Спеціально для Крим.Реалії
Російська влада українського півострова дезінформує закордонну громадськість, вдаючи, що Кремль «вирішив» найбільш нагальні проблеми кримських татар, ніби подолавши наслідки сталінської депортації 1944 року. Отже, слово «депортовані» для місцевого начальства втратило актуальність, його почали вилучати з назви адміністративних структур.
Російська влада республіки змінила назву державного комітету у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян півострова. Тепер у назві відомства не згадується сталінська депортація народів півострова, здійснена в роки Другої світової війни. Про це йдеться в указі підконтрольного Кремлю глави Криму Сергія Аксенова.
«Перейменувати Державний комітет у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян Республіки Крим на Державний комітет у справах міжнаціональних відносин Республіки Крим», ‒ сказано в тексті документа.
Реакція на таке рішення виявилася суперечливою. Депутат російського парламенту Криму, ректор Кримського інженерно-педагогічного університету Чингіз Якубов сказав, що далеко не всі кримські татари зрозуміють ініціативу з перейменуванням. Водночас він нагадав про рішення російського президента Володимира Путіна про «реабілітацію» народів, депортованих радянською владою в 40-і роки минулого століття. «Питання досить тонке. Але суть полягає не в тому, як називається комітет, а в тому, як ми працюємо, що ми робимо для виконання указу президента про реабілітацію в повному обсязі», ‒ процитували депутата Якубова російські журналісти.
Наразі підконтрольний Кремлю Держкомнац Криму очолює Ленур Абдураманов. На відміну від свого попередника Заура Смирнова, він дистанціюється від політичних тем, як правило, не коментує політику Києва та країн Заходу щодо анексованого півострова, займаючись переважно господарськими питаннями.
Вилучення з назв російських органів згадок про депортацію народів Криму стало тенденцією
З точки зору українського законодавства та міжнародного права, назви різних структур, створених Кремлем на півострові, не мають жодного значення. У захопленому регіоні функціонують нелегальні російські органи влади, на вивісках яких може бути написано що завгодно. Водночас відмова від слів «депортований» або «депортовані» має для містечкового начальства конкретний політичний сенс.
Вилучення з назв російських органів згадок про депортацію народів Криму стало тенденцією. Минулого місяця керівництво підконтрольного Кремлю республіканського парламенту при створенні нового комітету «з міжнаціональних відносин» виключило з назви слово «депортовані». Структура, якою керує російський депутат Юрій Гемпель, тепер називається «комітетом з міжнаціональних відносин і питань народної дипломатії».
За словами пана Гемпеля, його комітет, у першу чергу, займеться формуванням вигідної Кремлю громадської думки у країнах ЄС за допомогою організованого завезення до Криму закордонних «народних дипломатів».
Усе це робиться, перш за все, для дезінформації європейської громадськості з приводу міжнаціональної ситуації в українському регіоні та політики Кремля щодо корінного народу. Європейців намагаються переконати в тому, що Москва «подолала» наслідки сталінської депортації 40-х років минулого століття, ніби задовольнивши всі соціально-політичні потреби кримських татар. Формально переставши називати корінний народ «депортованим», влада намагається подати кримських татар як «пересічних росіян», життя яких затьмарюють лише окремі побутові проблеми.
Серед іншого з цієї причини Москва та її ставленики в Криму поставили на паузу процес створення ручних національних органів. Якщо представники корінного народу стали «звичайними росіянами», то Кремлю немає сенсу поспішати зі створенням ручного курултаю. Замість цього влада використовує «правильних» кримських татар як дипломатичний інструмент впливу на громадську думку в державах-членах ЄС. Саме зняття з російської делегації санкцій в ПАРЄ без виконання попередніх умов щодо Криму та Донбасу переконало кремлівське начальство у відносній ефективності такого підходу.
Переставши називати корінний народ «депортованим», влада намагається подати кримських татар як «пересічних росіян», життя яких затьмарюють лише окремі побутові проблеми
Наступна причина відмови від слова «депортований» ‒ особиста зацікавленість багатьох містечкових шовіністів. Спроби вилучити згадки про депортацію з назв офіційних органів і політичного побуту взагалі робилися й до анексії. В оточенні голови Верховної Ради Криму Володимира Константинова неодноразово обговорювалася ідея того, що слово «депортований» нібито стало зайвим, і вже час кримським татарам позбутися цього «клейма». Мовляв, виросло вже ціле покоління молодих людей, які народилися після повернення народу із заслання.
Логіка була такою: спочатку вилучається слово «депортований», а потім ставиться питання про «недоцільність» проведення щорічних вуличних жалобних акцій 18 травня. Місцеве начальство насторожує масова хода кримських татар, тому після анексії вони насамперед заборонили подібні заходи.
Аналогічну ідею просували так звані проросійські організації. Їхнє керівництво дратувало слово «депортований», оскільки кримські татари, які вимагали відновлення порушених прав, руйнували політичний міф про «споконвічно російський Крим». Для цієї когорти завжди було справою принципу говорити або писати «кримсько-татарський» і «на Україні», підкреслюючи ніби формальність української державності та відсутність прямого зв'язку корінного народу з півостровом. Керівництво республіки виконало давнє побажання шовіністів, де-факто оголосивши кримських татар «реабілітованими росіянами».
Сергій Стельмах, кримський політоглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції