12 травня у Литовській Республіці відбувся перший тур президентських виборів. У перегонах взяли участь вісім офіційно зареєстрованих кандидатів. Опубліковані ними програми не містили у собі положень ані про війну Росії в Україні, ані про окуповані російськими військами українські території. Один із кандидатів спробував однак публічно зіграти в інфополі Литви на кількох російських тезах про анексований Крим.
Що конкретно заявив про Крим кандидат у президенти Литви напередодні першого туру президентських перегонів? Чи збільшило це його рейтинг? Чому публічне порівняння «кримської» та «косівської» проблем потребує професійного підходу? Де межа між російською пропагандою та передвиборчою риторикою? На ці та інші питання Крим.Реалії шукали відповіді разом з експертами.
«Крим належить Росії»
Едуардос Вайткус на офіційному сайті головної виборчої комісії Литовської Республіки зареєстрований незалежним кандидатом у президенти в 2024 році. Він – 67-річний лікар, професор медицини. Був радником міністра охорони здоров'я від Лейбористської партії Литви Жилвінаса Падагі у другому кабінеті міністрів Альгірдаса Бразаускаса. 2008 року на парламентських виборах балотувався від Лейбористської партії як кандидат у депутати Сейму, а 2020 року – від партії «Шлях мужності». Усі спроби були марними.
Едуардос Вайткус на передвиборчому плакаті
Після висування кандидатом у президенти Литви його підтримали Лейбористська партія – популістська політична партія країни, та Національний альянс – литовська права націоналістична партія.
«Крим входить до складу Росії, тому що його населення на референдумі проголосувало за приєднання до неї. Крим належить Росії. Раніше Крим належав Україні. Ще раніше Крим належав Радянському Союзу. Ще раніше Крим належав царській Росії – так ми дійдемо до грецьких міст чи Кримського ханства. Народ Криму висловив свою волю на референдумі. Пізніше країни Заходу провели повторні опитування – і ці опитування досі показують, що більшість населення виступає за входження Криму до складу Росії... І якщо Литва дотримуватиметься ціннісної позиції та не використовуватиме подвійні стандарти, то ми скажемо: якщо ми визнали Косово, то ми просто зобов'язані визнати Крим (незаконний референдум про приєднання до Росії – КР), тому що іншого виходу ми не маємо», – заявив Едуардас Вайткус на початку травня в інтерв'ю агентству ELTA.
Росія не спить
Перше та друге місце за результатами першого туру президентських виборів у Литві відповідно посіли: чинний лідер країни Гітанас Науседа (43,95% голосів) та чинна прем'єр-міністерка Інгріда Шимоніте (20,05% голосів). Едуардос Вайткус посів п'яте місце: набрав 7,3% голосів. При цьому кандидат впевнено лідирував у двох округах – у Шальчинінкаї та Вісагінасі. Науседа та Шимоніте 13 травня заявили про своє занепокоєння з приводу перемоги кандидата-аутсайдера Едуардаса Вайткуса у вказаних регіонах. За словами Інгріди Шимоніте, ці результати змушують не лише прем'єр-міністра додатково задуматися про ці регіони, а й президента, хто б ним не був; до цього потрібно поставитися серйозно, заново оцінити та вжити необхідних заходів. Вона зауважила, що до східних регіонів уваги було чимало, і коли розпочалося повномасштабне вторгнення в Україну, саме на пропозицію уряду було обмежено діяльність пропагандистських мовників у Литві, і ці обмеження продовжено.
Інгріда Шимоніте
«Очевидно, феноменом було й те, що польська виборча кампанія, яка традиційно збирає найбільшу кількість голосів у цих країнах, цього разу не мала свого кандидата на президентських виборах», – додала вона.
«Справді, дуже важливо розуміти, що Росія не спить... Це не лише проблема Литви, це проблема всього Євросоюзу. Не треба злитися, гарячкувати, а необхідно дуже чітко зрозуміти, якими настроями живуть ці люди (які проголосували за Едуардоса Вайткуса – КР), адже вони наші громадяни, громадяни Литовської Республіки, і намагатися вирішувати ті проблеми, які виникають у них», – заявив при цьому президент Литви Гітанас Науседа.
Гітанас Науседа
- Шальчинінкайське самоврядування – муніципальне утворення у Вільнюському повіті на південному сході Литви. На сході межує з Білоруссю: частина району з усіх боків, крім північно-західної, оточена територією Білорусі та має характерний географічний контур у вигляді мочки вуха. Це один із двох районів республіки, поряд із Вільнюським районом, де абсолютно переважають етнічні поляки, складаючи тут максимальну частку населення – 77,75%.
- Вісагінаське самоврядування – муніципальне утворення в Утенському повіті Литви. Вісагінас – місто і центр самоврядування, воно виникло як місто-супутник нині вже закритої Ігналінської АЕС. Це єдине литовське місто, де абсолютну більшість населення становлять росіяни та російськомовні.
Старий московський наратив
Крим.Реалії звернулися до кримської політологині Євгенії Горюнової з проханням прокоментувати висловлені під час президентських перегонів тези про анексований Росією півострів.
Євгенія Горюнова
«Передвиборні перегони у Литві на момент публічних висловлювань Едуардаса Вайткуса вийшли на фінішну пряму. Думаю, що він вирішив на той момент – треба діставати всі «козирі» та йти «ва-банк». Критика НАТО не стала новою з його вуст, вона була і раніше, як і лестощі на адресу Путіна. Вважаю, що він прагнув «закріпити» наративи, які раніше проштовхувалися Кремлем у Європу, і заявити про нібито «російський статус Криму» як даність. За його словами, нічого змінити неможливо – «кримчани так вирішили». Ну, і, звичайно, він використав «улюблений російський прийом» – порівняння Криму та Косова. Насправді – це два абсолютно різні «кейси». Наперед було зрозуміло, що Едуардас – «непрохідний кандидат», який активно «грав» на проросійський електорат. Можливо, він і відпрацьовує російські гроші з огляду на особливу активність Росії в Європі та кількість російських агентів впливу в ЄС на сьогодні», – заявила Євгенія Горюнова.
Коментуючи на прохання Крим.Реалії чергову спробу проштовхнути в Європу російський наратив про ідентичність прецедентів референдумів у Косові та Криму, заступник постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим (2006-2007), надзвичайний та повноважний посол України у Хорватії та Боснії і Герцеговині (2010-2017) Олександр Левченко зазначив, що ситуація із заявою одним із кандидатів у президенти з приводу «російського Криму» свідчить про наявність у Литві потужного проросійського лобі.
Олександр Левченко
«Заява проросійського кандидата в президенти Литви Едуардаса Вайткуса, що Литва начебто має визнати Крим, оскільки визнала незалежність Косова, просто свідчить про те, що навіть у такій країні існує потужне проросійське лобі, яке мріє вивести свого ставленика на пост глави держави. Вайткус озвучив досить старий московський маніпулятивний наратив, що якщо країни Заходу визнали незалежність Косова, то так само має бути і з Кримом. Відразу впадає в око примітивізм заявленого: адже Крим не став незалежною державою на відміну від Косова. Його просто захопили російські війська, організували за два з половиною тижні й провели під дулами автоматів псевдореферендум «про приєднання до Росії» та незаконно анексували», – заявив експерт.
Олександр Левченко наголосив, що референдум у Косові щодо незалежності готувався майже рік. Там були численні міжнародні спостерігачі, які підтвердили легітимність результатів волевиявлення, оприлюднених виборчою комісією. За його словами, до Криму просто прибули кілька десятків проросійських іноземних громадян, які назвали себе міжнародними спостерігачами та підтвердили всі цифри начебто результатів референдуму, заздалегідь намальованих у Кремлі.
«Зрозуміло, під час косовського референдуму територію краю не було окуповано албанською армією, вона не диктувала умови його проведення та результати голосування. Крім того, незалежність Косова була визнана у міжнародному праві як «спеціальний випадок» з огляду на те, що до цього югославська армія вигнала зі своїх будинків півтора мільйона жителів Косова, які почали шукати притулку в Греції, Болгарії, Македонії та Албанії. Тоді Слободан Мілошевич, сидячи у Белграді, вважав, що таким чином він вирішив питання албанського сепаратизму, а насправді створив гуманітарну катастрофу регіонального характеру. Тому ситуацію між Косово та Кримом взагалі не можна порівнювати. А ось щоб московська пропаганда не могла використати фактор Косова в дискусіях із насильницькою російською окупацією Криму та необхідністю його повернення законному власнику – Українській державі, офіційний Київ досі не визнає державну незалежність Косова», – зазначив експерт.
У свою чергу, Євгенія Горюнова уточнила, що не бачить у цьому конкретному передвиборчому випадку в Литві ознак прямої спецоперації Росії. «У Росії будь-які заяви за кордоном, зроблені на підтримку позиції Кремля, і навіть маргінальних політиків, видають за свою «перемогу». Мені здається, що меседжі Едуардоса Вайткуса та їх дуже вже широка ретрансляція російською пресою призначені для внутрішнього використання – треба ж хоч якось підбадьорити проросійське населення в Литві та кримчан на тлі провалів по всіх фронтах: і на військовому, і на дипломатичному, і на громадському. Тому в Москві так радісно вхопилися за цього маргінального кандидата», – резюмувала експертка.
21 травня у Литовській Республіці розпочався відлік трьох днів дострокового голосування у другому турі президентських виборів. Другий тур виборів президента Литви відбудеться 26 травня. Як і п'ять років тому, в другому турі зустрінуться: Науседа та Шимоніте. Канцлер ФРН Олаф Шольц пообіцяв захистити три балтійські республіки – Литву, Латвію та Естонію – у разі нападу на них Російської Федерації.
Крим.Реалії письмово звернулися до Едуардоса Вайткуса з проханням відповісти на запитання або прокоментувати ситуацію, проте до моменту виходу матеріалу відповіді не було. Коментарі будуть опубліковані у разі їх надходження.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.