Колишній спецпредставник США в Україні Курт Волкер не бачить можливості офіційної ролі Вашингтону в урегулюванні на Донбасі, занепокоєний ситуацією навколо «Північного потоку-2» і застерігає перед потуранням Росії. Про це, серед іншого, він заявив в інтерв’ю Радіо Тавісуплеба – Грузинській службі Радіо Свобода.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Крим.Реалії запустили оновлений новинний додаток– Президент України Володимир Зеленський після недавньої зустрічі з президентом США Джо Байденом у Білому домі дав чітко знати, що Україна хоче, щоб США приєдналися до мирних переговорів у «нормандському» форматі. Чи готовий Вашингтон узяти безпосередню участь і протистояти Росії в мирному процесі щодо Донбасу?
– Це питання має дві різні частини. Одна з них – який саме формат переговорів, і ще одна – питання про залучення США.
Неформально США можуть відіграти величезну роль. Залучення США необхідне
З приводу того, який саме формат, то це питання вирішують не США чи Україна. Щодо того, чи США приєднаються до «нормандського формату», це рішення мають ухвалювати Франція, Німеччина, Росія та Україна. А вони не збираються погоджуватися, і я певен, що США не запросять.
Так само США можуть стати спостерігачем у «мінському процесі», але «Мінськ» за визначенням складається з Росії, України та ОБСЄ. Тобто не існує ніякої можливості офіційно запросити туди США.
Але неформально, як політично впливовий гравець і переконаний друг України, як країна з міцними зв’язками з Францією й Німеччиною і здатністю говорити з Росією прямо, – звісно ж, США можуть відіграти величезну роль.
На жаль, ніхто не взяв на себе цих обов’язків, відколи я пішов у відставку в вересні два роки тому. Але таке залучення США необхідне – чи буде це окрема особа, яка працюватиме тільки на переговори з Україною, чи це буде відновлення цієї посади, а чи то буде передача цих повноважень комусь, хто має іншу роботу в Державному департаменті, як то робила Вікторія Нуланд, коли вона була помічницею держсекретаря. Та це вже не так важливо. Але важливо мати когось, хто був би головним у цьому питанні та приділяв йому багато зусиль і часу.
– Російський газопровід до Німеччини «Північний потік-2» називають новою геополітичною зброєю Кремля. Нинішня влада Німеччини твердо віддана цьому проєктові, незважаючи ні на що. Україну запевнюють, що Берлін погодився з Вашингтоном у тому, що «Північний потік-2» не повинен бути використаний проти України. А президент Росії Володимир Путін уже роками робить саме це. Що могло б змінити його поведінку, хто міг би його зупинити?
Для України головним питанням є безпека, а я не думаю, що США й Німеччина справді дали відповідь на це занепокоєння
– Це добре запитання. Як ми бачимо з преси, «Північний потік-2» нині вже практично завершений, а в американсько-німецькій заяві, виданій із цього приводу, мовиться, що якщо Росія використовуватиме енергоносії як зброю, то Німеччина розгляне можливість санкцій і домагатиметься й від ЄС кроків, щоб і там розглянули можливість санкцій. Але це дуже розпливчасте. Це неясне насправді. І більша частина цієї заяви стосується енергоносіїв і грошових питань, а для України не це головне. Для України головним питанням є безпека, а я не думаю, що США й Німеччина справді дали відповідь на це занепокоєння.
А, як видно з вашого запитання, думаю, дуже скоро настане час, коли нам доведеться відповідати на це питання. Що робити, якщо станеться щось таке, що ми вважали б, що це Росія використовує енергоносії як зброю? Що робитиме Захід? Що робитиме Німеччина? Що робитимуть США? А я не думаю, що хтось уже серйозно обмірковував це. Але для України це – питання життєвої ваги.
– Крім того, Курт Волкер критично прокоментував дії нинішньої адміністрації США щодо того, як вона веде відносини з Росією і як вона виводила американські війська з Афганістану.
– Коли Росія намагається чогось домогтися, ми відразу прагнемо піти на деескалацію, і, знаючи це, Росія намагається просунутися ще далі. Це страшенно йде на шкоду не тільки Заходові, але й, звісно, Україні, Грузії, Молдові й іншим. І є ще одне — це розкладання по полицях, коли кажуть: «Ну, ту ми хочемо співпрацювати з Росією, а тут не погоджуватися з нею» – насправді це дає Росії дуже багато важелів впливу.
Терористи в Афганістані перегруповуватимуться. Наші противники бачать слабкість, брак рішучості та порожнечу. А наші союзники в майбутньому не бажатимуть брати на себе зобов’язання і йти слідом за США в якихсь інших операціях, враховуючи, як ми виходили з цієї. Тож я думаю, що це завдало дуже великої шкоди на подальший час.
Курт Волкер, кар’єрний дипломат, останнім часом не займає офіційних посад, працюючи в приватному секторі. Займав кілька урядових посад, зокрема, за адміністрації Джорджа Буша-молодшого працював у Раді національної безпеки та Державному департаменті США, був послом США в НАТО.
2017 року, за адміністрації Дональда Трампа, займав неоплачувану посаду спеціального представника США в питаннях переговорів щодо України. Наприкінці вересня 2019 року несподівано оголосив про відставку після того, як стало відомо про його причетність до намагань Трампа і його адміністрації домогтися від Зеленського «компромату» на Байдена.