Повномасштабне вторгнення Росії в Україну не загрожує безпеці жителів Кримського півострова, заявляв у лютому російський глава анексованого Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов). Через вісім місяців кримчани запасаються продуктами та шукають бомбосховища. Як змінюється ситуація у Криму, поки Росія воює з Україною, розповідають Крим.Реалії.
Першого дня повномасштабного вторгнення Росії в Україну в Криму було оголошено режим підвищеної готовності. Російський глава регіону Сергій Аксьонов пояснив це необхідністю «спрощеного вирішення завдань, що виникають» і запевнив, що «життю і здоров'ю кримчан нічого не загрожує». Він стверджував, що «жоден снаряд, жодна міна, жодна куля на територію Криму не залетіла», поки російські війська захоплювали південні області материкової частини України.
Але невдовзі ситуація кардинально змінилася. У міру того, як розгортаються події на фронті, змінюється й ситуація на півострові.
Вибухи є, війни нема?
Чим довше тривають бойові дії, тим більше ускладнюється ситуація на Кримському півострові. Починаючи з весни, в окремих регіонах Криму регулярно оголошують високий рівень терористичної небезпеки. Він торкнувся північних районів півострова, що межують із Херсонською областю, а також Керчі та околиць, що прилягають до Керченської протоки.
Керченська поромна переправа, ілюстраційне фото
Цей режим надає особливі повноваження представникам силових відомств, дає можливість запроваджувати обмеження для місцевих жителів.
Більшість регіонів Криму продовжували жити звичним життям до кінця липня, поки у штабі Чорноморського флоту в Севастополі не пролунав перший вибух.
А серія вибухів спочатку на аеродромі в Новофедорівці Сакського району, а згодом у Джанкойському, Сімферопольському та Красногвардійському районах показали, що бойові дії дійшли і до Криму.
Це спровокувало масовий виїзд із Криму росіян, про що свідчили кілометрові затори на виїзд із півострова.
Вибухи на Керченському мосту на початку жовтня змусили жителів півострова змітати продукти з полиць магазинів та скуповувати бензин на АЗС, побоюючись залишитися без постачання із сусідньої Росії.
Пожежа після вибуху на Керченському мосту
Мешканці різних регіонів Криму кілька місяців продовжують чути звуки вибухів. Місцева влада називає їх «хлопками» і пояснює найчастіше «роботою ППО».
Фактично весь Крим сьогодні використовується як військова базаТаміла Ташева
«Фактично весь Крим сьогодні використовується як військова база. Привозять на півострів убитих і поранених у боях на півдні України. У перші дні після вторгнення кримські лікарні та морги були переповнені. Люди це бачать та іноді відчувають. Люди з перших днів побачили, що це війна, а не спецоперація. І тепер люди відчувають страх. Тепер вони відчувають, що війна в їхніх домівках», – каже представник президента України в АРК Таміла Ташева.
«Катастрофи дивом не сталося»
Однією із серйозних загроз для кримчан військові експерти називають російську військову авіацію. Її кримчани з лютого бачать і чують вдень та вночі. Особливі побоювання у багатьох виникають у зв'язку із систематичними фактами авіатрощі російських винищувачів та їх падінням на житлові будинки в Росії.
Ілюстраційне фото
З початком бойових дій на півдні України російські льотчики поводяться в Криму «по бєспрєдєлу»Павло Лакійчук
«Авіація має властивість іноді падати. Навіть без сторонньої допомоги. А літак чи вертоліт із бойовим навантаженням – це дуже велика бомба! З початком бойових дій на півдні України російські льотчики поводяться в Криму «по бєспрєдєлу», здійснюють польоти над житловими масивами на малих і надмалих висотах із бойовим навантаженням. Великої катастрофи з людськими жертвами досі дивом не сталося», – повідомив Крим.Реалії керівник військових програм українського Центру глобалістики «Стратегія ХХI» Павло Лакійчук.
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну на півострові зафіксували два випадки падіння російських винищувачів. У вересні повідомлялося про падіння Су-34 у районі Красноперекопська, а в жовтні – про загоряння військового літака під час посадки на аеродромі «Бельбек» під Севастополем. Загинув пілот палаючого літака.
Ілюстраційне фото
Кримські чиновники продовжують стверджувати, що ситуація «контрольована». Водночас для кримчан запроваджують нові обмеження.
Усе – для армії
Наприкінці жовтня президент Росії Володимир Путін оголосив в анексованому Криму та низці російських регіонів «середній рівень реагування». Він покладає на владу обов'язки щодо посиленої охорони громадського порядку, важливих об'єктів інфраструктури, а також допомоги російським військовим та організації цивільної оборони.
Згідно із законом, чиновники отримують можливість проводити «тимчасове відселення мешканців у безпечні райони», запроваджувати особливі правила в'їзду до регіону, проводити огляд транспорту та багато іншого.
Сергій Аксьонов заявив, що додаткових обмежень для кримчан у зв'язку з оголошенням середнього рівня реагування «не передбачається».
Водночас він допустив можливий перехід кримських підприємств на виробництво продукції, необхідної для постачання армії та підтримки населення. Це означає, що деяким підприємствам доведеться розбудовувати своє виробництво відповідно до вимог нових реалій.
Російський глава Криму Сергій Аксьонов
Наслідки повномасштабного вторгнення Росії в Україну позначаються практично на всіх сферах життя півострова.
Спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов рекомендував відмовитися від використання бюджетних коштів на святкування Нового року через «спецоперацію».
У Севастополі лунають пропозиції призупинити будівництво великих об'єктів у місті та спрямувати наявні кошти на «потреби спеціальної військової операції» (так у Росії називають повномасштабне вторгнення в Україну – КР).
Російська влада міста публічно на цю пропозицію поки не відреагувала.
В умовах фактичного переведення Криму на військові рейки російська влада кидає всі ресурси на підтримку військового сектора. Кримським військовослужбовцям російської армії, а також мобілізованим пропонують одноразові виплати та безкоштовні земельні ділянки без черги.
Ілюстраційне фото
У Севастополі також розробляють документи, що дозволять звільнити сім'ї мобілізованих та учасників повномасштабного вторгнення в Україну від плати за харчування у дитячих садках. Як додаткові заходи підтримки військовим хочуть запропонувати пріоритетне отримання путівки у табір для оздоровлення, безкоштовний проїзд у транспорті та пільги з оплати послуг ЖКГ.
Проблеми цивільних у цих умовах вирішують по можливості. Показовою є ситуація з бомбосховищами Криму. Виявилося, що вони не готові до відповідних викликів, а кримчани, які намагалися знайти укриття на випадок загрози, зіткнулися із занедбаними приміщеннями, непридатними для перебування у них людей.
Російський губернатор Севастополя Михайло Развожаєв у відповідь на шквал критики з приводу незадовільного стану міських бомбосховищ заявив, що їх не ремонтують, оскільки «керуючі компанії та місто зараз не мають коштів».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.