Кримські татари хочуть реставрувати три видання Корану з фондів Львівського музею історії релігії

Львів – Кримськотатарські громадські організації мають намір створити єдиний реєстр усіх своїх культурних і релігійних пам’яток, які зберігаються в українських музеях, бібліотеках, архівах, а також планують реставрувати кілька давніх видань Корану із фондів Львівського музею історії релігії. Наразі мова йде про три священні книги мусульман. Працівники готові реставрувати ці книги у Львові.

Для реставрації працівники музею вже обрали три видання Корану, які перебувають у найгіршому стані й потребують порятунку. Орієнтовно ці мусульманські рукописні книги XVIII-XIX століття, але точну їхню дату і походження досліджуватимуть. Реставратор Львівського музею історії релігії Максим Гончарук зазначає, що один Коран, який у найгіршому з усіх стані, доведеться реставрувати протягом року.

«Цікаво буде дізнатись, коли саме написана книга, на якому папері, вичистити від усіх забруднень, перевірити текст, дізнатись про те, як зшито книжку. Арабські книги шили по різному і це гарний матеріал для тих, хто це вивчає. Одна з книг у дуже поганому стані – ями на папері, розірвана, палітура пошкоджена жуками. Тут різні шрифти в одній книзі, є листок з іншої. Є водяний знак виробника паперу, можна дізнатись, де закуповувався папір», – каже Максим Гончарук.

Реставратор рятував подібну мусульманську книгу – рукопис ХІХ століття, написаний в Бухарі, який експонується в музеї. Тому зауважує, що львівські реставратори мають досвід роботи зі стародруками.

Коран XVII століття (з експозиції музею)

​«Під час двох зустрічей із представниками кримськотатарських громадських організацій музею запропонували долучити до реставрації видань Корану турецьких реставраторів, кримськотатарських із Бахчисарая для ознайомлення, консультацій, вивчення. Вважаємо, що це дуже добре, але перевозити ці предмети, скажімо у Туреччину, недоцільно і ризиковано. Ми готові співпрацювати і будемо раді консультаціям фахівців, бо сходознавців у Львові обмаль і відчитування текстів справа вимагає фаховості», – зауважив директор музею історії релігії Орест Малиць.

У фондах цінні книги для мусульман

У Львівському музеї історії релігії зберігається 16 мусульманських книг, із яких сім – видання Корану XVII–початку XX століть, а також коментарі до них арабською і татарською мовами. Також у фондах є «Зібрання праведних, шляхи найкращих, руйнівники нововведень в релігію і супротивники найнечестивіших» османського автора, одного з великий учених Ахмада ар-Румі аль-Ханафі, який помер у першій половині XVII століття. Чимало текстів про історію Кримського ханства.

Більшість із них рукописні. У Львів ці давні книги потрапили у 70-х роках минулого століття з Криму. Ці рукописи походили зі Зинджирли-медресе, найдавнішого навчального закладу, що розташований поблизу Бахчисарая у Криму. А наприкінці 90-х років частину священних мусульманських книг, згідно з розпорядженням Міністерства культури, передали в Бахчисарайський музей.

Сура Корану (з експозиції музею)

«Деякі книги ідентифіковано, які у львівському музеї зберігаються. Є Коран із Казані, але як потрапив перед тим у Бахчисарай – невідомо. Також є Корани турецького походження, одне із тлумачень священної книги – з Єгипту. Ми не знаємо, кому саме ці книги належали, чи були вдома, у вжитку людей, чи в мечеті, де написаний, які саме шрифти, це все дуже цікаво було б дізнатись. Один із Коранів, який ми підготували на реставрацію, востаннє ця рукописна книга відновлювалась 100 років тому», – каже завідувач відділу східних релігій музею історії релігії Володимир Гарбузюк.

Наразі невідомо, коли саме розпочнуться реставраційні роботи зі старими мусульманськими книгами, оскільки це вимагає відповідного фінансування. Однак таке дослідження дасть чимало відповідей про видання Корану – священну книгу ісламу, що складається зі 114 сур (розділів), і окремі з них є у фондах львівського музею також, як і Сунни, а це розповіді про життя і діяльність пророка Мухаммеда. Видання Корану допоможуть детальніше вивчити кримськотатарські традиції, пов’язані з переписуванням священної книги мусульман.

Цікаво, що саме у Львові протягом 1913-1914 років вийшов перший переклад смислів Корану українською мовою.