У Росії Московський міський суд відмовився скасувати рішення Лефортовського суду Москви і звільнити кримчанку Леніє Умерову, яка перебуває під вартою вже майже рік. Оскаржене рішення ухвалили ще 21 листопада. Дівчині продовжили тримання під вартою вже втретє. Їй доведеться перебувати за ґратами до 5 січня 2024 року.
В яких умовах тримають Леніє Умерову? Чи з'явилися подробиці щодо її звинувачень? Як кримінальну справу проти кримчанки переносять її близькі? І чи достатньо підстав, щоб говорити про політичне переслідування Умерової? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Сергій Мокрушин говорив з Азізом Умеровим, братом Лініє та правозахисницею, менеджеркою проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторією Нестеренко.
Леніє Умерова – кримчанка, яка жила в Києві та була затримана російськими силовиками у грудні 2022 року на російсько-грузинському кордоні при спробі потрапити до хворого батька в Крим. Її звинувачують у шпигунстві. За цією статтею у Росії можуть позбавити волі на 20 років.
Це звинувачення було очікуване, розповідає брат Леніє, Азіз Умеров. Після того, як дівчину затримали в прикордонній зоні, через те що вона не мала російського паспорта, її звинуватили в порушенні правил переходу кордону. Це адміністративне правопорушення.
Адміністративний протокол, складений на Леніє Умерову
Азіз наполягає, що це був лише привід, щоб звинуватити сестру в тяжкому злочині.
Азіз Умеров
«Коли нам вдалося у Верховному Суді скасувати це рішення, її звільнили буквально на пів хвилини, після чого приїхали чоловіки у цивільному, надягли на голову мішок і відвезли у невідомому напрямку. Після цього була серія адмінарештів по 15 діб, раз-ураз, як у Росії називається, «адміністративна карусель». Від самого початку правозахисники, рідні, близькі, всі казали, що її незаконно утримують, щоб звинуватити її у тяжчому злочині. Це міг бути екстремізм, тероризм або як вийшло – шпигунство», – розповів Азіз Умеров.
Уродженка Криму Леніє Умерова після анексії Криму виїхала на материк. Російський паспорт отримувати не стала.
Сестра була єдиною, хто не мав російського паспортаАзіз Умеров
«Ми вважаємо, що це акт помсти за громадянську позицію, яку вона виявила у 2014 році, відмовившись отримувати російський паспорт, будучи уродженкою Криму. На весь автобус, який проїжджав кордон, моя сестра була єдиною, хто не мав російського паспорта. І це стало основною причиною її затримання», – упевнений Азіз.
Востаннє із сестрою Азізу вдалося поспілкуватися рік тому. Сім'ї лише зрідка доходять листи, які йдуть довго через перевірку цензурою. З них стало відомо, що майже рік Леніє провела в камері одна. Лише нещодавно до неї підселили співкамерницю.
Хто це, ми деталей не знаємо. Стадія досудового розслідування триває. Вони призначили якісь експертизи, відправили запити до Міноборони Росії та чекають на відповідь. Після цього розпочнуться судові розгляди. Справа, нагадаю, засекречена. І деталей ніхто не повідомляє. З адвокатів взяли підписку про нерозголошення», – розповів Азіз Умеров в ефірі Радіо Крим.Реалії.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: «Кримська платформа»: «Повернути Криму весь світ»Леніє поїхала до Криму допомогти батькові, який переніс серйозну операцію, нагадав Азіз. У чоловіка онкологія, він важко переносить ситуацію з арештом доньки.
«У батька дуже серйозна ситуація зі здоров'ям. Нам вдалося домогтися стійкої ремісії, але про одужання не йдеться», – зазначив Азіз. Каже, найважче від того, що неможливо вплинути на ситуацію та допомогти у звільненні Леніє.
«Як писала моя сестра у своєму листі: слова гідність і свобода не мають ціни і їх не можна придбати, але за них доводиться платити, на жаль», – розповідає Азіз.
Кримінальне переслідування Леніє Умерової має всі політичні ознаки, вважає менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко. Було кілька засідань російських судів, на яких дівчині продовжували термін тримання під вартою за адміністративним обвинуваченням. Тоді стало зрозуміло, що це спроба затягнути час, щоб звинуватити Леніє у кримінальному злочині, каже правозахисниця.
Вікторія Нестеренко
«Зараз її звинувачують у шпигунстві, продовжили термін тримання під арештом, тому можна сказати, що це політичне переслідування… Є велика ймовірність того, що якщо не буде тиску правозахисників і міжнародної спільноти на окупаційну владу та владу в Росії, то більша ймовірність того, що Леніє може опинитися за ґратами на досить великий термін. Якщо пов'язати цю справу з іншими справами кримських татар, яких саджають за тероризм, це від 10 до 18 років позбавлення волі», – повідомила Вікторія Нестеренко.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну правозахисники фіксують посилення переслідувань в анексованому Криму. Окрім справ про тероризм та екстремізм, які порушувалися на півострові проти кримських татар за участь в організації «Хізб ут-Тахрір», з'явилися справи про шпигунство та диверсії. До порушень прав людини правозахисниця відносить і незаконну депортацію кримських політв'язнів до Росії, і примусову мобілізацію.
«Політв'язнів продовжують переслідувати у СІЗО та місцях позбавлення волі. Їм не надають медичної допомоги. На початку року вже двоє політв'язнів померли через ненадання медичної допомоги. Це
продовження політики щодо переслідування кримських татар. Це залякування, тиск на родичів політв'язнів. У нас уже є такі справи щодо кримських татар, де по дві-три особи з однієї родини затримані» – розповіла Вікторія Нестеренко.
Україна має небагато інструментів захисту своїх громадян, яких переслідує Росія, визнає Вікторія Нестеренко. Це політичний тиск за допомогою заяв і звернень до міжнародних організацій з вимогою вплинути на Росію, а також санкції.
«Це персональні санкції на людей, які безпосередньо причетні до переслідувань. Це судді, прокурори, працівники ФСБ. Безкарність породжує ще більше злочинів. Якщо ми просто сидітимемо і чекатимемо, коли людина відсидить свій термін – це абсолютно неправильно», – каже Вікторія Нестеренко.
За словами постійної представниці президента України в Автономній Республіці Крим Таміли Ташевої, у країні працюють над тим, щоб звільнити кримських політичних ув'язнених із російських в'язниць. Створено список, у якому 180 прізвищ.
Він погоджений із правозахисними організаціями та всіма державними структурами України, які займаються обміном українських полонених і політв'язнів. Цей список у липні цього року президент України Володимир Зеленський передав своєму турецькому колезі Реджепу Тайїпу Ердогану.
Президент України Володимир Зеленський (л) і президент Туреччини Реджеп Ердоган у Стамбулі. Туреччина, 7 липня 2023
У представниці президента України в Автономній Республіці Крим сподіваються, що вдасться підключити інших міжнародних партнерів, щоб вони брали на себе переговорну роль з Російською Федерацією про звільнення кримських політв'язнів.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.