США в листопаді посилює очікування радикальної зміни політики США, хоча Європейський союз цього тижня продовжив свої економічні обмеження проти Росії ще на шість місяців. «Хоча Трамп не давав знати, як саме він планує виконувати свої обіцянки поліпшити зв’язки з Росією, керівник його команди раніше цього місяця не підтвердив, що обмеження будуть збережені. А тим часом Міністерство фінансів США додало нових фізичних і юридичних осіб до переліку чинних санкцій», – пише агентство.
«Трамп, який називав президента Володимира Путіна кращим керівником, ніж Барака Обаму, заявляв, що може розглянути можливість визнання анексії Росією Криму від України і зняття санкцій. Трамп, якого переслідують занепокоєння, що Росія втрутилася в цьогорічні вибори на користь кандидата-республіканця, вже показав свої наміри, запланувавши заповнити свою адміністрацію діячами, прихильними до тіснішої співпраці з Кремлем – від Майкла Флінна, кандидата на посаду радника з національної безпеки, до керівника корпорації Exxon Mobil Рекса Тіллерсона, кандидата на державного секретаря», – мовиться в матеріалі.
У статті також нагадано, що Трампові після його інавгурації 20 січня залишиться лише близько шести тижнів, щоб вирішити долю санкцій, які можна зняти без схвалення Конгресу. При цьому агентство додає: «Трамп може й не піти на значне скорочення фінансових обмежень – економісти, опитані агентством, передбачають 43-відсоткову ймовірність такого сценарію».
Не менш важливим наслідком будь-якої зміни політики Трампом буде вплив цього на санкції Європейського союзу щодо Росії, наголошено у статті: тепер більше економістів вважають, що ЄС теж піде слідом за американським скороченням санкцій. «40 відсотків опитаних сказали в перебігу опитування 16–19 грудня, що ЄС почне полегшувати санкції протягом наступних 12 місяців, порівняно з 33 відсотками в жовтні», – пишуть автори матеріалу.
Константін Коціас – керівник відділення агентства Bloomberg у Європі і директор його представництва в Лондоні
А видання зі США Foreign Policy публікує статтю з назвою «Росії бракує серед головних оборонних пріоритетів Трампа, свідчить службова записка Міноборони». «Службова записка Пентагону, що окреслює головні «оборонні пріоритети» майбутньої адміністрації Трампа, визначає подолання угруповання «Ісламська держава», зняття бюджетних обмежень, розробку нової стратегії кібербезпеки і збільшення ефективності як головні турботи обраного президента, Але в документі, який має журнал, не міститься жодної згадки про Росію, яку чільні військові посадовці США визначили як найбільшу загрозу для США», – пише журнал.
Видання нагадує, що останніми роками чільні посадовці Міністерства оборони і розвідувальних служб США називали Росію головною загрозою – зокрема, через її бажання кинути виклик США на Близькому Сході, у Східній Європі й інших регіонах. Генерал Джозеф Данфорд, голова Об’єднаного комітету начальників штабів, який залишиться на посаді й після початку президентства Трампа 20 січня, ще минулого року заявляв у Конгресі, що для США немає загрози, серйознішої за Росію.
Журнал додає, що в перехідній команді Трампа відмовилися уточнити, чи належить Росія до оборонних пріоритетів обраного президента, але наголосили, що цей перелік «не вичерпний». Речниця команди Джессіка Дітто заявила, що для засобів інформації спекулювати, що цей перелік становить усі пріоритети обраного президента, «цілком помилково і оманливо».
Речник Пентагону, зі свого боку, теж відмовився коментувати пріоритети адміністрації Трампа. Але, сказав журналові Ґордон Троубрідж, заступник прес-секретаря Пентагону, перехідній команді подали інформацію щодо Росії, провівши з нею багато брифінгів про російську політику.
Видання також наводить думку колишнього чільного посадовця Пентагону, яка працювала над політикою щодо Росії до 2015 року, Евелін Фаркас: за її словами, вона очікує на значний спротив посадовців Пентагону, якщо наступний президент спробує повести свою політику так, як він заявляв. Вона нагадала, що нинішній голова Об’єднаного комітету начальників штабів буде на цій посаді ще шість місяців, «і він теж погоджується, що Росія – це загроза число один».
«Ексклюзивно: Росії бракує серед оборонних пріоритетів Трампа, відповідно до доповідної записки Міноборони, яку має Foreign Policy»