Російська влада анексованого Криму намагається нав'язати українському суспільству думку про «шкідливість» блокади півострова. Як вони наполягають, у відновленні транспортного сполучення та подачі води нібито зацікавлений саме Київ.
Російська влада півострова коментує петиції, розміщені на сайті президента України, з проханнями зняти блокаду з анексованого Криму, відновити залізничне сполучення з півостровом і повернути авіарейси до Росії.
Перший віце-спікер російського парламенту Криму Юхим Фікс заявив, що відновлення транспортного сполучення необхідне, перш за все, Києву.
Психологія громадян України змінюється в бік мирного вирішення питанняЮхим Фікс
«Якщо така ініціатива з'явилася, то це дуже позитивні речі, і їх потрібно вітати. Налагодження відносин – це нормальне явище. Психологія громадян України змінюється в бік мирного вирішення питання. Відновлення залізничного сполучення з Кримом, перш за все, вигідне самій Україні, бо це дозволить українцям, які масово їдуть до Криму на відпочинок, більш комфортно добиратися до кримських курортів», – наполягає Юхим Фікс.
Наскільки жителі материкової України «масово» їдуть відпочивати на захоплений півострів – велике питання. Тут важливе прагнення місцевого керівництва виставити потрібну їм затію (зняття блокади) як дійство, вигідне виключно українській стороні.
Відновлення авіасполучення, перш за все, вигідне самій УкраїніОлексій Черняк
Аналогічну лінію веде і голова комітету з санаторно-курортного комплексу російського парламенту Криму Олексій Черняк. Він запевнив, що аеропорт Сімферополя готовий відновити прийом рейсів з Києва та іноземних держав. Поки ж на півострів літають тільки з сусідньої Росії.
«Відновлення авіасполучення, перш за все, вигідне самій Україні. Новий аеропорт Сімферополя побудований за найсучаснішими вимогами і розрахований на прийом рейсів з усіх куточків світу, в тому числі з України. В аеропорту є пункти для прийому рейсів з ближнього і далекого зарубіжжя. Крим – гостинний регіон і чекає на іноземного туриста», – зазначив Олексій Черняк.
Сенатор від анексованого Криму Сергій Цеков впевнений, що ініціативу має проявити саме Київ. Коментуючи відповідні петиції на президентському сайті, сенатор заявив, що українська сторона спочатку повинна почати «політичний діалог» із Москвою, а після цього розпочинати відновлення залізничного сполучення з анексованою територією.
Підконтрольні Кремлю політики і депутати активно коментують перспективи зняття блокади з півострова, тоді як в українському політикумі навколо цих тем сформувався консенсус. Відповідно до міжнародного права, півострів має забезпечувати Росія як держава-окупант. «Кримські петиції» обговорюються, перш за все, росіянами, але влада півострова вже висуває Києву умови.
З огляду на практику інформаційної війни, яку Кремль веде проти України, тут можливі два варіанти. Перший – петиції про зняття блокади з півострова і відновленні залізничного сполучення були написані якимись політично необізнаними «жартівниками».
Відповідні публікації на сайті президента України являють собою специфічне видовище. Громадськість висуває ініціативи, які навряд чи можна вважати обґрунтованими і місцями адекватними: перенести столицю до Кривого Рогу (президент Володимир Зеленський родом з цього міста), заборонити перебувати в громадських місцях у п'яному вигляді, саджати в тюрми керівників страхових кампаній, запровадити заборону на вирубку лісу, підвищити ціни на цигарки в 10000 разів, припинити членство України в ПАРЄ, заснувати «народний суд» для чиновників тощо.
Чому московські журналісти кинулися брати коментарі у політиків і чиновників, саме зараз реагуючи на петиції? І тут виникає друга версія, що пояснює суть того, що відбувається: петиції, ймовірно, підготували російські пропагандисти або пов'язані з ними особи, щоб подати це як «голос народу», формуючи вигідний Кремлю інформаційний фон. Російські ЗМІ показують ситуацію так, ніби «в Україні обговорюють» можливість зняття блокади з півострова, відновлення сполучення між Києвом і Москвою. Хоча в Україні такі пропозиції публічно озвучують виключно представники проросійських сил.
Усе це відповідає традиціям кремлівської пропаганди, яка навчилася створювати «інформаційні приводи» на рівному місці. Хрестоматійний приклад – історія «розп'ятого хлопчика». Якщо уважно вчитатися в петиції, в яких висуваються вимоги щодо Криму, стане ясно, що їх автори погано володіють українською мовою. Не виключено, що тексти спочатку були підготовлені російською, а після перекладені українською за допомогою комп'ютерної програми. Аналогічна ситуація – з нібито українським виданням «Переяславська рада», яке запустили за активної участі російського уряду Криму. Редакція ресурсу також відзначилася в незнанні української мови.
Участь у парламентській кампанії «Опозиційної платформи» на чолі з кумом російського президента Віктора Медведчука, його заяви про необхідність почати «діалог» із Москвою та її ставлениками на окупованих районах Донбасу; заклики голови Ради федерації Росії Валентини Матвієнко почати відносини з «чистого аркуша»; публікації «кримських петицій» на сайті українського президента – ланки одного інформаційної ланцюга. Сюди ж належать і висловлювання підконтрольного Кремлю кримського спікера Володимира Константинова про те, що півострову нібито не потрібна вода з Дніпра. Насправді, потрібна, але кримські керівники хочуть обставити відновлення поставок так, наче ініціатором виступив саме Київ.
У Кремлі вважають, що в Україні після зміни президента, оновлення парламенту й уряду, наростає якийсь соціальний запит на «відновлення відносин» з агресором. Потрібно тільки зробити вигляд, що поставки води і транспортне сполучення з півостровом Київ перервав з «вредности», а не в результаті російської окупації.
Кінцева мета інформаційних атак – зрушити «Вікно Овертона», нав'язати українському суспільству дискусію про «шкідливість» блокади і вивести команду Володимира Зеленського на переговори щодо її зняття. З огляду на те, як російські медіа накинулися на цю тему, блокада півострова реально заважає Москві «освоювати» захоплену територію.
Сергій Стельмах, кримський політоглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)
Думки, висловлені в рубриці «Погялд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції