Підконтрольний Кремлю Мировий суд Київського району Сімферополя розпочав розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно головного редактора газети Qirim Бекіра Мамутова. Про це повідомляє Кримська правозахисна група.
За інформацією КПГ, засідання проходило без участі слухачів, яких не пустили в суд через обмеження, пов'язані з коронавірусною інфекцією.
Як розповів правозахисникам сам Бекір Мамутов, у суді було представлено позицію редакції газети, після чого в засіданні оголошено перерву через неявку представників Роскомнадзору,які склали адміністративний протокол.
Відносно Бекіра Мамутова складено протокол за статтею 13.15 КоАП Росії за публікацію доповіді Генерального Секретаря ООН, в якій згадувався Меджліс кримськотатарського народу.
«Федеральна служба з нагляду у сфері зв'язку, інформаційних технологій і масових комунікацій побачила в публікації порушення російського законодавства, оскільки Росія визнала Меджліс екстремістською організацією, діяльність якого заборонена, і згадка цієї організації в публікаціях ЗМІ має йти з обов'язковим зазначенням на заборону її діяльності в Росії», – пояснюють правозахисники.
Наступне засідання заплановано на 20 квітня.
Your browser doesn’t support HTML5
«Злоупотребление свободой слова»? Как работает газета «Къырым»
У 2016 році підконтрольний Росії Верховний суд Криму, а потім і Верховний суд Росії ухвалили заборонити представницький орган кримських татар – Меджліс. Його визнали екстремістською організацією, нібито через посягання на територіальну цілісність Росії та залякування людей. Ініціювала заборону діяльності Меджлісу експрокурор анексованого Криму, а нині депутат Держдуми Росії Наталія Поклонська.
У 2017 році Україна в Міжнародному суді ООН ініціювала справу проти Росії з метою її притягнення до відповідальності за фінансування й підтримку актів тероризму в Україні, а також участь у скоєнні актів расової дискримінації в рамках здійснення актів агресії проти України.
Україна також надіслала запит до Міжнародного суду ООН з проханням вжити відповідних тимчасових заходів, з огляду на невідкладний характер ситуації. 19 квітня 2017 року суд ухвалив рішення застосувати тимчасові заходи проти Росії на вимогу України.
У документі міститься вимога до Росії виконати тимчасові заходи рекомендацій Міжнародного суду ООН про скасування заборони Меджлісу кримськотатарського народу в Криму і забезпечити навчання українською і кримськотатарською мовами на півострові.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.