Водний дисбаланс Криму: прісної води немає і не буде?

Анексувавши Крим у 2014 році, Кремль, як і місцева призначена Москвою влада, сподівалися на можливість подальшого отримання півостровом води з материкової України. Рішення української влади про припинення подачі води в Північно-Кримський канал було прогнозованим і било по кримській економіці – раніше доходному зрошуваному сільському господарству. Спостерігачі вважають їхнє прагнення відновити подачу води з Дніпра за будь-яку ціну одним із факторів, які надалі визначили російську стратегію повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року.

Тепер кремлівські заяви та уявні мрії про «прісноводну самостійність» Криму через нібито виявлення «значних запасів води під Азовським морем» миттєво перетворилися на ніщо. Підрив російськими військовими Каховської дамби і фактичне знищення однойменного водосховища призвели не тільки до екологічної катастрофи й загибелі людей, а й підтвердили версію керівництва України про те, що Кримський півострів Росія анексувала тимчасово і його повертатиме.

Де і скільки прісної води залишилося у Криму? Як впливають кліматичні умови на забезпечення прісною водою прифронтового Кримського півострова? Чому місцева російська влада не модернізує системи подачі води та відведення стічних вод? У чому причина припинення дискусії щодо наявності значних запасів прісної води на півострові та можливості автономного забезпечення Криму прісною водою? На ці та інші питання Крим.Реалії шукали відповіді разом з експертом Василем Шевченком.

Вода в Криму є, але для зрошення та російських військових її немає

В анексованому Росією Криму через посуху та високі температури продовжує погіршуватися ситуація з наповнюваністю водних об'єктів. Деякі дрібні річки вже пересохли, більші – на межі пересихання. Різко впав дебет у витоках і джерелах, чимало їх взагалі висохли, що тягне за собою цілий комплекс негативних наслідків. Про це Крим.Реалії повідомили у кримському відділенні міжнародного руху за деокупацію Криму #LiberateCrimea.

Станом на 1 серпня у Криму зафіксовано середньомісячне зниження запасів води у місцевих водосховищах на майже 16 мільйонів кубометрів – підконтрольне РФ Кримське управління з гідрометеорології та моніторингу довкілля.

Відхід дзеркала води від греблі Білогірського водосховища, 10 червня 2024 року

За десять років з гаком років ані в Москві, ані в Сімферополі не змогли вирішити кримську проблему водного дисбалансу і незалежного забезпечення водою, яка існувала з моменту початку освоєння півострова людиною. Сьогодні, за часів технологічного розвитку, система постачання води споживачам у Криму, а також система водовідведення не зазнавали капітальної ревізії, хоча ці об'єкти були побудовані ще в 40-60-х роках минулого століття. Часткові ремонтні роботи під час поривів мереж все ж таки здійснюються, як і заміна устаткування, яке вийшло з ладу. Налагоджене до кінця XX століття і збалансоване завдяки перекиданню частини дніпровської води забезпечення Криму життєдайною вологою пішло в небуття. На півострові спостерігаються осередки вигоряння посівів через посуху, породжену ефектом глобального потепління.

Створені російськими військовими паралельні існуючим у Криму мережі водопостачання з використанням спеціальних трубопроводів і свердловин відповідають вимогам на період воєнного часу, який має свої терміни. Низка таких трубопроводів, у тому числі для альтернативного водопостачання Сімферополя, після року експлуатації було розібрано.

За підрахунками Крим.Реалії, виходячи з офіційних заяв російської головної розпорядчої організації «Вода Криму» та місцевої влади, перерви у подачі прісної води мешканцям півострова сумарно в різних містах і регіонах сягають трьох-чотирьох місяців на рік. Пік відсутності води у деяких містах припадає на весняно-літній період.

Пересохла річка Біюк-Карасу в районі Білогірська. 20 серпня 2024 року

Через нестачу води скорочені до мінімуму зрошувані площі. Цей факт російська влада півострова намагалася приховувати, маскуючи перевалки через Крим урожаю зернових з окупованих російськими військами частин територій Херсонської та Запорізької областей України. Чужий урожай видають за «кримський» та намагаються постачати зернові за кордон через закриті Україною морські порти Кримського півострова.

За інформацією організації «Вода Криму», з 1 липня знову піднялися тарифи на постачання води та відведення стоків.

«Федеральні будівельні прожекти», які реалізовуються під безпосереднім керівництвом і кураторством російського віцепрем'єра Марата Хуснулліна, в Криму також вимагають чималої кількості води. Саме він у березні 2021 року обіцяв кримчанам, що до 2024 року Кримський півострів буде повністю забезпечений водою. Зростання кількості житла, як і приріст населення півострова, який рекламується кримською владою, а також «заявлені рекордні цифри турпотоку» під час високого сезону істотно збільшують потреби Криму в прісній воді.

Марат Хуснуллін

Наприкінці вересня 2023 року російська влада Криму говорила про готовність відновити Каховську ГЕС та відновити постачання прісної води на півострів Північно-Кримським каналом. Розмови так і залишилися розмовами.

Про готовність збудувати нову греблю для Каховського водосховища після деокупації Кримського півострова говорять і представники України. План управління водоймами Криму після деокупації може бути профінансовано за допомогою європейської програми відновлення України Ukraine Facility. Про це заявив експерт проєкту EU4Environment Олексій Ярошевич під час обговорення в «Укрінформі» майбутнього плану управління водоймами Криму.

«Перспектив для повного забезпечення Криму прісною водою на сьогодні немає», – експерт

Крим.Реалії звернулися за коментарями стосовно ситуації з водопостачанням у Криму до експерта з питань інфраструктури і транспорту, першого заступника, виконувача обов'язків міністра транспорту України (2008-2010) Василя Шевченка.

«Якщо ми обговорюємо інформацію про події, які мають місце в РФ або на окупованих нею територіях, то ми говоримо про країну та простори, де немає свободи слова і думки. Все, що там відбувається, це в основному питання, пов'язані з «медійним покращенням життя», грубо кажучи, з пропагандою та віртуальною реальністю. Якщо ми аналізуємо таку складову інфраструктури як постачання води, то реальним та єдиним місцем, з якого можна забезпечувати півострів водою, є річка Дніпро. Каховська гребля була побудована в 50-60-х роках минулого століття, а до того часу Крим був фактично пустелею. Тому все кримське господарство будувалося за принципом дефіциту води. Люди, які там жили та примудрялися вирощувати деякі фрукти, зерно та інше, виживали за рахунок збору дощової, паводкової та ґрунтової води. Потрібно враховувати можливості накопичення такої води. Адже артезіанські та інші свердловини не призначені технологічно для подачі води сільському господарству. Наскільки мені відомо, нині поки що існуюча ґрунтова водна подушка насичувалася саме з Дніпра. А зараз – повертаються солончаки, солона вода, зокрема підземна, це все в комплексі витісняє прісну. І, якщо на додаток до всього прісну воду викачувати, то процес засолювання відбувається ще швидше. Ну і, відповідно, суто технологічно, інші варіанти забезпечення водою жодних перспектив не мають. Більше того, якщо відбудовувати в Криму нову інфраструктуру водопостачання та водовідведення, необхідно розуміти, що для досягнення доокупаційного рівня знадобляться десятиліття. Це при тому, що ми прогнозуємо та беремо за основу факт, що Каховська гребля існує. Дамба взагалі будується протягом кількох років – такий технологічний процес, як кажуть фахівці. Тому перспектив для повного забезпечення Криму прісною водою зараз я не бачу взагалі», – заявив експерт журналісту Крим.Реалії.

Василь Шевченко

Він вважає, що в такому випадку, якщо говорити про систему господарювання в окупованому Криму, то «місцеві колаборанти повинні повернутися до того рівня, який там був до приходу цивілізації, це, фактично, – скотарство, де півострів – напівпустеля та низка оаз, у яких вдається накопичувати та зберігати паводкові й дощові води». При цьому «населення має складатися з людей, які знають, як до цього ставитисятаі як із цим жити».

«Ні Кремль, ні місцева окупаційна влада в Криму забезпечувати далі водою півострів не збираються, оскільки й питання так не стоїть. Хочу нагадати відомий сюжет, коли ще на початку анексії російські військові перемовлялися між собою, ставлячи й відразу відповідаючи на запитання «навіщо нам усе це ремонтувати, все одно віддавати доведеться». Підсвідомо в Москві розуміють, що все захоплене їм доведеться повертати. Як ясно й те, що на підсвідомому рівні там розуміють, що вкладати гроші в капітальний ремонт мереж водопостачання та водовідведення вони не будуть», – наголосив Василь Шевченко.

Русло Салгира звузилося. Сімферополь, середина липня 2024 року

На його переконання, в Росії та анексованому нею Криму перестали говорити про глобальні проєкти забезпечення Криму прісною водою, оскільки це в принципі неможливо. А повідомлення, які періодично з'явдяються, експерт назвав «особливою формою комунікації із суспільством, яка більше схожа на імітацію та пропаганду».

«Ну, не може бути в країни з повністю підконтрольними ЗМІ інформації, яка була б правдивою. Це все віртуальна реальність. І ця віртуальна чи паралельна реальність у такий спосіб і створюється. Обіцянки, з якими виступає влада, – єдине, що вона ще може робити. Але це не означає, що окупанти збиралися зробити із Криму «перлину». Півострів, перш за все, потрібний був Кремлю як військова база. Її зараз ми там і бачимо. На час її перебування в Криму води з артезіанських свердловин, може, ще й буде достатньо. А далі, я не думаю, що дії Москви щодо Криму пов'язані з реальністю та реалістичністю. Господарювати в умовах дефіциту води вони не навчилися і не збираються вчитися. Визнати вони цього не можуть і не хочуть, і, відповідно, яким чином їм діяти? Лише обіцяти майбутнє. Але обіцянка майбутнього – сама по собі дуже туманна перспектива», – сказав співрозмовник Крим.Реалії.

Накопичувати та зберігати воду в Криму можна лише у застарілих водосховищах

«...Попередні два роки та динаміка першого півріччя 2024 року говорить про те, що притоки зменшуються, і зараз Крим перебуває на переході від водорясних років до малорясних. Отже, враховуючи наявні обсяги води та прогнозоване наповнення, можна говорити про можливу нестачу ресурсу на перспективу для розвитку економіки. Вода у нас (в анексованому Росією Криму – КР) використовується не лише для господарсько-побутового водопостачання, а в економіці загалом: це промислові потреби та сільськогосподарські. Вони значно скорочувалися з 1991 року до 2014 року, потім особливо не поновлювалися. І в цьому випадку ми маємо певний дефіцит води саме для розвитку економіки, для сільського господарства зокрема», – заявив РІА «Крым» директор науково-виробничої фірми «Водні технології» (Сімферополь) Анатолій Копачевський. На початок липня водосховища природного стоку в Криму мали фактичний об'єм води 176 мільйонів кубометрів. 2023 року на цей період у водосховищах було 216 мільйонів кубометрів води, 2022 року – 230, 2021 року – 138.

За словами Іллі Ніколенка, завідувача кафедри водопостачання, водовідведення та санітарного очищення Академії будівництва та архітектури Кримського федерального університету (була створена на базі привласненого Росією українського вишу – Таврійського національного університету імені В. Вернадського – КР), «Крим переходить від періоду благополучного до вододефіцитного, однак наявних водних ресурсів вистачить на другу половину цього та наступного року». Водосховища Криму будувалися за радянських часів та проєктувалися під природні умови минулого. Нерівномірність випадання опадів, що закладалася під час будівництва водосховищ 50 років тому, була одна, а зараз вона зовсім інша, і якщо не змінити ємність водойм, то цю воду водосховища просто не зможуть накопичувати. На думку кримських російських гідрологів, на Кримському півострові необхідно створювати сучасну модель гідрогеологічних запасів з урахуванням режиму річок, відомостей про притоки у водосховища та роботу гірських порід на основі геологічних досліджень. Нові норми для будівництва у цій галузі мають враховувати не досвід минулих років, а прогнози майбутнього. Необхідні додаткові водосховища та перекидання води туди, де з погляду сучасної тенденції нерівномірності виникає вододефіцит під час посухи. Вчені вважають, що 2024 року Крим вододефіциту не відчує, проте «ближче до кінця 2025 року кримчани помітять, що води не так багато, а 2026 року – що її може залишитися зовсім мало». На відміну від інших водосховищ Криму, одне з них наочно демонструє, що кримські чиновники не змогли повністю використати воду з Північно-Кримського каналу, поки вона була. Найбільше наливне водосховище Криму – Міжгірське. Воно так і залишилося абсолютно порожнім – води в ньому зараз не більше ніж 5% від обсягу.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.