«Не визнавав Крим аксенівським»: чим запам'ятався Юрій Мєшков

Пішов з життя Юрій Мєшков ‒ перший і останній президент Криму. Всю свою політичну кар'єру він присвятив ідеї приєднання Криму до Росії. А коли півострів був анексований Росією, виявився непотрібним місцевій владі й неодноразово зазнавав переслідувань на півострові. Яка була роль Юрія Мєшкова в історії Криму та чим він запам'ятався, читайте в матеріалі Крим.Реалії.

Юрій Мєшков помер на 73-му році життя, не доживши до чергового дня народження менше ніж місяць. У вересні він разом із дружиною вирушив до Туреччини на відпочинок. Там у нього стався інсульт, який призвів до важких наслідків. Його рідні повідомляли, що він паралізований і втратив зір. Деякий час Юрій Мєшков провів у турецькій лікарні, а в середині вересня його перевели в реанімацію лікарні підмосковного Красногорська. Лікарі боролися за його життя, але 29 вересня, його не стало.

Згадуємо кримські сторінки його життя.

Робітник, слідчий, борець за республіку

Юрій Мєшков народився у 1945 році в місті Дніпропетровську (тепер Дніпро). Однак сам він називав своєю батьківщиною Крим, оскільки з півостровом пов'язано багато важливих моментів його біографії. Юрій Мєшков розповідав, що його дитинство минуло в Сімферополі, де він закінчив середню школу №14.

У студентські роки він працював слюсарем на заводі «Фіолент». Закінчивши юридичний факультет Московського державного університету імені Ломоносова, пішов працювати слідчим до прокуратури Кримської області Української РСР.

Потім працював адвокатом в юридичній консультації Київського району Сімферополя, а після цього став юристом на підприємстві.

У радянські роки Юрій Мєшков очолював Кримське відділення Всесоюзного історико-просвітницького товариства «Меморіал», потім був президентом Кримської федерації кікбоксингу.

Напередодні розвалу Радянського Союзу Юрій Мєшков став займатися політикою. Він очолив «Республіканський рух Криму», який ставив собі за мету надання Кримській області статусу «Кримської автономної радянської соціалістичної республіки». Учасницею цього руху була його перша дружина Людмила Мєшкова (загинула у 2011 році, випавши з вікна своєї квартири на сьомому поверсі в Сімферополі).

У 1990 році Юрій Мєшков став депутатом Кримської обласної Ради. Після ліквідації СРСР, коли Крим став частиною незалежної України, «Республіканський рух Криму» став «Республіканською партією Криму». Її головною програмною метою було приєднання Криму до Росії. Партія фінансувалася представниками бандитського формування «Башмаки», яке діяло тоді на півострові, та російськими фондами. Так російська влада робила перші активні спроби залишити півострів під своїм контролем.

У 1992 році кримський парламент ухвалив «Конституцію Республіки Крим», згідно з якою півострів був окремою державою зі своїми державними органами, яка «здійснює на своїй території всі повноваження за винятком тих, які добровільно делегує Україні». Ця Конституція передбачала для Криму свого президента. І місцеві політики незабаром почали боротьбу за цю посаду.

Президентство

На виборах президента Криму в 1994 році переміг Юрій Мєшков, який висувався від «Блоку «Росія», що поєднував «Республіканську партію Криму» з іншими проросійськими силами.

Конкурентами Юрія Мєшкова в боротьбі за посаду президента Криму тоді були проректор Сімферопольського держуніверситету імені Фрунзе Микола Багров (помер у квітні 2015 року), а також політики Леонід Грач та Сергій Шувайников.

Леонід Грач згадує, що після перемоги на виборах Юрій Мєшков приїжджав до нього додому.

«З Юрієм Мєшковим я знайомий тисячу років. Коли він переміг на виборах, я із застудою лежав удома. Він приїхав до мене на квартиру, охорону свою залишив у під'їзді та прийшов до мене на чашку чаю. І я тоді сказав йому, що у нього є дві нерозв'язні проблеми. «Як?!» ‒ сказав він. Гоноровий був, запальний. Я сказав, що у нього проблема, як правити Кримом та з ким правити Кримом. І ні ту, ні іншу не вирішити. Так воно, зрештою, і сталося», ‒ розповів він Крим.Реалії.

Ще один конкурент Юрія Мєшкова в боротьбі за президентську посаду, нині радник спікера підконтрольного Росії парламенту Криму Сергій Шувайников відмовився говорити про покійного політика.

«Я не хочу коментувати те, що пов'язане з Мєшковим. Для мене це морально неприємно й важко. Історія з часом сама розсудить, у чому він мав рацію, а в чому ні. Для мене це й не зовсім етично, і морально складно. Людина померла, пішла. Царство йому небесне», ‒ сказав він.

Юрій Мєшков був президентом Криму трохи більше ніж рік. Борючись за цю посаду, політик обіцяв реінтегрувати півострів у Росію та вивести його з економічної кризи.

Згідно з агітаційною брошурою, яку досі можна знайти в соціальних мережах, Юрій Мєшков обіцяв «оголосити Крим самостійною Республікою шляхом референдуму», відновити його зв'язки з Росією, ввести півострів у рублевий простір і вивести з економічної кризи, захистити кримчан від злочинності та злиднів.

Обіцянки Юрія Мєшкова під час виборчої кампанії на виборах президента Криму в 1994 році

Але нічого з цього не було виконано. У той час півострів переживав часи глибокої політичної та економічної кризи, на тлі якої спостерігався активний розгул бандитизму ‒ кримські бандитські угруповання «Сейлем» і «Башмаки» активно ділили сфери впливу, це посилювало й без того непросту ситуацію. В таких умовах усі російські впровадження Юрія Мєшкова, які запам'яталися кримчанам, звелися лише до переведення півострова на московський час.

Уже в березні 1995 року Верховна Рада України скасувала Конституцію Криму, автоматично скасувавши посаду президента Криму.

Юрій Мєшков намагався опиратися, зачинившись у своєму кабінеті в будівлі кримського парламенту.

«Пам'ятаю, він (Юрій Мєшков ‒ КР) не погодився, забарикадувався у себе в кабінеті й тижнів зо два не виходив. Його відвідували в цей час тільки дружина та ще одна жінка, з якою у нього були стосунки, їжу приносили. А потім він захворів, піднялася висока температура, приїхала швидка й забрала до лікарні. Звідти у владу він уже не повернувся», ‒ розповідав раніше журналістам експрокурор Криму (у 1992-96 роках) Валентин Купцов.

Згодом Юрій Мєшков зізнавався, що «здався тоді й не став воювати».

«Його зрадили»

Багато кримських політиків згадують, що до зміщення Юрія Мєшкова має стосунок його наступник у партії, нині член Ради Федерації Росії з Криму Сергій Цеков, який вів переговори з владою материкової України. Леонід Грач називає це зрадою. На його думку, в Криму Юрія Мєшкова зрадили двічі.

«Звичайно ж, його зрадили. І зраджують завжди не чужі, а свої. Перш за все, його зрадив Сергій Цеков, який тоді керував «Російським блоком» і домовлявся з Кучмою (тодішнім президентом України Леонідом Кучмою ‒ КР). Його також зрадили зараз, коли він вже у 2014 році приїхав до Криму й намагався тут влаштуватися заново в політиці. Його тут накрила біда. Його навіть заарештували, він дуже болісно на це реагував, бо не визнавав Крим аксенівським, бандитським, корупційним. І він пішов невчасно. Тому я дуже шкодую про це. Йдеться не про першого й останнього президента, а про особу, яка поклала на вівтар батьківщини свої здоров'я та життя», ‒ говорить Грач.

З Сергієм Цековим на момент підготовки цього матеріалу Крим.Реалії зв'язатися не вдалося. Він не відповів на наші дзвінки. Російським ЗМІ він говорив про «велику роль» Юрія Мєшкова у відтворенні «кримської республіки, без якої були б проблеми в 2014 році».

Повернення до Криму

Втративши посаду президента Криму, Юрій Мєшков залишив півострів. У Росії він продовжував захищати ідею відокремлення Криму від України вже як активіст.

Через деякий час до Сімферополя повернулися його дружина і син. А сам політик створив нову сім'ю. Одружившись удруге, разом з молодою дружиною він жив у Підмосков'ї.

Юрій Мєшков з другою дружиною

Як кандидат юридичних наук, викладав у Московській державній юридичній академії.

У 2011 році Юрій Мєшков приїхав до Криму. Але тоді Окружний адмінсуд Криму за поданням СБУ виніс постанову про його висилку, заборонивши в'їзд в Україну на п'ять років за заклики до зміни конституційного ладу.

Повернувся до Криму експолітик напередодні «референдуму» у 2014 році, коли півострів вже був захоплений російськими військовими.

«Я був злочинним режимом розлучений зі своєю батьківщиною, зі своїм народом. Повернувся, щоб взяти участь у захисті інтересів Криму, в історичній події ‒ референдумі, щоб проголосувати за возз'єднання з народом Росії, нашої великої батьківщини Росії. Народ Криму повернув мені батьківщину», ‒ заявив він в аеропорту Сімферополя.

Юрій Мєшков стверджував, що «народ Криму повернув йому батьківщину».

Його прихильники тоді називали експолітика «легітимним президентом Криму, згідно з Конституцією 1992 року».

Конфлікт із владою Аксенова

Незважаючи на те, що Юрій Мєшков активно підтримував «кримську весну», йому не вдалося влитися до лав російської влади півострова. Побачивши, що відбувається в Криму, він почав активно критикувати місцеву владу. Команду російського глави Криму Сергія Аксенова Юрій Мєшков називав «навалою гоблінів», покладаючи на неї провину за те, що Крим за роки перебування під контролем Росії «так і не став російським».

Він намагався звернутися до президента сусідньої Росії Володимира Путіна, щоб переконати його відіслати у відставку керівників анексованого Криму. Після однієї з таких спроб він навіть провів дві доби в сімферопольському ізоляторі.

Юрій Мєшков біля слідчого ізолятора в Сімферополі в березні 2019 року

Кримські активісти тоді побачили в цьому прояв репресій кримської влади та особисто Сергія Аксенова за публічну критику від Юрія Мєшкова. Сам політик, вийшовши з ізолятора, оголосив про створення в Криму опозиції «Единой России» на російських виборах до місцевих рад. Він наголошував, що «керівник цієї партії в Криму ‒ незмивна пляма на її репутації». Щоправда, балотуватися в депутати в результаті не став.

Після смерті Юрія Мєшкова Сергій Аксенов назвав його політиком, «який залишився в новітній історії Криму».

«Юрій Олександрович Мєшков залишився в новітній історії Криму як політик, з ім'ям якого пов'язаний важливий і непростий етап розвитку нашого півострова. Висловлюю щирі співчуття рідним і близьким Юрія Олександровича», ‒ коротко написав він на своїй сторінці у Facebook.

«Просив поховати його в Криму»

Кримський політолог Дмитро Омельчук згадує, що на початку 90-их років йому доводилося бувати на закритих заходах за участі Юрія Мєшкова. Він називає експрезидента Криму «великим політичним авантюристом».

«Він був прекрасним оратором, який вміє запалювати велику масу людей. В цьому плані йому навіть зараз немає рівних у Криму. Він дуже вчасно влився в ту політичну ситуацію, яка була в Криму наприкінці 1993-1994 років. Володів у той час певною природною харизмою. Багато хто тоді йому повірив, тому він переміг на виборах з фантастичним результатом (72% ‒ КР), майже як тепер у Зеленського в Україні. Але як державний діяч і управлінець він абсолютний нуль, що й виявилося під час його президентства. І тому розчарування було великим. Після цього у нього вже не було політичного майбутнього, коли він приїжджав до Криму у 2014 році, його навіть не пустили до будівлі Верховної Ради», ‒ каже політолог.

Помер перший президент Криму Юрій Мєшков (відео)

Дочка політика Маріанна Мєшкова стверджує, що він просив поховати його в Криму. Прихильники Юрія Мєшкова шукають кошти на те, щоб транспортувати його тіло з підмосковної лікарні на півострів.

«Мєшков був бійцем, російським патріотом, який всі 23 роки української окупації Криму не обертався і вів Крим до Росії. Він просив поховати його в Криму, але немає грошей на перевезення його тіла. Потрібно допомогти його дочці. Ми маємо гідно проводити Юрія Олександровича. У нього було багато прихильників ‒ ми всі маємо зараз об'єднатися», ‒ закликав у соцмережах російський активіст і блогер Олександр Горний.

Керченський проросійський активіст Костянтин Ерманов у соцмережах пообіцяв «зробити все», щоб ім'я Юрія Мєшкова носила одна з вулиць Сімферополя.

Поховати Юрія Мєшкова планують 2 жовтня на кладовищі Сімферополя поруч із першою дружиною. Активісти намагаються домовитися з Сергієм Аксеновим про організацію публічної церемонії прощання.