Глава Міністерства закордонних справ Росії Сергій Лавров знову вказав на розбіжності позицій Росії та Туреччини в питаннях Криму. При цьому він дорікнув Анкарі «в заохоченні українських ініціатив» щодо півострова і порівняв це з «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Про це Лавров сказав в інтерв'ю російському виданню «Аргументы и факты».
«Якщо говорити про українські справи, то на всіх рівнях наполегливо рекомендуємо турецьким колегам ретельно проаналізувати ситуацію і перестати підживлювати мілітаристські настрої Києва. Гранично чітко проводимо думку, що заохочення агресивних українських ініціатив щодо Криму рівносильно посяганню на територіальну цілісність Росії. Розраховуємо, що лінія Анкари буде скоригована з урахуванням нашого законного занепокоєння», – сказав Лавров.
Наприкінці минулого тижня спікер МЗС Росії Марія Захарова заявила, що політикам у Туреччині слід «відмовитися від використання етнічного чинника як інструменту геополітичної гри».
Туреччина поки не реагувала на всі ці висловлювання.
18 травня Україна в ООН закликала міжнародне співтовариство засудити Росію за репресії проти кримських татар. У Міністерстві з питань реінтеграції окупованих територій України повідомляли, що з 2014 року понад 100 кримських татар були «незаконно затримані» російськими силовиками і досі залишаються в ув'язненні. Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова 18 травня повідомила, що після анексії Криму Росія переслідує з політичних мотивів 93 кримських татар.
У березні 2021 року Державний департамент США в розділі «Україна – Крим» доповіді з прав людини за 2020 рік повідомив про «зловживання силових структур, насильницькі зникнення і катування» в Криму. У звіті вказують на «істотне втручання в свободу мирних зібрань і свободу об'єднань, у тому числі в Меджліс кримських татар; жорсткі обмеження свободи віросповідання».
Раніше Лавров стверджував, що розмови про порушення прав людини в анексованому Криму – це вигадка. Уповноважена з прав людини Росії Тетяна Москалькова заявляла про «міжнаціональну та міжконфесійну злагоду» в Криму і надання допомоги корінному населенню.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.