«Георгіївська стрічка» – символ сепаратизму чи данина переможцям у Другій cвітовій?

В Україні відзначили День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, не обійшлось і без сутичок. Причиною стали, зокрема, «георгіївські стрічки». Деякі українські історики вважають їх «символом тероризму» і прирівнюють до свастики. А депутат Антон Геращенко зареєстрував законопроект про заборону публічного використання георгіївської стрічки, бо вона, за його словами, посилює пропаганду війни Росії проти України. Натомість поборники такої символіки в Україні переконують, що заборони марні і не зможуть вплинути на погляди людей.

Сьогодні «георгіївська стрічка» є символом сепаратизму і війни Росії проти України, тому її використання варто врегулювати законодавчо, зазначив в інтерв’ю Радіо Свобода народний депутат Антон Геращенко. За носіння стрічки нардеп пропонує запровадити штраф – до майже трьох тисяч гривень.

За його словами, проти людей, які розпалюють сьогодні ворожнечу в Україні, використовуючи стрічку як символ сепаратизму, не може бути юридичних претензій навіть попри те, що в країні два роки триває війна.

«Якби зараз в Україну заїхали путінські байкери, обвішані георгіївськими стрічками, то юридично до них жодних претензій бути не може. Але якщо закон ухвалять, то вони повинні будуть її зняти і заплатити адміністративний штраф», – пояснює Геращенко.

«Подивіться на весну 2014 року – «георгіївську стрічку» путінські пропагандисти зробили як символ того, що, мовляв, «я за поділ України, за сепаратизм» і так далі. Зі стрічками ходили тисячі людей, які ніколи не були на війні, яку до неї не мають жодного стосунку, але для вона була таким символом. У Харкові, наприклад, навесні 2014 року принесли «георгіївську стрічку» завдовжки 50 метрів як символ пропаганди, а не пам’яті», – говорить народний депутат.

Однак, додає Геращенко, у законопроекті передбачена низка винятків. У випадку ухвалення, норма не застосовуватиметься до Дня перемоги, а також, якщо атрибутика використовується в символіці орденів ветеранів Другої світової війни, архівних, історичних документах, музейних експонатах тощо.

«Це взагалі абсурд»

Натомість колишній народний депутат чотирьох скликань, а зараз останній керівник харківського осередку нині забороненої судом «Комуністичної партії України» Алла Александровська у використанні «георгіївської стрічки» не бачить «нічого кримінального» і вважає, що ті, у кого виникають неоднозначні асоціації, мають «пити заспокійливе». Адже, якщо людина носить стрічку, то це ще не означає, що вона має злочинні наміри, зазначила політик. «Це взагалі абсурд!» – емоційно реагує вона.

Не можна думки окремих осіб «заганяти в норму закону» і таким чином обмежувати тисячі інших людей, наголошує Александровська.

«Я не можу зрозуміти, чому сьогодні і в Геращенка, і в таких, як він, людей виникає це дивне бажання – все заборонити. Все одно, припустимо, якщо вони заборонять георгіївську стрічку, якщо вони заборонять ходити з червоними прапорами, від цього ж не зміниться ні світогляд людей, ні їх позиція. Розумієте? Мені здається, це примітивне мислення людей, які хочуть щось заборонити, вважаючи, що цим вони щось змінять у світі», – сказала Александровська.

У Харкові активісти «полювали» на «георгіївські стрічки» (відео)

«Чіпляючи стрічку, зрадники добровільно помічають себе»

Кирило Сазонов – публіцист, блогер із Донецька, можливу заборону «георгіївської стрічки» називає «вимушеною» і наполягає: люди, які їх використовують, мають нести не адміністративну, а кримінальну відповідальність.

«Символи, під якими вбивають українців і окуповують наші території, звісно, мають бути заборонені. Більше того, люди, які їх використовують, мають нести кримінальну відповідальність. З іншого боку, це унікальний шанс для наших спецслужб: всі божевільні, всі потенційні зрадники добровільно помітили себе і вийшли на вулицю, мовляв, ось дивіться, ми такі. Тобто, потрібно провести перепис цих божевільних, а потім заборонити ці стрічки», – зазначив Сазонов.

Найнебезпечнішим у цій ситуації є те, що за організацією «стрічкових» провокацій стоять «відомі» в Україні люди, які дають розпорядження навіть не з Донецька, а з Києва. Вони досі на свободі і почуваються «цілком вільно», говорить блогер, вважаючи це «недопрацюванням» українських спецслужб та прокуратури.

«За цим принципом нацистські ветерани можуть вдягати свої свастики»

Вперше у вигляді стрічки «переможний знак» з’явився в Росії у 2001 році, під час чергового «9 травня», коли відновили орден святого Георгія. Активно поширювати її почали через чотири роки, напередодні 60-ї річниці «великої перемоги».

У сучасній Україні чорно-помаранчева стрічка «вперше» з’явилася у Севастополі. Розповсюджували її переважно проросійські організації. Зокрема, у Києві це робила «Загальновійськова спілка України», яку очолював тодішній депутат-регіонал Олег Калашников.

Георгіївська стрічка – це кремлівська відповідь Помаранчевій революції, тоді Росії потрібен був символ військової слави, який вона вдало монополізувала на пострадянському просторі, розповідає історик Сергій Громенко. Однак сьогодні ця стрічка насправді є «псевдогеоргіївською» і не має жодного стосунку до війни, додає він.

Водночас в Україні вона стала «символом тероризму» і тому публічно використовувати її в сучасних реаліях некоректно по відношенню до тих українців, які втратили рідних або до тих, хто захищає нашу країну на східних кордонах. Тому її варто заборонити, як таку, що розпалює ворожнечу, говорить історик.

«Дуже цікаво, що від 1943 року на стрічку кольорів георгіївської носили і радянський орден слави і її ж вживали колабораціоністи з армії Власова і козаків, які воювали проти росіян на боці Гітлера. І в принципі, за «георгіївську стрічку», без нічого, як її зараз носять, у Радянському Союзі під час війни могли і розстріляти. Тим самим принципом нацистські ветерани можуть вдягати свої свастики, це ж їхня пам'ять. Вони ж під цими прапорами воювали. В Україні засуджений комуністичний режим, відповідно комуністичні символи прямо заборонені і символи тероризму можуть бути заборонені так само», – каже Громенко.

Так само у світі заборонена символіка нацистської Німеччини, за публічну демонстрацію якої можна навіть потрапити за грати. А в останні п’ять років подібні закони стосовно комуністичної символіки активно впроваджуються в країнах центрально-східної Європи, наводить аналогії історик.

Історія символу є доволі неоднозначною: «георгіївську стрічку» використовували ще за часів Російської імперії, згодом – білогвардійці, які воювали проти радянської Росії. Кавалерами ордену святого Георгія з правом носити цю помаранчево-чорну стрічку були багато росіян, які воювали на боці нацистської Німеччини, – генерал Петро Краснов, группенфюрер СС Андрій Шкуро та інші. У радянській символіці перемоги ця стрічка (з незначними змінами й під назвою «гвардійська») з’явилась лише 1945 року в колодці медалі «За Перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні».