«Росія розглядає збройну інтервенцію в Україну як один із варіантів» – Ігор Тишкевич

Президент США Джо Байден висловив президенту Росії Володимиру Путіну стурбованість із приводу раптового нарощування російської військової потужності в окупованому Криму і на кордонах України та закликав Росію знизити напруженість. Це відбулося під час телефонної розмови двох президентів, повідомляє пресслужба Білого дому. Байден також запропонував Путіну зустрітися у найближчі місяці у нейтральній країні, «для обговорення всього спектра проблем, що стоять перед США і Росією».

Пресслужба Кремля також оприлюднила деталі цієї телефонної розмови. Згідно з повідомленням, бесіда відбулася «з ініціативи американської сторони».

«При обміні думками з внутрішньоукраїнського кризи Володимир Путін виклав базовані на мінському «Комплексі заходів» підходи до політичного врегулювання», – йдеться у повідомленні.

Політичні експерти, та фахівці з міжнародних відносин звертають увагу на розбіжності оцінок результатів розмови Байдена з Путіним. Справа не у тому, що одна зі сторін намагається викривити правду, а у тому, що для них правда по-різному виглядає.

США і Росія виходять кожна з традицій своє політичної культури. Якщо з погляду Кремля сама пропозиція діалогу вже є проявом слабкості, то з точки зору Білого дому переговори пропонує, той, хто хоче контролювати ситуацію, пояснює у коментарі Радіо Свобода експерт з міжнародних відносин Олександр Сушко:

– Пам’ятаючи як все починалося у 2014 році, можна зробити висновок про те, що Росія розглядає для себе збройну інтервенцію в Україну як один із можливих варіантів. За таких умов той ключовий інструмент для деескалації, який є у руках західних лідерів – це прямі переговори. Це є ключовий кризовий інструмент для американської адміністрації.

Зрозуміло, що російська сторона бачить це по-своєму. Головний меседж, який посилає Путін військовими маневрами: Росія так і не готова сприймати історичний вибір українського народу. Тому ймовірність військової реакції на підтримку Заходом України залишається високою.

Важливо, що тих документів, які офіційно були виданні як російською так і американською сторонами, можна робити висновок, що українське питання було ключовим у цих переговорах. Гадаю, що такий крок є позитивним.

По-перше, він зводить до мінімуму можливість реальної воєнної ескалації найближчим часом, а, по-друге, він засвідчує, що американська сторона готова надавати пріоритет саме українським питанням у діалозі з Росією і фактично підтвердила позиції, які вигідні Україні.

Чия оцінка розмови президента США зі своїм російським колегою ближча до правди визначиться тим, чи зменшиться військова напруга навколо України найближчими днями, припускає Сушко.

Путін піднімає ставки – Тишкевич

Втім, відповідь на запитання, чи була Україна ключовим питанням у цих переговорах, не є такою очевидною.

Росія намагається вести зі США набагато масштабніший діалог, де Україну хотіла би бачити лише одним з пунктів у домовленостях, зауважує у коментарі Радіо Свобода експерт з міжнародної політики Ігор Тишкевич.

За його словами, Кремль останнім часом намагається провадити таку політику у більшості переговорів, де бере участь.

– У розмові Байдена з Путіним українська тема не є ключовою. Є посил щодо України, але ключові тези, як під час нещодавньої відеоконференції між керівниками Франції, Німеччини та Росії, також – це не Україна. Тому напряму пов’язувати дзвінок з Вашингтона до Москви з деескалацією в Україні я би не став.

Інше питання, що Росія підіймає ставки одразу по декількох темах на кількох майданчиках.

Мета Кремля – вийти на діалог по розподілу сфер впливу. Заради такої стратегічної мети підіймати ставки Росія може собі дозволити. На кону, як Путін вважає, питання чи буде Росія у статусі супердержави, або хоча би регіонального лідера. Звісно, заради такої масштабної мети Росія готова ризикувати. Україна – це один з майданчиків, де Росія буде ризикувати. Путін та його оточення до цього емоційно готові. Якщо говорити про потенціал Росії, то у неї є запас державних фінансів, на відміну від 2015-2016 років. Не йдеться обов’язково про велику війну. Треба просто розуміти, що українська тема у тій чи іншій мірі буде на порядку денному і буде пов’язана із статусом Росії», – каже Тишкевич.

Так чи інакше, але наразі жодна зі сторін не впевнена у наступних діях іншої. Якщо розмови мотивація Байдена із Путіним вже є зрозумілою, то наслідки цих телефонних переговорів стануть очевидними у найближчі тижні, зазначає у коментарі Радіо Свобода політолог Володимир Фесенко.

«Якою буде реакція Путіна ми не знаємо. Ніхто не знає, крім Путіна, якою буде у нього реакція. Так само ми не знаємо, яке рішення він для себе прийме: нападати на Україну, чи не робити цього, щоб не створювати кризу у відносинах із Заходом. Заздалегідь цього передбачити не можна.

Гадаю, що головна мета Байдена під час цього телефонного дзвінка достатньо очевидна – стримати Путіна від агресії від України. Якщо у найближчі тижні не відбудеться такого нападу, якщо Путін візьме участь у Глобальному кліматичному саміті у 22-23 квітня, який ініціював Байден, якщо буде домовленість про зустріч Байдена і Путіна, тоді, хоча би частково мета Байдена буде досягнена», – вважає Фесенко.

Раніше Сполучені Штати висловили стурбованість щодо дій Росії в окупованому нею Криму і на сході України. США також неодноразово за останні тижні заявляли про непохитну підтримку Сполученими Штатами суверенітету і територіальної цілісності України «перед обличчям триваючої агресії Росії».

Також свою підтримку України висловили ЄС, G7 і НАТО. Міністр оборони Німеччини Аннегрет Крамп-Карренбауер звинуватила Росію в прагненні до провокацій шляхом нарощування військ уздовж кордону з Україною.

CNN з посиланням на джерела в Пентагоні повідомляє про те, що американські військові стурбовані даними про переміщенням 4 тисяч російських військовослужбовців до Криму. Американські аналітики припускають, що вони можуть взяти участь у військових маневрах – символічному жесті Кремля на адресу нової американської адміністрації, певним чином попередженні про готовність протистояти США.

За даними розслідувачів, Москва вже стягнула 80 тисяч військових до східного кордону з Україною та у Криму. Також розслідувачам вдалося зафіксувати великий табір російських військових у Воронезькій області, за 250 кілометрів від кордону з Україною.

У Кремлі заявили, що пересування російської армії територією Росії не повинне викликати занепокоєння інших країн, зокрема України.

Місія ОБСЄ повідомляє про сотні порушень режиму припинення вогню на сході України, що відбулися в останні дні.