«Порушення систематичні й тривають»: Моніторингова місія ООН про права людини в Криму

Репресії проти тих, хто висловлює критичні або незалежні погляди, мають припинитися, а основні свободи необхідно поважати, ‒ це наголосила голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Матильда Богнер, говорячи зокрема про ситуацію на контрольованому Росією півострові.

У Києві 24 вересня голова місії оприлюднила нову доповідь щодо ситуації в Україні, де велика увага була приділена дотриманню прав людини в Криму. За словами Богнер, «в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, окупованих Росією, як і раніше, фіксуються порушення міжнародного права, прав людини й міжнародного гуманітарного права». Представники російської влади традиційно відкидають подібні претензії міжнародних організацій, посилаючись на те, що до Криму фізично не приїжджають моніторингові місії, а лише збирають інформацію дистанційно. Річ у тім, що співробітники ООН не можуть піти на узгодження подібних візитів з російським Міністерством закордонних справ, як того вимагає Москва, оскільки таким чином опосередковано визнають Крим у російській юрисдикції.

Про нову доповідь ООН та її значення йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Спеціаліст з прав людини Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Віталій Хилько розповів Крим.Реалії про основні порушення прав людини на півострові, зафіксовані в новій доповіді.

‒ Це вже 32-а доповідь нашої організації, і вона фіксує порушення, задокументовані в період між 1 лютого та 31 липня 2021 року. У документі міститься лише частина всіх порушень, зафіксованих нашими співробітниками, ‒ найяскравіші у справі або тренди у сфері порушення прав людини. Серед них ‒ порушення прав на свободу мирних зібрань, на свободу й особисту недоторканність, на справедливий судовий розгляд. Щодо кожного з цих розділів представлені по декілька прикладів: зокрема притягнення до адміністративної відповідальності матерів засуджених у справах «Хізб ут-Тахрір» кримських татар. Три жінки вийшли на одиночні пікети з плакатами, на яких було написано: «Мій син не терорист». Однак російські силовики назвали це одним недозволеним зібранням та оштрафували їх.

Віталій Хилько, експерт з прав людини Моніторингової місії ООН в Україні

Віталій Хилько виділяє як обурливий випадок порушення прав людини затримання журналіста Крим.Реалії Владислава Єсипенка за звинуваченням у незаконному зберіганні вибухових речовин і застосування тортур щодо нього.

‒ Ми також зафіксували застосування тортур до колишнього викладача університету в Криму, який був затриманий ще в травні 2014 року. На нього надягали протигаз, били, душили. Згодом його звинуватили в участі в терористичній діяльності й засудили до семи років ув'язнення. Окрім того, серед обурливих випадків ми виділяємо ухвалення вироку 1 червня 2021 року голові Меджлісу Рефату Чубарову за організацію масових заворушень 26 лютого 2014 року. Місія зазначила, що в цьому конкретному випадку російське законодавство застосовувалося в ретроактивному порядку, в порушення принципів міжнародного права. Загалом порушення прав людини в Криму мають систематичний характер і тривають. Ті прецеденти, що мали місце ще починаючи з 2014 року, на жаль, не припиняються ‒ наприклад, ті ж тортури.

Не тільки обшуки: фотосвідчення порушень прав людини в Криму в 2020 році (фотогалерея)

Російський політтехнолог, колишній аналітик партії «Единая Россия» Леонід Власюк, який живе в Ізраїлі, вважає, що російська влада пригнічує інакомислення в Криму особливо запекло.

‒ Росія переслідує кримських татар, заарештовує журналістів. У Криму порушень більше, ніж у самій Росії, оскільки там вона поводиться як окупант і намагається придушити внутрішній спротив. Навіть якщо його немає, вона намагається знайти внутрішніх ворогів. Такими призначили кримських татар, і зараз, по суті, відбувається етнічний геноцид. Людей безпосередньо не вбивають, але дають гігантські терміни, чинять величезний тиск ‒ це ФСБшний тероризм за допомогою вигаданих звинувачень і куплених судів. Щодо значення доповідей про порушення прав людини ‒ зараз група лобістів протягла через конгрес США пакет законів про корупцію, серед іншого і в Росії, і там містяться санкції проти 35 осіб, причетних до безпосередньої діяльності Володимира Путіна. Все це було б неможливим без фактів, які висвітлюють міжнародні організації.

Леонід Власюк, російський політтехнолог, колишній аналітик партії «Единая Россия»

У свою чергу, Віталій Хилько висловлює надію, що інформація з доповідей ООН послужить низці міжнародних процесів з реальними результатами в доступному для огляду майбутньому.

‒ Ми віримо в те, що робота, яку ми робимо, безумовно, призведе до притягнення винних осіб до відповідальності за кожне з цих порушень. Хотів би нагадати, що ця доповідь не просто фіксує порушення, а й може згодом використовуватися в різних судових органах, інстанціях, зокрема в Європейському суді з прав людини або Комітеті з прав людини ООН. На доповіді нашої місії часто спираються в ЄСПЛ, у міждержавній справі Україна проти Росії.

«Вірність собі – не злочин»: фотовиставка про російське переслідування кримських татар (фотогалерея)

Тим часом російський уповноважений з прав людини в Криму Лариса Опанасюк в інтерв'ю «Вести Крым» у травні 2021 року так описала ситуацію в цій сфері на півострові:

Лариса Опанасюк, російський уповноважений з прав людини в Криму

«У нас органи влади роблять усе можливе, виконують вимоги Конституції для дотримання прав людини. Звичайно, порушення є, і ми з цим працюємо дуже щільно. Я можу навести приклад: у Сакському районі жінка ще у 1967 році отримала квартиру, працюючи в лісництві. І коли передали це приміщення до новоствореного органу підприємства, вони поставили питання про виселення. Було звернення до суду. Ми дуже довго вели з ними листувалися й сьогодні знайшли шляхи вирішення цього питання так, щоб і законодавство було дотримане, і права людини не були порушені».

За словами Опанасюк, на її адресу найчастіше надходять звернення щодо соціальних прав: пенсійне забезпечення, медичне обслуговування, захист прав на навколишнє середовище. Міжнародні ж доповіді про ситуацію в Криму вона називає упередженими:

«Ми постійно моніторимо, що говорять про дотримання прав людини ‒ причому абсолютно без доказів ‒ про дотримання свободи совісті, права на мирні зібрання, на віросповідання. У нас немає таких порушень. Якщо й були якісь порушення прав людини, то це, напасмперед, закриття каналу, після якого виникли величезні проблеми з водою. Але це ж не від нашої влади і не від влади держави. Ми будемо готувати спеціальні доповіді саме з тих питань, з яких нам висувають необґрунтовані претензії».

Нові справи проти кримських мусульман: як обирали запобіжний захід затриманим після обшуків кримчанам (фотогалерея)

Лариса Опанасюк має на увазі припинення постачання води Північно-Кримським каналом у 2014 році. Позиція української влади полягає в тому, оскільки він не є природною річкою, то на нього не поширюються міжнародні норми про доступ до водних об'єктів, і врешті-решт офіційний Київ вважає за можливе відновити подачу води на півострів тільки після його деокупації.

Експерт Кримської правозахисної групи Володимир Чекригін переконаний, що російська влада подібними заявами прагне лише відвернути увагу від реальних проблем у правозахисній сфері.

‒ Щороку ми констатуємо тільки постійне погіршення ситуації з правами людини, і це спостереження і наші, і всіх наших колег-правозахисників, а також міжнародних організацій. Росія, як і раніше, перешкоджає доступу міжнародних місій та українських організацій на територію окупованого Криму. Звичайно, в таких умовах ситуація з правами людини не може покращуватися. На жаль, ефект від подібних доповідей не може бути миттєвим, він накопичувальний. Ці документи ООН ‒ джерело надійної інформації про те, що відбувається в Криму, яким довіряють, на відміну від повідомлень російської влади і, зокрема, так званої уповноваженої з прав людини в Криму. Вона надає викривлену інформацію, і замість того, щоб захищати права людини, шукає винних в особі України та західної спільноти.

Володимир Чекригін, експерт Кримської правозахисної групи

Володимир Чекригін зазначає, що у зв'язку з цим звернути більше міжнародної уваги на порушення прав людини в Криму, окрім доповідей ООН, здатна українська ініціатива «Кримська платформа», яка націлена не тільки на деокупацію півострова, але й саме і на захист прав кримчан.

«Руки геть від Qirimli». Акція під посольством Росії в Києві на підтримку затриманих у Криму кримських татар (фотогалерея)

(Текст підготував Владислав Ленцев)