«Неанексована» церква в Криму

На п'ятий рік після спроби російської анексії Криму на півострові публічно діє лише одна структура, що пов'язує його з материковою частиною України: це Кримська єпархія Української православної церкви Київського патріархату. Попри тиск російської влади та російських спецслужб, попри втрату більшості храмів у Криму залишаються кілька священиків, які продовжують проводити богослужіння.

Експерти говорять про спробу «фізичної ліквідації» української церкви на півострові. Самі ж священики визнають, що наразі ситуація є «відносно стабільною», але після надання томосу про автокефалію вони прогнозують посилення російського наступу на УПЦ КП у Криму.

Щонеділі та на церковні свята у старому будинку у центрі Сімферополя збирається близько 150 вірян Української православної церкви Київського патріархату. Вони не лише беруть участь у богослужінні українською мовою, а й можуть поспілкуватися нею, обмінятися новинами, та навіть отримати від священика пораду чи правову консультацію. Так само, але з меншою кількістю людей, проходить служба у храмі в Євпаторії та в кількох дивом вцілілих церквах УПЦ КП в сільській місцевості Криму. Ці осередки нагадують фортеці у облозі.

Так змальовує ситуацію архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент під час круглого столу в Українському кризовому медіа-центрі.

Завербувати, змусити визнати Крим «російським», або – витиснути

За словами очільника Кримської єпархії, траплялися випадки, коли до церкви приходили спостерігачі від окупаційної влади, які виклично поводилися, але після зауважень священика ішли геть. Однак зараз такі інциденти зійшли нанівець. Проте російські спецслужби не полишають спроб вплинути на українських священиків на півострові, або ж фактично вижити їх з Криму, визнає владика Климент.

«Священика Максима Вологдіна намагалися завербувати. Він мені розповів про це, і написав розлогий лист-пояснення на чотири сторінки про те, коли, з ким і про що говорив. Зараз він виїхав на материк», – розповідає архієпископ Климент.

Очільник УПЦ КП у Криму стверджує, що до нього російські спецслужби з такими пропозиціями не підходили. Однак він розповів про те, як його та інших священиків УПЦ КП російська влада намагається змусити непрямо визнати анексію Криму, та про листування з російськими силовими відомствами.

«Нас у 2014 році перестали пускати у наші храми на території військових частин, зокрема у Севастополі та Перевальному. Я звертався до Міноборони Росії. В офіційних відповідях йдеться: священики УПЦ КП можуть правити службу у цих храмах, якщо отримають погодження Міноборони Росії, погодження ФСБ, а також перереєструються відповідно до російського законодавства. УПЦ КП не перереєстровується у Криму, це наша принципова позиція», – наголосив архієпископ Климент.

Українська церква в Криму – вижити не можна здаватися

​Наразі українська церква у Криму «не є юридичною особою» з точки зору окупаційної влади. Відтак священик не може ані робити жодних платежів, ані звертатися до місцевого суду інакше, ніж приватна особа. Утім, за словами владики Климента, цікавим є те, що окупаційні суди приймають до відома українські установчі та майнові документи Кримської єпархії. Наразі розглядаються чотири позови УПЦ КП проти російської влади Криму — щодо повернення церковного майна.

Щонайменше три храми на півострові були захоплені російською владою – у Севастополі, Сімферополі та в селищі Перевальне. В останньому – приміщення храму на території військової частини УПЦ КП передали в управління УПЦ Московського патріархату, тому що вони уклали договір з російською владою щодо «допомоги з патріотичного виховання військових». У деяких випадках парафії припиняли діяльність через те, що бізнесмени, власники приміщень, які використовувалися для богослужінь, поїхали з Криму.

Томос для України: як зміниться доля церкви в Криму?

Наразі щодо української церкви у Криму спостерігається, «поганенька стабільність», стверджує владика Климент. Однак, він припускає, що після надання автокефалії Українській православній церкві наступ російської влади на УПЦ КП в окупованому Криму може посилитися.

«Консультації, які я провів з московськими адвокатами, з якими спілкувався під час судового процесу над Володимиром Балухом, свідчать, що після прийняття Томосу можуть бути більш жорсткі дії стосовно церкви Київського патріархату у Криму», – зазначив він.

За словами архієпископа, дотепер наступ на церкву з боку російської влади частково стримували побоювання дзеркальних заходів щодо УПЦ МП на материковій частині України. Неофіційно між священиками УПЦ КП , УПЦ МП та представниками окупаційної влади йшли розмолви про те, що закриття одного храму у Криму означатиме вигнання місцевими громадами священиків з десяти храмів УПЦ МП на материку, розповідає владика Климент. Однак він наголошує: священики будь-що продовжать служити у Криму – українською мовою, та разом з вірянами молитися за Україну, її народ та військо.

Церква об'єднує кримчан у складні часи (відео)

​Росія вдалася до релігійної дискримінації у Криму — дослідження

Дослідження «Крим без правил. Релігійна окупація: утиски УПЦ КП», проведеного експертами Української Гельсінської спілки з прав людини, Регіонально центру з прав людини та експертної групи CHROT засвідчило: російська окупаційна влада у Криму створює умови, за яких УПЦ КП у Криму не може продовжувати свою діяльність легально, не відмовившись від проукраїнської позиції. Дослідники не лише проаналізували перебіг подій, а й зібрали документи, які підтверджують утиски української церкви з боку окупаційної влади.

Переважна більшість парафій Української православної церкви Київського патріархату на території Криму припинили діяльність ще у перший рік після окупації. Багато релігійних громад і храмів припинили діяльність внаслідок непрямих заходів з боку російської влади, зокрема юридичного тиску.

Адвокат і експерт ГО «Регіональний центр прав людини» Сергій Заєць нагадує, що у Криму УПЦ КП була чи не єдиною релігійною громадою, яка виступила із засудженням російської агресії і закликом захищати територіальну цілісність України. І саме це розлютило окупаційну владу і Кремль, визнає він.

«Вимоги, які встановила РФ для того, щоб церква продовжувала існувати, несумісні з проукраїнською позицією: Київський патріархат не може погодитися укласти договір з Міноборони РФ, пройти перереєстрацію за російським законодавством. З точки зору російського законодавства, УПЦ КП навіть не є юридичною особою. Це означає, що не можна укласти нового договору, відкрити рахунок в банку, навіть сплатити судовий збір», – пояснив правник.

Що робити у цій ситуації? УПЦ КП судиться з окупаційною владою Криму. Сергій Заєць та інші експерти – надають священикам посильну юридичну допомогу.

«Якби не правова допомога наших партнерів – ми би наробили помилок, можливо, вдалися до протиправних дій, наслідки були би непередбачуваними», – висловлює подяку правозахисникам владика Климент.

«Росія фактично намагається ліквідувати цю церкву у Криму. Йдеться про фізичне перешкоджання, залякування священиків та юридичний тиск», – зазначив експерт-релігієзнавець Олександр Саган.

За його словами, таким чином Кремль порушує в окупованому Криму основоположні релігійні права людини та чинні міжнародні документи, що їх захищають.

• На початку 2014 року Кримська єпархія УПЦ КП нараховувала 46 парафій, 38 з них припинили діяльність після анексії: через виїзд священиків на материк, захоплення храмів та інші форми тиску з боку російської влади та її прихильників.
• У 2014 році у Криму було 25 священиків УПЦ КП, нині залишилося 5. Ще цього літа їх було більше, але 5 х них виїхали на материкову Україну після обшуків в Українському культурному центрі. Декілька священнослужителів, які живуть на материковій Україні, щотижня приїжджають до Криму і проводять недільні богослужіння.
• Прихильники УПЦ КП у Криму становлять 14% від всіх вірян на півострові, такі дані наводить Кримська єпархія УПЦ КП.
• Наразі у Криму залишилося 9 приміщень, де здійснює богослужіння Українська православна церква Київського патріархату. Зокрема, це будівля Кримської єпархії та храми всередині неї у Сімферополі, дерев'яна церква в Євпаторії, яка добудовувалася у перший рік після анексії, церква на дачах селища Перевальне, монастир у Білогірському районі та чотири церкви на півночі Криму. Всі ці будівлі Кримська єпархія та священики купували власним коштом. Всі інші храми і земельні ділянки під їхнє будівництво, які виділяли влада та бізнес до анексії, захоплені або ж передані церкві Московського патріархату.