Звістки з СІЗО: про що пишуть на свободу кримські політв'язні

Як жити в ізоляції від зовнішнього світу? Що допомагає триматися в стінах СІЗО? І які побажання у в'язня до тих, хто залишається на свободі? Крим.Реалії розповідають про листи кримчан, які опинилися в СІЗО за звинуваченнями, які самі ув'язнені та їхні адвокати називають політичними.

З 2014 року, поки Крим фактично контролюють російські спецслужби, українські та російські правозахисники фіксують на півострові факти політично мотивованих переслідувань місцевих жителів. Найбільш масовими є арешти та затримання у «справі Хізб ут-Тахрір» ‒ мусульманської релігійної організації, забороненої в Росії, але легально діючої в Україні. Адвокати, правозахисники та українська влада вважає ці переслідування мотивованими за релігійною ознакою.

В межах цих справ у місцях позбавлення волі роками утримують десятки кримчан. Вони, як правило, роками перебувають в ізоляції, без можливості довідатися про те, що відбувається за стінами СІЗО. Тому активісти закликають писати листи політв'язням для підтримки, солідарності та інформування їх про те, що відбувається. Однак і самим політв'язням періодично вдається передавати свої листи на свободу.

«У тих СІЗО і колоніях, де наявна електронна система передачі листів, є можливість щодня відсилати кілька рядків і в короткі терміни отримувати відповідь. Звичайно, все листування проходить цензуру. Але більшість СІЗО до такої системи не приєднані, тому політв'язні спілкуються за допомогою традиційної пошти. У дуже рідкісних випадках, коли бувають побачення з адвокатами або рідними, передають листи особисто. Дружина одного з хлопців розповідала, що він обклеює стіни в сірій камері листівками, які отримує від людей. А інший перечитує архів листів, нагадуючи собі, що там, на волі, за нього борються сотні людей», ‒ розповіли Крим.Реалії в громадському об'єднанні «Кримська солідарність».

Кому адресують свої листи кримські політв'язні і про що вони пишуть, читайте в матеріалі Крим.Реалії.

Послання євродепутату, українцям і російським прокурорам

Сервер Мустафаєв ‒ бахчисараєць, координатор громадського руху «Кримська солідарність», фігурант «бахчисарайської групи» справи «Хізб ут-Тахрір», регулярно передає листи з ув'язнення.

Сервер Мустафаєв

Мустафаєв був затриманий російськими силовиками за звинуваченням у причетності до «Хізб ут-Тахрір», яку в Росії називають терористичною. Провину він не визнає і називає своє переслідування політичним. Таку ж думку висловлюють і правозахисники. У СІЗО Сервер Мустафаєв знаходиться півтора року, і продовжує там діяльність із захисту політв'язнів. Перебуваючи в СІЗО Сімферополя, йому вдалося передати лист євродепутату Ребеці Хармс. У ньому Сервер Мустафаєв закликає звернути увагу на «репресії і гоніння за національною та релігійною ознаками».

«Сьогодні понад 115 дітей виховують без батьків, діти залишаються без їх турботи та любові. Матері й жінки десятків політв'язнів знаходяться під постійним психологічним та емоційним тиском. Очевидно, що безкарність, пов'язана з політичною кон'юнктурою, як у Криму, так і в Україні, безсилля від несправедливості репресій, посіяла думки про безнадійність серед деяких з нас. Але молоді активісти сповнені сил. Вони впевнені, що полегшення прийде, а брехня зникне», ‒ пише Сервер Мустафаєв.

Він також оголосив, що, перебуваючи в СІЗО, «не списує себе з арени боротьби за правильність і справедливість».

Сервер Мустафаев

Пізніше Сервер Мустафаєв звернувся з відкритим листом до українців. Він наголосив, що, на його думку, в Україні приділяють недостатньо уваги питанню деокупації Криму, а проблеми півострова, переслідування там незгодних з російською владою «майже не відомі» в українському суспільстві.

«За понад чотири роки цих подій, в Україні досі немає затверджених термінів стосовно політв'язнів, офіційних виступів щодо позиції України про тих, кого звинувачують у тероризмі, екстремізмі тощо. Лише на п'ятому році цих жахливих подій та агресії в бюджеті з'явилися кошти на підтримку сімей політв'язнів. Але механізми використання, ще тільки, завдяки зусиллям багатьох правозахисних організацій і небайдужих політиків, знаходять свої шляхи», ‒ писав у своєму листі Сервер Мустафаєв.

Ще в одному своєму листі він звернувся до українських і міжнародних правозахисників, політиків і активістів з проханням про підтримку кримчан, яких утримують в СІЗО за політичними звинуваченнями. Окрім того, перебуваючи в СІЗО, Сервер Мустафаєв передає публічні «привіти» російським прокурорам і суддям. Створений ним плакат оприлюднила адвокат Ліля Гемеджі після чергового судового засідання у вересні.

Плакат Сервера Мустафаєва

«Ми в застінках відчуваємо ненависть до себе»

Про вісім місяців життя в СІЗО розповідає Рустем Сейтхалілов ‒ сімферополець, активіст «Кримської солідарності», фігурант «справи Хізб ут-Тахрір»

Рустем Сейтхалілов

Він пише, що співкамерники нерідко заздрять підтримці, яка надходить кримським татарам від співвітчизників.

«Люди довкола нас в цих місцях заздрять нашій єдності. Їх вражає багато що: листи, які ми отримуємо, їх кількість і те, що вони приходять нам з різних країн. Передачі, посилки від людей, яких ми часто не знаємо, ‒ все це просто не вкладається у них у голові. А коли вони, познайомившись з нами ближче, бачачи цю несправедливість, бачачи, що ми зовсім не такі, якими нас намагаються показати, то не розуміють, що ми тут робимо, за що нас гноблять», ‒ йдеться в його листі.

Про це ж пише ще один фігурант цієї справи Владлен Абдулкадиров. Він теж опинився під арештом вісім місяців тому.

Владлен Абдулкадиров

«Ми ‒ всі ті, хто сидимо в застінках, відчуваємо ненависть, упереджене ставлення до себе і звинувачення нас у тому, чого ми не робили, тобто, у «тероризмі». Але, завдяки вам ‒ моєму народові й тим, хто бачить несправедливість цієї машини щодо звичайних людей, у яких є сім'ї, робота, і які ведуть активне соціальне життя ‒ ми зі стійкістю та терпінням, з волі Творця Небес і Землі, пройдемо ці випробування, як це робили наші предки», ‒ написав він, додавши, що передає «зізнання в любові» своєму народу.

«Ми повинні стійко протистояти підступам»

Листи з СІЗО також написали син і батько Риза та Енвер Омерови з Білогірська. Вони ‒ фігуранти ще однієї справи «Хізб ут-Тахрір», так званої «вісімки» кримських татар з Білогірського та Сімферопольського районів, а також Великої Алушти, яких російські спецслужби звинуватили у зв'язках з цією релігійною організацією, яку в Росії вважають терористичною.

У цій родині зараз арештовані всі чоловіки. На волі залишилися тільки жінки та семеро дітей.

Без чоловіка, без батька, без брата: як живе сім'я Омерових (відео)

Риза Омеров перебуває в СІЗО майже п'ять місяців. Свого листа на свободу він написав, «щоб віра і сила впертих у боротьбі з несправедливістю не вистигала та не згасала», і адресує свій лист «усім небайдужим, чиї серця м'які до долі інших людей».

Кримчанин пише, що сумує за своїми чотирма синами, згадує батька-політв'язня та молиться, щоб «Аллах усіх звільнив і повернув до своїх родин». Риза Омеров також пише, що не визнає провину, яку йому закидають російські силовики.

«Перебуваючи в СІЗО, у повній інформаційній ізоляції, але спілкуючись з адвокатом, я все одно знаю, що нас не забувають. Радію, коли рідні, близькі та ті, хто мене знає, приходять на всі мої суди ‒ по 100-150 осіб. Це ще раз доводить нашу невинність у злочині, який влада Росії нам закидає. Про несправедливості судів писати не буду, тому що справедливість і «цирк» ‒ це антоніми», ‒ пише він.

Його батько Енвер Омеров у своєму листі закликає співвітчизників до єдності: «Недруги стали боротися з нами. Знову намагаються вислати нас з рідної землі, щоб у Криму нас не було! У ці складні часи нам особливо необхідна єдність! Сподіваючись на Аллаха, ми маємо стійко стояти на цьому шляху та протистояти їхнім підступам! У нашому народі ніколи не було й не буде «тероризму»! Мій улюблений народ! Хай буде задоволений вами Аллах!».

Окремі рядки Енвер Омеров присвячує «зрадникам» серед кримськотатарського народу: «Заради грошей, посади та майна вони продали свої душі. У день, коли кожен відповість за свої вчинки, Аллах запитає про їхні діяння».

«Те, що вчора здавалося буденним, сьогодні набуває нового змісту»

Подібних листів у сім'ях кримських політв'язнів накопичилося кілька десятків, розповідають активісти «Кримської солідарності». Практично в кожному ‒ заклики до єдності кримськотатарського народу.

«Політв'язні пишуть про те, що для них важливо. Про цінність єдності, про підтримку один одного, висловлюють подяку всім небайдужим за допомогу, інформаційну підтримку. І, звичайно ж, пишуть про рідних людей, про свої сім'ї, за які вони хвилюються. Знаєте, в умовах такої ізоляції неминуче відбувається переоцінка. І те, що вчора здавалося таким повсякденним, сьогодні набуває абсолютно нового якогось сенсу», ‒ розповідають активісти.

Автори листів, хоч і перебувають тривалий час у СІЗО, зберігають бойовий дух і закликають співвітчизників, які залишаються на волі, до боротьби за свої права. У «Кримської солідарності» це розцінюють як ще один доказ невинності фігурантів політичних справ.

«Чоловік, який не скоїв злочину, завжди морально міцний, адже йому не потрібно щось приховувати, тим більше ‒ прикидатися, хитрувати, підтасовувати факти. Ідея, яка рухає ним, немов стрижень, об який ламається все: марні спроби вивести людину на угоду зі слідством, шантаж, тортури, моральний тиск. Впевненість у тому, що вони на боці справедливості, а також наша загальна підтримка та віра в них, надає їм сили. Вони захищають свій народ, своє право жити на землі своїх предків, і ніколи не приймуть ці звинувачення», ‒ відзначають у «Кримській солідарності».

Багато кримських політв'язнів «рішуче налаштовані сидіти «від дзвінка до дзвінка», оскільки їм нічого визнавати як провину», стверджують у «Кримській солідарності». Тому вони не йдуть на угоду зі слідством і позбавляються можливості полегшити свою долю. Багато хто у підсумку отримує тривалі тюремні терміни. Для таких людей можливість писати на волю і отримувати звістку у відповідь, за словами активістів, стає практично єдиним джерелом збереження сили духу.