«Куплять житло – продадуть та поїдуть до Європи». Навіщо вивезеним до Криму мешканцям Херсонщини житлові сертифікати

Ілюстраційне фото

СІМФЕРОПОЛЬ – У Криму рієлтори повідомляють про зростання попиту на нерухомість і навіть зростання цін на житло, насамперед, у Сімферополі. Таку атипову ситуацію для прифронтового регіону викликала масова видача житлових сертифікатів жителям Херсона, стверджують кримські рієлтори. Як реагують на це мешканці Криму, читайте у матеріалі Крим.Реалії.

За даними російської влади Криму, понад 6000 житлових сертифікатів уже отримали в Криму жителі Херсона та Херсонської області, які вимушено залишили своє житло через війну, розв'язану Росією проти України. Віцепрем'єр-міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук заявила, що вивезення Росією українців із Херсонської області є незаконним. Вона назвала його «масовою депортацією» з «ознаками геноциду».

Загалом з початку повномасштабного вторгнення в Україну російськими силами було вивезено з окупованих регіонів понад два мільйони людей. Про їхню долю після виїзду з окупованих територій нічого не відомо.

Громадяни, евакуйовані з підконтрольної Росії Херсонської області України, прибувають на залізничну станцію в місті Джанкой, Крим, 20 жовтня 2022 року

Тим часом у Криму фіксують зростання інтересу до купівлі нерухомості. Рієлтор великого агентства нерухомості Сімферополя Костянтин Кліндухов заявив, що видача житлових сертифікатів жителям Херсонщини, вивезеним до Криму, призвела до зростання цін на житло у Сімферополі у середньому на п'ять відсотків. За його словами, «на одну людину видається сертифікат вартістю 2,8 млн рублів, якщо це сімейний сертифікат на двох осіб, то його вартість уже - 3,5 млн. рублів». За словами Кліндухова, попит у дев'яноста відсотків власників сертифікатів на житло – у містах. При цьому він зазначає, що «п'ятдесят відсотків продавців житла відмовляються від угод за сертифікатами».

Про причину, чому багато продавців житла не хочуть проводити угоди за цими житловими сертифікатами, Крим.Реалії розповів кримський громадський діяч Рагім Гумбатов.

Не все так просто з цими житловими сертифікатами
Рагім Гумбатов

«Почнемо з того, що не все так просто з цими житловими сертифікатами (ЖС). Як пояснюють офіційні органи, для оплати житла, що купується, коштами, громадянину необхідно подати до МФЦ або уповноваженого регіонального органу влади заяву про перерахування коштів. Також потрібно надати пакет документів, до якого, в тому числі, входять оригінали отриманого сертифіката і договору купівлі-продажу житлового приміщення, витяг з ЄДРН, що підтверджує перехід права власності. Виникає питання: а як здійснити угоду купівлі-продажу та надати оригінал цього договору, якщо немає коштів на купівлю житла? Лише після цього (після того, як відбулася купівля-продаж) уповноважений орган проведе перевірку документів, поданих громадянином, та ухвалить рішення про перерахування коштів на рахунок продавця. А якщо буде відмова?» – зазначив Гумбатов.

Будівництво у Севастополі, архівне фото

Про зростання попиту на кримську нерухомість на тлі реалізації житлових сертифікатів повідомляє фахівчиня з фінансів, консультантка з оподаткування доходів громадян, сертифікована оцінювачка майна Лілія Кривчун.

«До кінця року була стагнація. Зараз є можливість продавати херсонські [житлові] сертифікати. Це підняло попит на ринку нерухомості, відповідно – ринок пожвавився. Наразі ціни трохи піднялися за рахунок цих угод», – розповіла експертка.

На її думку, «цей сплеск пожвавлення тимчасовий, а потім ринок нерухомості стабілізується, оскільки частина людей, які купують житло за сертифікатом, швидше за все, через деякий час виставлять нерухомість на продаж».

Повідомляється, що і в Севастополі схвалено понад 600 житлових сертифікатів для переселенців із Херсонської області.

Наслідки російського обстрілу Херсона, 10 січня 2023 року

Проросійський активіст і блогер Олександр Таліпов заявив, що багато херсонців мають намір відразу ж продати придбане за сертифікатами житло в Криму.

«Вже неодноразово порушував тему отримання житлових сертифікатів мешканцями «звільнених територій». Потрібно терміново вносити зміни до законодавства та обмежувати можливість отримання сертифікатів і можливість продажу придбаного на них житла. Інакше ми матимемо такі випадки, коли просто антиросійські елементи отримуватимуть житло, продаватимуть його та виїжджатимуть за кордон», – заявляє Таліпов.

Кримськотатарський активіст Едем Дудаков також вважає, що більшість херсонців готові одразу виставити новопридбане житло в Криму на продаж.

У Криму немає відчуття безпеки – у повітрі запах війни
Едем Дудаков

«Більшість, звичайно, виставлять на продаж. Насамперед, впливає те, що у Криму немає відчуття безпеки – у повітрі запах війни. Однак більшість продаватиме житло не лише в Криму, а й у відносно безпечному Краснодарському краї (Росії – КР) з іншої причини. Більшість мешканців Херсона – ментально європейці. Їм важко вжитися в ментальному «совку». Вони захочуть повернутися. Тому люди, які не були причетні до колабораціонізму, намагатимуться банально заробити на сертифікатах і повернутися в безпечні регіони України. Не виключено, що продавши тут, деякі повернуться у свої домівки, якщо вони вціліють. А якщо ні, то отримають житло ще й на батьківщині. Є, звичайно, меншість з так званих прихильників «русккого мира», вони залишаться в РФ, але дуже скоро розчаруються», – прокоментував ситуацію Крим.Реалії активіст.

На думку кримського активіста Павла Степанченка, багато херсонців залишать Крим з об'єктивних причин.

Крим – це зараз прифронтовий регіон, впевненості у тому, що тебе завтра не мобілізують на війну, а твій будинок не розбомблять – немає
Павло Степанченко

«В умовах війни надійніше та безпечніше виїхати з території Криму, тим більше для жителів Херсонської області, бо для українців у всьому світі відчинені двері. Крим – це зараз прифронтовий регіон, впевненості у тому, що тебе завтра не мобілізують на війну, а твій будинок не розбомблять – немає. Для жителів Херсонської області, які отримали житловий сертифікат, дуже доречною буде фінансова «плюшка», видана державою, за допомогою якої вони зможуть за рахунок ворога виїхати з території Криму та Росії», – поділився своєю думкою з Крим.Реалії активіст.

Активіст міжнародного руху #LiberateCrimea Руслан Сейдаметов упевнений, що в Криму залишаться лише небагато херсонців із категорії прихильників «русского мира».

Усі розуміють, у яку прірву летить Росія. Ситуація лише погіршуватиметься
Руслан Сейдаметов

«Усі розуміють, що наближення війни до Криму неминуче, і що раніше вони реалізують свої сертифікати, то швидше зможуть перепродати придбане житло та виїхати. Усі розуміють, у яку прірву летить Росія. Ситуація лише погіршуватиметься. Тому ті, хто отримав сертифікат, просто переведуть у готівку ці гроші через купівлю-продаж і поїдуть. Декілька десятків тисяч доларів або євро, які можна отримати від Росії за такою схемою, цілком можуть допомогти облаштуватися на новому місці навіть у якійсь із європейських країн. У Росії або на окупованих нею територіях залишаться лише прихильники «русского мира» або ті, хто заплямував себе різними кримінальними правопорушеннями і може побоюватися екстрадиції з третіх країн в Україну. Для решти буде великою дурістю спробувати облаштуватися там, куди насувається війна, і вони це розуміють, уже маючи досить трагічний досвід», – поділився своїм баченням ситуації з Крим.Реалії активіст.

«Зуби дракона» на узбережжі Криму під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну, 15 грудня 2022 року. Фото ГУР Міноборони України

Підконтрольний Росії очільник окупаційної адміністрації Херсонської області Володимир Сальдо закликає херсонців, які отримали житлові сертифікати, притримати їх для придбання житла в новому місті, що нібито планується звести на Арабатській стрілці.

Російська влада Криму заохочує жителів Херсона, яких російські військові вивезли з рідного міста, селитися на Кримському півострові, пропонуючи для цього житлові сертифікати та одноразову матеріальну допомогу.

Раніше голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич закликав мешканців Херсона ігнорувати вимоги російських окупантів «покинути місто та переправитися на лівий берег Дніпра». Українська влада називає дії Росії «примусовою депортацією».

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.