«Немає сенсу штурмувати аптеки». Чи готовий Крим до коронавірусу?

В Україні 3 березня зафіксували перший випадок коронавірусу COVID-19. У Росії, за офіційними повідомленнями, ‒ три підтверджені випадки захворювання. Коронавірусна інфекція, що поширюється континентами, поки не торкнулася анексованого Криму. Якими шляхами вірус може потрапити на півострів, що робить влада для убезпечення кримчан, чим небезпечна паніка та чому немає сенсу штурмувати аптеки, читайте в матеріалі Крим.Реалії.

Близько п'ятдесяти осіб у Криму перебувають під медичним наглядом через підозри на коронавірус. У Севастополі напередодні повідомили про пацієнтку, яка втекла зі стаціонару, куди її помістили на карантин. Незважаючи на те, що лабораторні дослідження не виявили слідів вірусу, жінку за рішенням суду примусово повернуть до лікарні, щоб «провести необхідну кількість лабораторних досліджень».

Російська влада Криму стверджує, що розробила план перешкоджання появі на півострові вірусу 2019 nCoV та його поширенню. Згідно з документом, у переліку заходів ‒ наявність запасу противірусних препаратів, визначення медустанов для госпіталізації хворих з підозрою на коронавірус, навчання медиків.

Також у плані ‒ розробка схеми перепрофілювання медзакладів на випадок масового надходження хворих, створення мобільних бригад з метою виявлення хворих, а також забезпечення доставки лабораторних проб у «Державний науковий центр вірусології та біотехнології «Вектор», розташований у російському Новосибірську.

«Особливої тривоги не спостерігається»

Російська влада не приховує: стан сфери охорони здоров'я в Криму далекий від ідеалу. Наприкінці 2019 року російський глава Криму Сергій Аксенов назвав рівень медицини однією з головних проблем півострова. А на початку 2020 року президент Росії Володимир Путін повідомив, що охорона здоров'я в анексованому Криму «в жалюгідному стані». У російському міністерстві охорони здоров'я Криму офіційно визнали нестачу лікарів. Бракує медичного персоналу й у лікарнях Севастополя.

Крим.Реалії звернулися до кримчан з проханням розповісти на умовах анонімності, як на півострові ставляться до інформації про коронавірус, і що вони спостерігають у лікувальних установах. У Севастополі, за повідомленнями, в аптеках спостерігається дефіцит медичних масок. Там, де вони є в наявності, маски подорожчали до 35 рублів. У міській інфекційній лікарні Севастополя «повісили листочки з інформацією про коронавірус», а в міській лікарні №1 наші співрозмовники такої інформації не знайшли. При цьому в місті «особливої тривоги не спостерігається, люди мало це обговорюють», на вулицях ‒ поодинокі випадки появи людей у медичних масках.

Міська інфекційна лікарня в Севастополі, 3 березня 2020 року

У Керчі та Феодосії, за повідомленнями, містяни мало обговорюють тему коронавірусу, перехожих у медичних масках можна зустріти нечасто, а в аптеках особливої нестачі масок не спостерігається. У Керчі в деяких поліклініках і військових частинах дотримуються «маскового режиму», який зазвичай запроваджують під час епідеміологічного сезону. У населених пунктах на Південному узбережжі Криму, за повідомленнями, багато випадків захворювання на вірусні інфекції: на прийом до лікаря за день виписують до вісімдесяти талонів, а черга до терапевта може бути розписана на два місяці вперед.

Джерела в медичних колах Севастополя та Криму, які просили зберегти анонімність з міркувань безпеки, розповіли Крим.Реалії, що, незважаючи на наявність певних ресурсів, поки не ведеться планомірна робота з підготовки стаціонарів, акумуляції необхідних препаратів. Інфекційна лікарня в Севастополі має відділення з боксами, але запровадження будь-яких особливих заходів місцеві лікарі поки не помічали.

«Немає жодного сенсу штурмувати аптеки»

Велика кількість новин про коронавірус може стати причиною тривожності й навіть паніки. Кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Лабораторії імунології з науковою групою вірусології Інституту педіатрії, акушерства та гінекології ім. Лук'янової НАМН України Борис Донський радить ставитися до подібної інформації «тверезо». Він рекомендує дотримуватися норм особистої та соціальної гігієни, уникати контактів у громадському транспорті та місць масового скупчення людей.

«У будь-яких випадках ‒ чи то пожежа, повінь або епідемія ‒ паніка має дуже згубний вплив, тому панікувати ‒ це найгірше, що можна робити. Оскільки наразі немає ніяких профілактичних вакцин, специфічного лікування все одно не існує, тому немає жодного сенсу штурмувати аптеки», ‒ підкреслив Борис Донський.

За словами імунолога, у побуті можна керуватися інструкціями щодо профілактики грипу, оскільки рекомендації практично ідентичні. З дітьми можна поговорити про те, що в певні періоди, коли шанси підхопити інфекцію зростають, потрібно поводитися акуратніше, не чіпати, не помивши руки, очі, не «прилипати» носом до вітрини або скла в автобусі.

Експерт також радить робити щеплення від грипу та інших інфекційних захворювань: «Якщо ми нічого не можемо зробити з коронавірусом, то з іншими інфекціями ‒ можемо. Це доступно і реально».

Вірус і «кримські чинники»

Експредставник президента України в Автономній Республіці Крим Борис Бабін у коментарі Крим.Реалії висловив думку, що в умовах анексованого півострова необхідно зосередитися на кількох факторах, які можуть впливати на поширення вірусу. Серед них ‒ військовослужбовці, які базуються в Криму та Севастополі та беруть участь у військових кампаніях Росії за кордоном.

«Крим є базою Чорноморського флоту Росії: відбуваються постійні ротації з Сирії, які ніхто не контролює. Це сотні, тисячі військових. Так можна масово завозити на півострів не тільки коронавірус, але й будь-яку чуму, будь-які венеричні хвороби. І це насправді відбувається з 2015 року», ‒ сказав Бабін.

Він зазначив, що в «Кримському федеральному університеті» навчаються іноземні студенти з країн Азії, зокрема, Китаю, які періодично здійснюють поїздки додому. Російська влада, імовірно, з огляду на подібну ситуацію, закрила кордон із Китаєм на Далекому Сході країни, з 1 лютого обмежили авіасполучення між двома країнами, а з 3 лютого тимчасово зупинили рух пасажирських потягів до Китаю.

Борис Бабін додав, що в Криму налічується близько двадцяти тисяч моряків далекого плавання, які повертаються з рейсів переважно через морські хаби Сінгапуру та Шанхаю, і можуть контактувати з інфікованими людьми. При цьому кримські порти, які перебувають під санкціями, є меншими джерелами ризику, оскільки судна зі змішаними екіпажами, зокрема з Сирії, заходять у порти Криму не часто.

Він нагадав, що анексований півострів ізольований, і переміщення цивільних осіб відбуваються через аеропорт Сімферополь і Керченський міст, що є порушенням українського законодавства, і через контрольні пункти на адмінкордоні, які можуть також виявляти інфікованих.

За повідомленням Держприкордонслужби України, прикордонники Херсонського загону щодня проводять температурний скринінг громадян, які перетинають адміністративний кордон з анексованим Кримом. За повідомленням відомства, «у подорожніх, яких перевірили, не виявили підвищеної температури та ознак захворювання на коронавірус».

Довідка: Коронавірусна інфекція нового типу COVID-19 (Сoronavirus Disease) почала поширюватися в Китаї у грудні 2019 року. В деяких випадках перебіг хвороби легкий, у деяких ‒ із симптомами застуди та грипу, зокрема з високою температурою і кашлем, у складніших випадках спостерігається задишка. Це може перерости у пневмонію зі смертельними наслідками. Більшість хворих одужують.

Інформація про поширення коронавірусу постійно оновлюється на сайті Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), останні відомості з'являються на інтерактивній карті. За інформацією ВООЗ, станом на 3 березня випадки інфікування коронавірусом зафіксовані у 73 країнах, загальна кількість інфікованих досягла 90 893 особи. Кількість померлих ‒ 3 111 осіб.