Не можна допустити закриття ATR ‒ кримськотатарські активісти

Перший кримськотатарський телеканал ATR може припинити мовлення до Дня пам'яті жертв депортації кримських татар. Про це повідомив телеведучий і журналіст ATR Айдер Муждабаєв.

«26 лютого президент сказав, що проблема з фінансуванням телеканалу буде вирішена. Були зустрічі в уряді, і процес ніби зрушив з місця. Нам здавалося, що фінансування відкриють, і ми зможемо оплатити всі борги. Але потім почалися ускладнення, Міністерство культури змусило переробляти всі документи. Уже кілька місяців ми працюємо лише на своєму ресурсі та пожертвуваннях людей з окупованого Криму. Від колективу залишилося трохи більше ніж 10%», ‒ розповів телеведучий.

За інформацією кримськотатарського активіста Едема Дудакова, Україна має міжнародні зобов'язання в частині забезпечення роботи незалежних етнічних ЗМІ малих народів.

«Не можу зрозуміти, у чому, власне, проблема? Навмисно це робиться чи щось змінилося в законодавстві України? Є два основних європейських документи: Рамкова конвенція про захист прав національних меншин та Європейська хартія регіональних мов. Обидві декларації Україна ратифікувала. Згідно зі статтями цих документів, країна зобов'язана фінансувати незалежні етнічні ЗМІ малих народів і національних меншин. Тут йдеться саме про незалежні ЗМІ, а не про передачі державних каналів мовою меншини. Тобто держава зобов'язана забезпечити незалежність мовлення і видання», ‒ розповів Крим.Реалії активіст.

Едем Дудаков

На думку Едема Дудакова, ускладнення процедур фінансування недоречне у випадку з каналом ATR і подібними до нього.

«Коли я працював на держслужбі, етнічні ЗМІ фінансували просто: проводили тендерну процедуру ‒ закупівля в одного претендента. Якщо в Україні діє один канал, який веде мовлення мовою етнічної меншини, то який може бути відкритий тендер? Подається план передач мовою етнічної меншини: скільки фільмів, скільки мультфільмів, скільки передач ‒ кошторис на суму держасигнувань у бюджеті. Держава виділяє кошти, ЗМІ звітує за поданим кошторисом: скільки годин і скільки передач проведені. І все. Треба максимально спростити процедуру. Це не означає, що всі передачі мають іти тільки мовою меншини. Окремі передачі можуть вестися мовою більшості, якщо це стосується інтересів меншості. Для того і створюється кошторис, де обома сторонами все обумовлюється. Треба спрощувати такі процедури з нестандартними закупівлями, а не ускладнювати», ‒ вважає активіст.

Він зазначив, що фінансування телеканалу з боку анексованого Криму має безліч проблем.

«Якби ATR, як і раніше, був у Криму, то ми б змогли більшу частину його ефіру фінансувати самі. Але сьогодні фінансова підтримка ATR бізнесом загрожує серйозними проблемами ‒ аж до арешту за надуманими приводами. Як це було з Ресулом Веліляєвим з його підтримкою «Карадениз Продакшн» та проєкту «Бизим балалар». А підтримати тільки звичайними телеглядачами ‒ недостатньо. По-перше, для цього, банально, нас дуже мало, недостатньо для того, що б зробити канал платним. По-друге, шляхи передачі грошей з Криму на материк непрості», ‒ зазначив активіст.

Едем Дудаков вважає, якщо телеканал ATR закриється, це спричинить певні протести. «Моя особиста форма протесту буде проста ‒ я більше не дам інтерв'ю жодному державному ЗМІ України», ‒ додав активіст.

Кримські татари під час мітингу на підтримку телеканалу ATR. Сімферополь, 31 березня 2015 року

Кримськотатарський активіст Нурі Бейтулаєв впевнений, що за бажання влади проблему фінансування ATR можна було б легко вирішити.

«Складається враження, що нинішній «зеленій» владі Крим з його проблемами та кримськими татарами не потрібний. Я в цьому переконуюся все сильніше й сильніше з кожним днем. ATR за своїм змістом і якістю передач був далеко попереду всіх інших кримських каналів разом узятих. Таким же успішним він може стати і зараз на материку України. Але такий телеканал там не потрібний, бо він, у такому випадку, стане гальмувати поступове відкочування України в «совок», у Росію, яке почалося, на мій погляд, після останніх президентських виборів... Проблему з перерахуванням коштів, яку можна було не поспішаючи вирішити упродовж двох днів, «не можуть» вирішити вже п'ятий місяць», ‒ прокоментував ситуацію Крим.Реалії активіст.

На думку кримськотатарського активіста Різи Асанова, проблеми з фінансуванням ATR мають «глибинні причини».

«Причина цієї ситуації глибинна. ATR у своїй інформаційній політиці ‒ абсолютно вільний ЗМІ. Це в менталітеті цього каналу. У Криму він «не прогинався» ні під кого. Але чи потрібні вільні журналісти політикам при владі? Друга причина, це, на мій погляд, вплив Москви. Не секрет, що у Криму його дивляться дуже багато жителів незалежно від національності. ATR у Криму завжди сприймають як альтернативну точку зору. Тому Москву ця ситуація не влаштовує. Третя причина полягає у внутрішній конкуренції кримського мовлення. Зараз існує декілька медіапроєктів, які ведуть мовлення про кримську проблематику. Можливо, тут їхній вплив спостерігається. Додайте до цього ще те, що президент Зеленський сам із шоу-бізнесу і добре розуміє серйозність впливу ATR», ‒ повідомив свою точку зору на ситуацію Крим.Реалії активіст.

Різа Асанов також зазначив, що європейські структури не залишать ситуацію з телеканалом ATR без уваги.

Різа Асанов

Кримськотатарський активіст Недім Халілов вважає, що в цій ситуації з проблемою фінансування телеканалу ATR винні обидві сторони.

«Відсутність фінансування телеканалу ATR, цілком ймовірно, пов'язана з деякими недопрацюваннями в комунікаціях між керівництвом каналу та владою. Держава Україна надавала матеріальну підтримку каналу не через якісь зобов'язання, а тільки з благородних мотивів. Робити політичну гру на власних недопрацюваннях, вважаю, є неприйнятним у цьому випадку. Розуміючи загрозу припинення фінансування каналу, потрібно створити умови для надання стабільної підтримки телеканалу з інших джерел», ‒ прокоментував ситуацію Крим.Реалії активіст.

Недім Халілов

Наприкінці 2019 року першому кримськотатарському телеканалу ATR в Україні в черговий раз заблокували держфінансування, незважаючи на те, що держава виділила 50 млн гривень на фінансування каналу у 2020 році. За словами генерального директора кримськотатарського телеканалу ATR Ленура Іслямова, перед каналом поставили нездійсненні умови тендерів.

P.S. На момент виходу матеріалу стало відомо, що Кабмін України на своєму засіданні передбачив можливість спрямування бюджетних коштів для телеканалу ATR.