Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест у зв'язку з обшуками і затриманнями в анексованому Криму російськими силовиками 17 лютого. У відомстві закликали міжнародні інститути дати оцінку цим діям, а інформацію про останні обшуки і затримання планують винести на розгляд сесії Генеральної Асамблеї ООН.
Відповідна заява розміщена на сайті МЗС України.
Як сказано в заяві, сьогоднішні події в Криму «чітко вказують на політично мотивований характер дій окупаційної влади півострова».
«Ці дії в черговий раз свідчать про повне ігнорування Москвою основоположних норм міжнародного гуманітарного права, своїх зобов'язань як держави-окупанта, готовність до використання незаконних силових методів для придушення політичного і релігійного інакодумства і блокування правозахисної діяльності на тимчасово окупованій українській території», ‒ цитує прес-служба першу заступницю міністра закордонних справ України Еміне Джаппар.
У відомстві в черговий раз нагадали Росії, під контролем якої зараз перебуває Кримський півострів, про резолюцію Генеральної Асамблеї ООН 68/262 від 27 березня 2014 року, а також наказ Міжнародного суду ООН щодо застосування заходів у рамках позову України проти Російської Федерації про застосування Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.
«Ці документи і рішення свідчать про категоричну неприйнятність для міжнародної спільноти практики політичних переслідувань на тимчасово окупованій території Криму і відповідальність Росії за дотримання прав людини й основних свобод на півострові», ‒ зазначено в заяві МЗС.
У відомстві зазначили, що інформація про діяльність Росії в Криму, зокрема щодо згаданих випадків обшуків і затримань, буде винесена Україною 23 лютого 2021 року на розгляд сесії Генеральної Асамблеї ООН.
«Закликаємо міжнародних партнерів надати належну оцінку незаконним діям Російської Федерації в тимчасово окупованому Криму», ‒ додали в МЗС України.
Реакції Росії на цю заяву поки немає.
Вранці 17 лютого в Криму пройшли масові обшуки російських силовиків у будинках мусульман (більша частина з яких ‒ кримські татари). Родичам на місцях проведення слідчих заходів слідчі ФСБ заявили, що затриманим інкримінують статтю 205.5 КК Росії (Організація діяльності терористичної організації та участь в діяльності такої організації ‒ ред.).
Російські силовики ці обшуки і затримання публічно ніяк не коментують.
Your browser doesn’t support HTML5
Прокуратура АРК і Севастополя повідомила про відкриття кримінальних проваджень через ранкові масові обшуки в Криму 17 лютого.
У Представництві Президента України в АРК вказали на те, що інформацію про чергові масові обшуки російських силовиків у Криму оперативно передають українським правоохоронцям, а також мають намір використовувати її «в роботі на національному і міжнародному рівнях».
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.