Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган знову заявив, що наперед обіцяє схвалити відновлення смертної кари, якщо таке рішення ухвалить парламент країни. За його словами, політичні партії в парламенті поважатимуть «волю народу», якщо народ захоче повернення кари смертю.
Реджеп Тайїп Ердоган у супроводі дружини виступає на мітингу у Стамбулі, 7 серпня 2016 року, офіційне фото
Виступаючи на майже мільйонному провладному мітингу в найбільшому місті Туреччини – Стамбулі, – президент також пообіцяв очистити державу від усіх членів широкого громадсько-релігійного руху під духовним керівництвом проповідника Фетхуллаха Ґюлена, який живе у США і якого Анкара звинувачує в підбурюванні до спроби перевороту минулого місяця. За словами Ердогана, ця чистка відбудеться «в межах закону».
«Вони заплатять за те, що вчинили», – додав він про справжніх чи гаданих прихильників Ґюлена.
Мітинг транслювали на телебаченні, цю трансляцію також показували на великих екранах у громадських місцях у всій Туреччині.
До заходу залучили також більшість провідних опозиційних партій Туреччини, представники яких виступали на підтримку уряду. Помітним винятком стала Народно-демократична партія, що представляє переважно курдську меншину – її до участі в мітингу не запросили.
Після спроби перевороту 15 липня в Туреччині звільнили з посад десятки тисяч державних службовців і бюджетних працівників, у тому числі освітян, тисячі були арештовані. Багато з репресованих потерпіли через їхні підозрювані зв’язки з рухом Ґюлена.
Сам Ґюлен, що вже давно живе у США, відкидає причетність до спроби перевороту й засуджує цю спробу. Туреччина вимагає від США його видачі; Вашингтон заявляє, що наразі не отримав доказів, що доводили б необхідність такої видачі.
Обсяги придушення інакодумства в Туреччині після спроби перевороту стривожили західні країни і правозахисників. Влада Туреччини різко відкидає таку критику і скаржиться на брак підтримки і розуміння на Заході.
Особливу критику викликали попередні заяви Ердогана про наміри відновити смертну кару в Туреччині, остаточно скасовану там 2004 року на вимогу Європейського союзу, про бажання вступити до якого заявляє Туреччина. В ЄС прямо попередили, що такий крок означав би кінець розмов про вступ.