Підконтрольна Росії кримська влада закрила на реконструкцію палац-музей «Ластівчине гніздо» у Гаспрі (Велика Ялта). За планом роботи на об'єкті триватимуть більш ніж рік. Після цього в музеї очікуються масштабні зміни. Як з'ясували Крим.Реалії, розробники проєкту реконструкції розраховують не тільки провести комплексні укріплювальні та реставраційні роботи, а й змінити призначення палацу.
Палац-музей «Ластівчине гніздо» закрили для відвідування у середині серпня. «Розпочата реставрація замку ‒ повністю ‒ інтер'єру та зовні, аж до облаштування газонів і оглядового майданчика. Повністю будуть облаштовані системи повітряного опалення, електропостачання, освітлення. До того ж, буде влаштоване підсвічування «Ластівчиного гнізда», ‒ повідомила російському інформагентству «Крым» міністр культури російського уряду Криму Аріна Новосельська.
Аріна Новосельська
Нещодавно з «Ластівчиного гнізда» почали вивозити картини та інші предмети в межах підготовки до робіт, які, за планом, мають тривати 14 місяців, тобто, до осені 2020 року.
На низькому старті реконструкції: чим живе «Ластівчине гніздо» (фотогалерея)
Роботи на об'єкті будуть непростими через статус та особливості розташування об'єкта. В українському правовому полі палац-музей «Ластівчине гніздо» є пам'яткою історії та архітектури, а в російському ‒ з 2015 року значиться як об'єкт культурної спадщини федерального значення й підлягає державній охороні, згідно з розпорядженням уряду Росії.
Пам'ятник розташований у водоохоронній зоні Чорного моря на висоті 40 метрів, на кордоні з пам'яткою природи «Мис Ай-Тодор» і в межах охоронних зон Ялтинського гірничо-лісового природного заповідника.
Кому дісталися мільйони
Тендер із закупівлі послуг ремонтно-відновлювальних та реставраційних робіт «Ластівчиного гнізда» та розробку науково-проєктної документації для них був проведений державною установою «Дирекція з централізованого обслуговування та розвитку установ сфери культури» наприкінці липня. Вартість закупівлі ‒ 79,4 мільйона рублів, тобто, майже у два рази менше, ніж планувалося витратити на ці роботи спочатку.
Ці кошти чиновники виплатять підряднику з субсидії федерального бюджету, в межах федеральної цільової програми «Соціально-економічний розвиток Криму до 2022 року». Очікується, що субсидія має надійти в бюджет Криму у 2019 та 2020 роках.
Відповідно до тендерної документації, роботи на об'єкті схвалені російською установою «Головне управління державної експертизи». У підготовці проєктної документації та проведенні інженерних пошуків брали участь фахівці ТОВ «Меандр» із Санкт-Петербурга, яке пов'язують із інтересами міністра культури Росії Володимира Мединського. Фірма отримує багато державних замовлень на об'єктах культурної спадщини Криму.
Ще одна компанія, яка згадується в тендерній документації у зв'язку з реконструкцією «Ластівчиного гнізда», ‒ ТОВ «Єврогруп СПБ». Воно зареєстроване за однією адресою з «Меандром» і перетинається з ним у роботах на горі Мітридат і обеліску Слави в Керчі.
Замовлення на роботи в «Ластівчиному гнізді» дістався ТОВ «Дизайн».
Ця фірма, за інформацією російської податкової служби, зареєстрована в Чебоксарах 2003 року зі статутним фондом у 10 тисяч рублів. Спеціалізується на будівництві. Про попередні роботи фірми відомо небагато. Торік вона реставрувала об'єкт культурної спадщини «Будинок, у якому в 1920-1940 роках перебував ЦВК Чуваської автономної області» у Чебоксарах. Але інформації про результати робіт у відкритому доступі немає.
Торік фахівці ТОВ «Дизайн» також ремонтували Чуваський державний театр ляльок (який не є об'єктом культурної спадщини).
А тепер фірма, паралельно з роботами над «Ластівчиним гніздом», готує проєкт реставрації севастопольського Палацу дитячої та юнацької творчості, який, за рекомендаціями місцевих архітекторів і громадських активістів, відсилають на доопрацювання вже вп'яте, інформує севастопольське видання «ForPost».
«Проведені безпрецедентні роботи»
У тендерній документації підрядник посилається на обстеження палацу та схилу Аврориної скелі (на якій він розташований), яке проводилося навесні та влітку 2017 року. В межах цих робіт проводилися інженерно-топографічна зйомка, наземне лазерне сканування скелі та палацу-музею, гідрографічні роботи, батиметрична зйомка та обстеження дна навколо скелі, геодезичний моніторинг скельного масиву основи фундаменту палацу та інші роботи.
«Основним завданням проєктування є посилення несучої здатності скельної основи (висотою 40 метрів над рівнем моря) Аврориної скелі, а саме ‒ посилення фундаментної плити, на якій розташований палац «Ластівчине гніздо». Укріплювана (Аврорина) скеля належить до основних берегоукріплювальних, регуляційних та огороджувальних гідротехнічних споруд», ‒ йдеться в документації обстежень.
Під час досліджень російські фахівці повідомили про виявлення в межах об'єкта 86 одиниць різних рослин, серед них такі, що є рідкісними чи зникають та занесені до Червоної книги Росії ‒ фісташка туполиста й сосна кримська.
Вирубка дерев не передбачається, передбачається їхнє збереження
«Згідно з актом огляду зелених насаджень від 28 лютого 2018 року, на ділянці робіт зростають: сосна кримська Палласа ‒ чотири штуки та туя східна ‒ дві штуки. Вирубка дерев не передбачається, передбачається їхнє збереження. Стовбури дерев, які потрапляють у зону проведення ремонтно-реставраційних робіт, обшиваються захисними дерев'яними коробами», ‒ запевняє підрядник.
Під час дослідних робіт 2017 року фахівці бурили скелю під палацом, через що в Прокуратурі АРК відкрили кримінальне провадження за частиною 1 статті 298 Кримінального кодексу України (знищення, руйнування чи псування пам'яток історії або культури).
Незаконними роботи на пам'ятці тоді називали і в ЮНЕСКО. Проте директор держустанови «Ластівчине гніздо» Олександр Левін запевняє, що всі роботи проведені на благо палацу.
«Фахівцями з Санкт-Петербурга, я вважаю, були зроблені безпрецедентні роботи. Сюди, на ось це вузьке місце, на Аврорину скелю, підвезена установка бурова, яка виконувала бурові роботи. Мета ‒ дізнатися, яка структура скелі», ‒ сказав він журналістам.
Що відбувається з пам'яткою
В результаті обстеження «Ластівчиного гнізда» російські фахівці виявили низку дефектів на стінах будівлі. Зокрема, у документах йдеться про руйнування матеріалу кладки кам'яних стін глибиною до 50 міліметрів, тріщини в несучій стіні шириною до 18 міліметрів, руйнування матеріалу штукатурного шару оздоблення фасадів та декоративних елементів внутрішньої обробки стін і фасаду.
У перекритті першого поверху будівлі «Ластівчиного гнізда» виявлене руйнування захисного шару бетону балок перекриття з корозією арматури. Ці дефекти пов'язують зі впливом атмосферних опадів і тривалою відсутністю ремонтів. Деякі ділянки плит перекриття оцінюють, як аварійні.
У балконній плиті першого поверху виявлені численні тріщини до 6 міліметрів і руйнування захисного шару бетону глибиною до 30 міліметрів. Також встановлено, що через відсутність організованих комунікацій у палаці-музеї відбуваються вимивання розчину та «замочування конструкцій будівлі», відсутнє освітлення в деяких приміщеннях, відбувається вивітрювання і розтріскування скельної основи будівлі й розчину глибиною до 150 міліметрів.
Палі, новий камін і виставки
У рамках комплексної реставрації палацу підрядник зобов'язується облаштувати простір перед будівлею музею та під балконом першого поверху буроін'єкційними палями, демонтувати основи підлог і майданчики, влаштувати нову монолітну армовану плиту товщиною 250-350 міліметрів і з'єднати її з наявною фундаментною плитою.
У планах реставраторів також посилення основи та перекриття балконів, демонтаж і облаштування нової огорожі для них, ремонт внутрішніх і зовнішніх стін будівлі, кам'яної кладки під балконами першого поверху, покрівлі, а також облаштування систем електропостачання, вентиляції і кондиціонування повітря, опалення, охорони та зв'язку.
Проєктними рішеннями передбачено, що в межах реконструкції в палаці-музеї мають викласти кам'яну підлогу у всіх приміщеннях із мармуризованої плитки темно-сірого кольору, провести реставраційний ремонт штукатурної обробки стель у холі, відтворити за історичними аналогами дерев'яні сходи, що ведуть із виставкового приміщення музею на другий поверх, реставрувати камін і декоративні ліпні гіпсові консолі наявної дерев'яної стелі, відтворити за історичними аналогами підвіконні плити та плінтуси із мармуризованого вапняку.
Після ремонту російська влада розраховує змінити призначення «Ластівчиного гнізда». Якщо зараз будівля використовується винятково як музейний об'єкт, то проєктом його реставрації передбачається використання палацу для розміщення тимчасових культурних виставок. Для цього в палаці хочуть облаштувати опалення, вентиляцію, кондиціювання та пожежну сигналізацію. Для забезпечення виставок уже навіть розрахували штатний розклад персоналу оновленого палацу-музею з дванадцяти осіб.
Довідка: Замок «Ластівчине гніздо» ‒ «візитна картка» Південного узбережжя Криму. Російська влада Криму влітку 2017 року розпочала розкопки та інженерні геологічні роботи, які можуть загрожувати пам'ятці.
У Міністерстві культури України 2015 року назвали незаконними дії нинішньої влади півострова щодо об'єктів культурної спадщини, які охороняються законами України та внесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
У звіті ЮНЕСКО за січень-червень 2017 року говориться, що роботи, які проводяться на території «Ластівчиного гнізда», є незаконними.