Російський глава Криму Сергій Аксенов не вийшов до ветеранів кримськотатарського національного руху і до батьків політв'язнів, які хотіли домогтися вибачень.
Вони стверджують, що Аксенов звинуватив кримськотатарський народ у тероризмі. Мова йде про публікацію Аксенова у Facebook. Там він прокоментував затримання мусульман у новій «справі Хізб ут-Тахрір». Дії ФСБ він назвав «боротьбою з тероризмом і естремізмом».
Голова російського Державного комітету у справах міжнаціональних відносин Криму Альберт Кангієв запропонував кільком представникам пройти до нього в кабінет, щоб вирішити «питання, що їх хвилюють». Потім Кангієв обіцяв передати їхнє прохання Аксенову.
«Сергій Валерійович вийде, якщо ви хочете конструктивний діалог, я запропонував алгоритм дій. Якщо ви мене не сприймаєте як людину, яка озвучує позицію, це ваші проблеми. Якщо всі ми разом вирішимо йти шляхом нормального діалогу, ми повинні рішення ухвалити», – сказав Кангієв.
Після словесної перепалки присутніх кримських татар з чиновником – усі розійшлися.
Напередодні 7 червня ветерани кримськотатарського національного руху вже приходили під будівлю Радміну на зустріч із Аксеновим. Спочатку до них вийшла працівниця апарату уряду Криму. Вона стверджувала, що Аксенов не має стосунку до обшуків, затримань і арештів кримських татар. Російський міністр внутрішньої політики, інформації та зв'язку Криму Михайло Афанасьєв пізніше вийшов до присутніх і повідомив, що Аксенова немає в будівлі уряду.
Вранці 7 липня в будинках сімох кримських татар пройшли обшуки: у Еміля Зіядінова в селищі Октябрське Красногвардійського району, у Ісмета Ібрагімова в селищі Курци Сімферопольського району, у Аліма Суф'янова в селі Залізничне Бахчисарайського району, у Сейрана Хайретдінова в селі Білокам'янка Бахчисарайського району, в Олександра Сизикова в селі Севастьянівка Бахчисарайського району, у Вадима Бектемірова в селі Кам'янка Сімферопольського району та у Дилявера Меметова в Алушті. Останнього під час обшуку не було вдома, його продовжують шукати.
У ФСБ Росії стверджують, що затримали підозрюваних в організації та участі в осередку «Хізб ут-Тахрір», які «поширювали серед жителів Криму терористичну ідеологію, вербували в свої ряди кримських мусульман». У повідомленні пресцентру російської спецслужби йдеться, що «за місцями проживання членів (організації) виявлено та вилучено значну кількість заборонених у Росії пропагандистських матеріалів «Хізб ут-Тахрір аль-Ісламі», засобів зв'язку, електронних носіїв інформації, що використовувалися ними при веденні терористичної діяльності».
Дії російських силовиків засудили в Представництві Президента України в АРК. У посольстві США в Україні висловили стурбованість у зв'язку з проведенням масових обшуків російською ФСБ 7 липня в будинках кримських татар на території анексованого Криму.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.