Спеціально для Крим.Реалії
Закінчилася весняна сесія підконтрольного Росії парламенту Криму, на останніх зборах його депутати підбили підсумки роботи. І це ще раз підтвердило, що цей орган має декоративну роль, служить для «одобрямсу» рішень, ухвалених у кабінетах вищого начальства. Тому вираз «довелося звузити формат», яким схарактеризував у минулому український чиновник і політик Володимир Константинов багаторічну й сумлінну роботу влади Криму в період пандемії коронавірусу, стосується не тільки цього часу, а взагалі всієї роботи структури, яку важко назвати справжнім парламентом.
Спікер зазначив, що «в період боротьби з коронавірусом виявилися найкращі риси кримського парламентаризму», але не знайшов, чим можна підтвердити цей висновок, і перейшов до того, що «тисячі кримчан отримали допомогу від волонтерів, масштаб цієї роботи вражає, вона триває досі». Тобто «найкращі риси парламентаризму» ‒ це робота волонтерів...
Він також розповів про парад Перемоги, формат якого був «зовсім не звужений», і намагався переконати зал, що парад «24 червня покращив людям настрій, довів, що традиції не втрачені, життя повертається у звичне русло». І тут він і показав, що вважає парламентаризмом: виявляється, депутатам відпочивати не доведеться, потрібно забезпечувати на місцях не тільки боротьбу з пандемією, але й курортний сезон, який наважилися розпочати з 1 липня, з запізненням на два місяці, щоб не прогоріти остаточно.
Але головне, на що спікер звернув увагу депутатів, ‒ це необхідність взяти під контроль голосування за правки до Конституції Росії і (увага!) забезпечити «легітимність результатів». «Ми знаємо настрій кримчан, їхнє схвальне ставлення до правок, треба лише провести все організовано», ‒ сказав він і попросив колег приділити цьому увагу.
Дійсно, якщо спікер все знає ‒ то навіщо взагалі це голосування? Що означають такі слова в устах спікера, розуміють тільки ті, хто знає ситуацію. Коли цілий тиждень голосують у під'їздах, у гаражах, в автомобілях тощо, і ні у кого у світі немає переконаності, що таке голосування може вважатися легітимним, спікер дає завдання депутатам простежити, щоб ніхто не поширювався у ЗМІ про нелегітимність такого небаченого способу голосування.
Кіно і привіт із космосу
Далі сесія і зовсім перетворилася на кінотеатр. Притому зовсім не у звуженому форматі. Депутатам показали кіно про Центр далекого космічного зв'язку в Криму, якому виповнилося 60 років, і в якому в юності служив нинішній депутат і батько російського глави Криму Валерій Аксенов. Депутатам прокрутили привітання з космосу, а сам Валерій Аксенов, якого називають «ветераном ЦДКЗ», виконав доручення космонавтів і вручив подарунки кримському парламенту, вірніше його спікеру Володимиру Константинову.
Натомість у звуженому форматі відбулося все інше. Так, під час «урядової години» виступив міністр будівництва та архітектури Криму Михайло Храмов, який доповідав про реалізацію російської федеральної цільової програми та «національних проєктів» «Демографія» та «Освіта». Це величезні вливання для Криму ‒ 582 об'єкти на загальну суму понад 425 мільярдів рублів. Міністр вихвалявся, що з них уже завершені 257 ‒ 25 дитячих садків, три школи, 41 заклад охорони здоров'я, 15 інженерних мереж і вісім енергетичних комплексів, чотири туристичних кластерів, понад 200 об'єктів із категорії «інші». Причому ФЦП буде продовжена до 2024 року.
Але тут хвалебну промову міністра перервали депутати, які почали ставити каверзні запитання. Виявилося, що на дорозі біля нової лікарні ім. Семашка не передбачений розворот у місто і доведеться їхати трасою чотири кілометри в напрямку від міста, щоб розвернутися. У селищі Орджонікідзе 80% дітей не можуть відвідувати дитячі садки, бо їх немає. Вже зірвані терміни завершення споруджуваної набережної в Сімеїзі, вони перенесені на листопад...
І на цьому місці спікер Володимир Константинов знову звузив формат і припинив запитання, щоб вони не наговорили ще чого-небудь гіршого.
«Непросте господарство вам дісталося, успіх супроводжується і невдачами. І ті 40 недобудованих об'єктів, які не завершені, не прикрашають нашу команду, осад все одно залишається», ‒ пожалів спікер міністра.
Комуністи намагаються «посіяти розбрат»
Парламентська газета «Крымские известия» зробила висновок, що «депутати прагнули посіяти розбрат» у житті Криму, але не вийшло.
Вона пише: «Спробу посіяти розбрат і викрити владу не просто в поганій роботі, а в «неповазі до педагогів» зробили комуністи (газета, виходить, відразу кинулася на захист влади, а не педагогів, яким не виплатили гроші ‒ авт.). Заступник голови комітету з туризму, курортів і спорту Ілля Донченко вийшов на трибуну, щоб розповісти, як вчителі з Чорноморського пішли у відпустку, не отримавши матеріальної допомоги (15 тисяч рублів). На це звинувачення парирував віцеспікер Володимир Бобков («Единая Россия»). Про ситуацію цю відомо, виникла вона через перекоси при формуванні деяких муніципальних бюджетів, питання повністю вирішується (Міносвіти РК цим займається), у більшості шкіл виплати отримали (у Сімферополі ‒ ще 19 червня), а в інших це станеться найближчими днями».
Виходить, якщо «про ситуацію цю відомо», то й недоліку немає...
«Сумно, ‒ сказав В. Бобков, ‒ що подібні моменти нашими колегами з фракції КПРФ пов'язуються з глобальними питаннями, аж до правок до Конституції РФ». Цей інцидент, проте, не затьмарив загального враження від пленарного засідання. Воно завершилося урочисто: «живим» виконанням гімнів РФ і РК», ‒ завершує газета на оптимістичній ноті.
А навіщо щось обговорювати?
Хоча оптимістичного мало. За час між урочистостями, фільмом, врученням подарунків депутати «розглянули» ‒ це так називається! ‒ 33 питання порядку денного. Як розглянули? Вони ухвалили у другому читанні сім законопроєктів і ще 10 ‒ у двох читаннях відразу. Звісно, без обговорення. А навіщо? Та й справді, якщо російський президент може обнулити всі терміни перебування при владі, якщо голосування триває тиждень, якщо голосують де доведеться і як доведеться, то ухвалення законів без обговорення і відразу в двох читаннях ‒ це ж така дрібниця. Навіть більше ‒ це ж найкращі риси нинішнього кримського парламентаризму.
Далі газета обурюється: «Голосування відбувалося динамічно, поки комуніст Володимир Демченко не оголосив, що проєкт закону «Про внесення змін до ЗРК «Про регулювання містобудівної діяльності в РК» не обговорювався в профільному комітеті, а у нього є запитання до його автора ‒ начальника Служби державного будівельного нагляду РК Юрія Прихожанова. На думку В. Демченка, він не розуміє, навіщо потрібні закони, які ускладнюють роботу будівельників».
Але йому тут же пояснили, що «йдеться про приведення у відповідність нашого законодавства з федеральним і врегулювання відносин, пов'язаних з дією дозвільних документів, отриманих до 21 березня 2014 року». Начебто це не потрібно обговорювати? І якщо приведення закону у відповідність із федеральним неправомірно ускладнює життя будівельникам, то нема що тут обговорювати...
Але пояснень Юрія Прихожанова виявилося недостатньо. І «тоді з місця пролунала репліка лідера фракції ЛДПР Н. Волкова. Він порадив колезі-комуністу, якщо чогось не розуміє, прислухатися до професіоналів. Твердження, що питання не розглядалося у профільному комітеті, спростував його голова Л. Бабашов: матеріали надіслали всім депутатам заздалегідь. Рішення винести законопроєкт на сесію депутати схвалили листом узгодження».
Виходить, депутат Бабашов усе-таки підтвердив, що питання в профільному комітеті дійсно не розглядалося, просто депутатам розіслали текст і вони розписалися в листі узгодження, але сесія сприйняла це як те, що законопроєкт все ж обговорювався.
І тепер стає очевидним, що в період карантину не тільки цей законопроєкт, але і багато інших, можливо, навіть усі інші, також не обговорювалися на профільних комітетах, а депутати теж просто розписалися в листах узгодження, а потім знову без обговорення проголосували на сесії. А хто знає стиль роботи Володимира Константинова, який не любить і не припускає найменшої розбіжності думок, той зрозуміє, що ухвалення документів без обговорення на сесії російського парламенту Криму давно стало нормою, навіть більше ‒ найкращою ознакою кримського парламентаризму, як вони вважають.
Микола Семена, кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції