«Нагадати, що Крим ‒ це Україна»: законопроєкт про «умисне невизнання»

У Верховній Раді розглянуть законопроєкт про кримінальну відповідальність за «умисне невизнання» Криму та окремих районів Донецької та Луганської області українськими територіями. На думку спікера Верховної Ради Андрія Парубія, громадяни, які публічно заперечують російську агресію та окупацію української території, повинні підлягати кримінальному переслідуванню.

Законопроєкт пропонує відповідним чином доповнити статтю 110 Кримінального кодексу ‒ «посягання на територіальну цілісність і недоторканність України», що передбачає покарання у вигляді обмеження волі на період до трьох років або позбавлення волі на той же термін. Зараз документ перебуває на розгляді парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції, представник України в ПАРЄ Марія Іонова обґрунтовує необхідність ухвалення цього законопроєкту «несправедливістю» подібних висловлювань про приналежність Криму відносно українських політв'язнів.

Марія Іонова

– Стаття 110-а таким чином посилюється. Ми говоримо про те, що хтось навмисне не визнає Крим і місто Севастополь, а також частини Донецької та Луганської областей, які тимчасово окуповані. Ми зараз бачимо деякі спроби не відстоювати територію України, а йти на досить ризиковані компроміси. Якщо ми візьмемо ситуацію з політв'язнями в Росії, переслідування в Криму ‒ люди борються, а тут, на території України хтось собі дозволятиме говорити, що Крим це не Україна? Це дуже несправедливо стосовно тих людей, які за проукраїнську позицію переслідуються, вже сидять у тюрмах, зникли безвісти чи продовжують страждати. Або 10, або 11 липня буде комітет ‒ як оголосив голова парламенту, ми спробуємо встигнути розглянути це питання саме в четвер. Буде обговорення.

Марія Іонова вказує на суперечність у тому, як українська влада ставиться до подібних висловлювань політиків усередині країни та поза нею.

– Ми засуджуємо слова російських або інших політиків, які не визнають, що Крим ‒ це Україна, а самі ж своїх не притягуватимемо до відповідальності? На жаль, в умовах гібридної інформаційної війни нам необхідно посилювати такі каральні заходи, щоб політики і взагалі усі люди відповідали за свої слова. Все це регламентуватиметься, поки це початок. Зараз, особливо, коли триває масова купівля телеканалів проросійським кумом Путіна, це загроза. Тому, в першу чергу, ми маємо на увазі інформаційний простір, державних чиновників, щоб вони не дозволяли собі маніпулювати такими термінами. Терміни мають значення.

Російський глава Криму Сергій Аксенов різко розкритикував цю ініціативу в своїй публікації в Facebook, наголосивши, зокрема, що «новий законопроєкт спрямований на залякування людей», і що українська влада «боїться правди і здатна розмовляти з народом тільки мовою погроз і репресій». На його думку, «більшість громадян України сприймають російський статус півострова як об'єктивну реальність, яку Київ змінити не в змозі».

Російський адвокат Марк Фейгін нагадує про кримінальні справи в Криму, коли російська влада переслідувала людей фактично за невизнання півострова російським.

Марк Фейгін

– Стаття 280.1 складається з двох частин, Ільмі Умерова (заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу ‒ КР) звинувачували за другою частиною, я був у нього адвокатом. Це стаття передбачає саме «заклики до порушення територіальної цілісності», друга частина ‒ «з використанням Інтернету та ЗМІ» ‒ це спеціальне застереження. Таким чином передбачається охоплення ширшої аудиторії. За цією статтею Ільмі Умерову виписали два роки колонії-поселення, але коли йому присудили цей термін, то вже знали, що обміняють його на двох оперативників ФСБ, затриманих у Туреччині. Практика застосування цієї статті в Росії не можна сказати, щоб велика, але вона є, і застосовувалася не тільки в Криму відносно до українських активістів або, зокрема, до журналіста Миколи Семени. У Карелії був епізод, коли людину засудили, на Уралі й низка інших.

Розділена анексією: як живе сім'я Ільмі Умерова (відео)

Марк Фейгін вважає, що практика застосування статті 280.1 мала на меті не допустити навіть обговорення можливості порушення територіальної цілісності Російської Федерації.

– У зв'язку з окупацією Криму відповідальність посилили, і це було пов'язане саме з можливістю посилення репресій саме на півострові. Це було важливо, щоб залякати налаштованих проукраїнськи жителів Криму, демонстративно вплинути. Якщо говорити про паралелі з українським законопроєктом, то законодавець завжди йде або випереджаючи потреби соціальних завдань суспільства, або за ними. Якщо Росії не погрожував територіальний розпад ‒ у неї ж ніхто не захоплював території ‒ то для України це гостріше й актуальніше питання. Запровадження цієї статті викликане політичними обставинами, які склалися зараз, і воно обґрунтованіше, тому що загроза територіальній цілісності України реальна! Для Росії це питання абсолютно абстрактне, стаття має репресивний характер.

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров виступає проти української законодавчої ініціативи про покарання за висловлювання.

Ільмі Умеров

– Я б не хотів, щоб Україна уподібнювалась Росії і ухвалювала подібні рішення. Нехай вона залишається демократичною державою і живе за відповідними правилами та законами. Не треба брати приклад із Росії і намагатися всіх за все покарати. Якийсь простір для людей, які здатні самі ухвалювати рішення, теж треба залишати. Мені здається, що за факт проведення якогось заходу карати в кримінальному порядку не зовсім правильно. Щодо змісту висловлювань, по-моєму, і так досить статей у Кримінальному кодексі, і не треба додатково запроваджувати. Хіба не можна зараз знайти статтю для Віктора Медведчука? Він стільки вже наговорив.

Український політолог, виконавчий директор Інституту світової політики Євген Магда не бачить проблем в ухваленні українського закону про висловлювання щодо Криму.

Євген Магда

– Україна має всіляко нагадувати світові, що Крим анексований і незаконно окупований. Україна має право як суверенна держава будь-яким способом, прийнятним у міжнародному праві, захищати свої інтереси і, відповідно, вносити зміни в законодавство. Якщо вони вважатимуться неналежними, то люди дійдуть до Європейського суду з прав людини у разі винесення вироку. Я думаю, що це швидше профілактичний захід. Тобто навіть зміни до Кримінального кодексу не означають, що їх завтра застосують по максимуму. Я думаю, що Україна вчергове нагадує світові, що Крим ‒ це Україна. Сподіваюся, що Верховна Рада ухвалить цей закон на останньому пленарному тижні скликання, а президент підпише. У мене є сумніви, що наступне скликання за щось подібне проголосує.

(Текст підготував Владислав Ленцев)