До російської анексії Кримського півострова Ізет Гданов був радником голови Севастопольської міської адміністрації. Після анексії він виїхав на материкову Україну, працював у Представництві президента України в АРК. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Гданов вступив до добровольчого батальйону. Разом із ним там служать й інші представники кримськотатарського народу. Про те, як бачить звільнення ЗСУ Криму, що буде з колаборантами і чому Крим має бути кримськотатарською національною територіальною автономією у складі України, Ізет Гданов розповів в інтерв'ю Крим.Реалії.
Нині Ізет Гданов – заступником командира одного з окремих штурмових батальйонів. Він вважає, що іншого – не військового – шляху деокупації Криму немає.
«До цього був політико-дипломатичний тиск, санкційна політика. Військовий шлях також розглядався раніше, але він був у розгляді другорядним, а зараз він першочерговий. У лавах Збройних Сил України треба нам усім згуртуватися, готуватися та заходити у Крим», – каже Ізет Гданов.
«У Крим буде захід не тільки сухопутним коридором»
У грудні 2023-го міністр оборони України Рустем Умєров в ефірі національного телемарафону заявив, що Україна готує «напрацювання» на 2024 рік, які допоможуть звільнити Крим від російських військових. Зокрема, він зазначив, що «Україна змогла досягти успіху в Чорному морі, навіть незважаючи на відсутність настільки ж потужного флоту».
Батальйон Ізета Гданова зараз у процесі формування на півдні України. Їхні завдання стосуватимуться саме кримського напрямку. Гданов вважає, що «з Криму розпочалася окупація території України і Кримом усе закінчиться». Багато щодо підготовки його батальйону він розповісти не може, проте каже, що вони враховують усі нюанси.
У Крим буде захід не тільки «сухопутним коридором» – і з морів теж
«До Криму сухопутним коридором є три дороги. Три дороги – це Каланчак, Чонгар, Чаплинка. З одного боку, це для окупантів відносно зручно – побудувати, маю на увазі оборону, тобто там не такий широкий простір. А з іншого – вони мають певні складнощі з Кримом, бо логістично Крим дуже важкий для окупантів», – каже Гданов.
Специфіка півострова ускладнює проведення військових маневрів на території Криму, продовжує він.
«У Крим буде захід не тільки «сухопутним коридором» – і з морів теж. З Чорного моря, буде використано й Азов. Тобто одночасно сили оборони заходитимуть до Криму», – розповів Ізет Гданов в інтерв'ю Крим.Реалії.
КПВВ «Каланчак», архівне фото
Гданов говорить про складнощі, які чекають на ЗСУ на підході до Криму.
«Окупанти все максимально мінують і мінують так, що одне мінування не схоже на інше мінування. Вони підходять до цього з ентузіазмом... Вони зариваються глибоко і заливають усе бетоном, що немає можливості навіть їх розпізнати через тепловізор», – розповідає заступник командира окремого штурмового батальйону.
Якісно, з мотивацією ми маємо бути набагато вищими, ніж окупанти для того, щоб перемогти. І ми зайдемо у Крим
Він говорить про те, що російські війська перевищують кількісно, тому ЗСУ потрібно компенсувати якістю техніки.
«Від партнерів, звичайно, нам потрібна далекобійна зброя, бо зараз війна артилерії йде. Ну, і плюс сучасні технічні засоби, у тому числі безпілотні – як морські, так і повітряні», – каже Гданов.
«Якісно, з мотивацією ми маємо бути набагато вищими, ніж окупанти для того, щоб перемогти. І ми зайдемо у Крим. З Донбасу вони вийдуть того ж дня, коли ми будемо у Криму. Це моє бачення», – упевнений військовослужбовець.
Про кримськотатарську національну територіальну автономію
У квітні 2023 року Кабінет міністрів України схвалив нову редакцію плану заходів щодо реалізації стратегії деокупації та реінтеграції Криму і Севастополя.
2019 року Ізет Гданов захистив власну наукову роботу, в якій він досліджував процес відновлення суверенітету України над Кримом.
«Я вважаю, що це має бути кримськотатарська національна територіальна автономія у складі України. Це означає, що не буде більше такої можливості окупантів зайти у Крим», – каже про суть своєї роботи Гданов.
Він згадує про сильний вплив, який Росія мала на Україну, а особливо на Крим – ще до анексії півострова у 2014 році.
Я вважаю, що це має бути кримськотатарська національна територіальна автономія у складі України
«Якби ми, як держава, створили певні умови, забезпечили Україну в Криму, то окупант такої можливості не мав би. Наприклад, я був на посаді заступника міністра, у раді міністрів, у мене навіть посвідчення було написане російською мовою. Я, на жаль, на це не звертав уваги, бо це було якось нормально», – розповідає Гданов.
Перебування Чорноморського флоту ВМФ Росії в Росії він вважає незаконним: «Там було певне обмеження щодо контингенту, але ці обмеження було порушено саме з боку Росії. Якщо вони, наприклад, мали за документами 30 тис. тримати контингент, вони тримали і 50 тис., і більше – незаконно».
Фото з особистого архіву Ізета Гданова
«Наше завдання, щоб Крим був Україною і право корінного народу, право на розвиток, право на збереження ідентичності, було забезпечене саме державою Україна. І в цьому аспекті я говорив про статус автономної республіки Крим, усі ці процеси зберігаються, але це є невід'ємною частиною держави Україна», – розповідає військовослужбовець.
Він називає помилкою те, що до анексії Криму серед людей, які обіймають керівні посади в СБУ в Криму, не було представників кримських татар.
Вони чітко розуміють, що кримськотатарський народ чинитиме спроив, як тільки буде для цього можливість
«Ви знаєте, позиція корінного народу України – кримськотатарського народу – чітко була висловлена, починаючи з 2014 року – підтримка суверенітету України в Криму», – каже Ізет Гданов.
Колишній кримський політик згадує репресії проти кримських татар, які проводить російська влада у Криму.
«Той спротив, який, по можливості, було здійснено, починаючи з 2014 року, окупанти пам'ятають. Вони максимально зводять рахунки, і вони чітко розуміють, що кримськотатарський народ чинитиме спроив, як тільки буде для цього можливість. Є певні ретроспективи цього процесу, починаючи, я сказав би так, з 1944 року, коли кримськотатарський народ просто депортували з рідної землі. І ці люди живі, не всі, але живі. Вони ще раз бачили цих нащадків радянських катів – вони знову вдерлися на нашу землю», – каже Ізет Гданов.
Кримські татари піднялися на гору Чатир-Даг із національними прапорами, щоб вшанувати пам'ять предків, які загинули під час депортації 1944 року. Крим, 16 травня 2021 року
Що буде з колаборантами у Криму
Одним із перших завдань на звільненому півострові буде вирішення питання з тими, хто співпрацював із російською владою, вважає Гданов.
У будь-який момент того, так званого, мосту може не стати і можливості з Криму виїхати, ви знаєте, немає
«Якщо наші громадяни не порушили... ті, хто з них не порушував закони на території Криму, поки був в окупації. Я маю на увазі, не чинили жодних дій, що суперечать інтересам держави, не допомагали окупантам у їх становленні, не брали участь у так званих «спецопераціях», у репресіях проти наших громадян – їм нічого не загрожує. Вони житимуть далі на цій території та користуватимуться всіма правами, як будь-який громадянин України», – упевнений Ізет Гданов. Ті, «хто брав участь у процесах, будуть покарані», – каже військовослужбовець.
Гданов розповідає, що знає громадян, які перейшли на «бік ворога» і вважає, що вони роблять це через страх.
«Є такі люди, які активно працюють та допомагають у репресіях. Вони це роблять, я вважаю, зі страху. Зі страху того, що вони вже самі собі показують, що ось: «Ні, ми будемо тут ось, до останнього», а насправді від них нічого не залежить. Однозначно, окупант залишить їх на території, більшість із них просто не встигнуть виїхати, якщо вони зараз не виїдуть. У будь-який момент того, так званого, мосту може не стати і можливості з Криму виїхати, ви знаєте, немає», – каже Ізет Гданов в інтерв'ю Крим.Реалії.
Пожежа на Керченському мосту після вибуху на ньому, 8 жовтня 2022 року
Сам Гданов не сумнівається, що Україна поверне Крим, але про конкретні терміни – коли саме – вважає за краще не замислюватися. Як і про те, чим він займеться згодом – у мирному житті.
«Треба зайти у Крим, вижити… Перше, я хочу повернутися, а далі розберемося», – каже військовий.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.