Рід Стандіш
9 серпня китайські та російські збройні сили розпочали військові навчання у північно-західному Китаї. Ці навчання триватимуть 5 днів і є прикладом поглиблення зв’язків між Пекіном та Кремлем.
Понад 10 тисяч військових із китайської та російської армій беруть участь у навчаннях «Захід/Взаємодія 2021», які відбуваються в Нінся-Хуейському автономному районі із залученням великої кількості літаків, збройних систем та автотранспорту.
Військові навчання відбуються в той час, коли безпекова ситуація в Центральній Азії змінюється, оскільки іноземні війська на чолі з американськими покидають Афганістан. Після їхнього відходу загострилися бої між «Талібаном» та урядовими військами, і ця криза розхитує весь регіон.
Китайсько-російські навчання відбуваються четвертий рік поспіль. Цього разу вони вперше організовані на території Китаю. У фокусі навчань – можлива нестабільність у Центральній Азії. Цей вишкіл продемонструє поглиблення військової співпраці між двома країнами
«Ці навчання – природнє поглиблення зв’язків між арміями двох країн, але ситуація в Афганістані додає нового важливого шару, – каже Чжан Сінь, доцент Центру російських студій у Східнокитайському педагогічному університеті. – Обидві сторони схвильовані можливою дестабілізацією Центральної Азії, а також тих нових викликів, які можуть постати».
5 серпня прессекретар Міністерства оборони Китаю У Цянь повідомив, що ціллю навчань є «поглиблення співпраці» та «підтримка миру та безпеки в регіоні» з акцентом на протидію тероризму. Буде засновано спільний командний центр для кращої співпраці у сферах спільної розвідки, ранніх попереджень, завдавання об’єднаних ударів та електронної та інформаційної боротьби.
Останніми роками відносини між Китаєм та Росією укріплювалися. Причина цього – ворожнеча до США, яку поділяють обидві держави. До того ж, у Центральній та Південній Азії їх непокоять схожі стратегічні проблеми.
Ці тренування показують, що війська прямують до близької, але гнучкої співпраці, без утворення воєнного блокуЧжан Сінь
Пекін та Москва виявляють все більше бажання разом вирішувати міжнародні проблеми. Нинішні військові навчання, націлені на безпеку в Центральній Азії та Афганістані, демонструють ці рухливі відносини.
Незважаючи на це, Чжан зазначає, що хоч військові зв’язки поглиблюються, країни не перебувають на шляху до «воєнного блоку у звичному значенні».
«Ці тренування показують, що війська прямують до близької, але гнучкої співпраці, без утворення воєнного блоку», – каже Чжан.
Розвиток відносини між Пекіном і Москвою
Хоч загострення в Афганістані, яке привертає увагу політичної та військової еліти обох країн, і відкриває нові можливості до співпраці, втім, останнім часом відносини між країнами і без того активно розбудовувалися.
Співпраця посилилася після окупації Криму в 2014 році, за яку Росія потрапила під санкції.
З того часу, Пекін і Москва поглибили відносини у політичній, високотехнологічній та політичній сферах, особливо під час пандемії.
У червні обидві сторони подовжили Китайсько-російський договір про добросусідство, дружбу та співпрацю, якому виповнилося 20 років.
Президенти Росії і Китаю, Володимир Путін (ліворуч) та Сі Цзіньпін, спілкуються відеозв’язком під час подовження китайсько-російського договору про добросусідство, дружбу та співпрацю, 2021 рік
Військова співпраця також була ключовою. Китайські та російські армії регулярно тренувалися разом у двосторонньому чи багатосторонньому форматі. У 2005 році були започатковані спільні навчання військово-морських сил.
З 2018 року Пекін та Москва розпочали проводити навчання великого формату, ціллю яких є навчання вищого командування діяти пліч-о-пліч. Того року цей вишкіл відбувся у Росії.
Незважаючи на теплі політичні та військові відносини, аналітики стверджують, що таке партнерство має суттєві обмеження.
Олександр Габуєв, старший дослідник у московському Центрі Карнегі, розповів Радіо Свобода, що жодна зі сторін не хоче обтяжувати себе воєнним блоком, членством у якому примушуватиме до участі в «конфліктах, де інша сторона не має особливих інтересів». Він вказує на позицію Китаю щодо України, а Росії – щодо Тайваню.
«Вони намагаються не влазити у ці конфлікти, а натомість шукають сфери, в яких у них співпадають інтереси, – каже Габуєв. – Китай та Росія об’єднані прагматизмом та протистоянням зі США, але вони вважають себе великими державами, стратегічна автономність яких не обговорюється».
Новий консенсус
Після нинішнього тижневого вишколу російська і китайська армії пройдуть тренування разом у вересні. Ці навчання організовані під егідою Шанхайської організації співробітництва (ШОС). Це євразійський безпековий альянс, яким верховодять Пекін та Москва.
Навчання ШОС матимуть контртерористичне спрямування, так само як і нинішній вишкіл.
Голови держав-членів ШОС під час щорічної зустрічі. Китай, 2018 рік
ШОС, до якої також входять Індія, Казахстан, Киргизстан, Пакистан, Таджикистан та Узбекистан, стала засобом поширення китайського безпекового впливу Євразією. Цей вплив наразі є схильним до збільшення, адже США відводить війська з Афганістану.
Хоч Росія і схильна бачити у центральноазійських пострадянських державах свою сферу вплив, наразі ситуація в регіоні змінюється під тиском китайського економічного зростання.
Консенсус не настільки міцний, як 10 років томуАнтон Барбашин
Останніми роками Китай та Росія намагалися збалансувати свої інтереси в регіоні за принципом «російські військові мускули, китайський гаманець», – пояснює Радіо Свобода редакційний директор онлайн-журналу Riddle Russia Антон Барбашин.
Він зауважує, що «консенсус не настільки міцний, як 10 років тому». У найближчому майбутньому хитка ситуація в Афганістані і її вплив на Центральну Азію відіграють ключову роль у китайсько-російській безпековій ситуації в регіоні.
«Можливо ми перебуваємо на початку спричиненої Афганістаном ширшої співпраці між Китаєм, Росією та центральноазійськими державами, – каже Барбашин. – Ми побачимо, чи здатна ШОС до стримування невідворотних ризиків, які походять із Афганістану».