Ракетних ударів по російських авіабазах у Криму завдали українські військові, – у статті для «Укрінформ» про це написали головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний та генерал-лейтенант ЗСУ Михайло Забродський. Чи можна ці удари вважати першою фазою збройної деокупації Криму? Коли українські військові розпочнуть операцію зі звільнення півострова і якою вона може бути? Крим.Реалії розпитали про це експертів зі США, Ізраїлю та України.
ССО ЗСУ чи диверсії Росії? Хто ще стоїть за вибухами у Криму?
Якщо по аеродрому «Саки», поблизу Новофедорівки, вдарили ЗСУ, то хто причетний до інших вибухів на півострові – офіційної інформації немає.
«Знаєте, це не те, що могло б бути до снаги місцевому жителю. У виконавців, безперечно, була якась військова система. Отже, я припустив би, що це робота, наприклад, Сил спеціальних операцій України, які почали проводити свої атаки. Адже ми бачили те саме і в Росії. Минаючи лінію фронту в Україні, вони потрапляли на російські склади постачання та російські бази та атакували їхні головні військові ресурси», – вважає директор Центру оборонних концепцій і технологій Гудзонівського інститут Брайан Кларк.
Брайан Кларк — директор Центру оборонних концепцій і технологій Гудзонівського інституту
Україні доведеться піти на цю нестандартну тактикуБрайан Кларк
«Гадаю, що це тенденція, за якою ми спостерігатимемо в майбутньому ще частіше. Оскільки Україна веде боротьбу з Росією, переважно, без великої підтримки з боку НАТО та інших союзників, Україні доведеться піти на цю нестандартну тактику, щоб підірвати здатність Росії зберегти контроль над Донбасом, а також над Кримом», – припускає Брайан Кларк.
Причиною вибухів на військовому складі під Джанкоєм була диверсія одразу заявили у Міноборони Росії. Про результати розслідування не повідомляли.
«Вибухи, зрозуміло, – це українські диверсії у тій чи іншій формі. Не може бути, що раптом все почало вибухати, бо стало спекотно. Зрозуміло, що це українські диверсії. Зрозуміло, що незрозуміло, як вони реалізуються і це питання інше, технічне», – переконаний військовий експерт із Ізраїлю Давид Гендельман.
Давид Гендельман – військовий експерт з Ізраїля
Так звана «бавовна» на півострові послаблює військову міць Росії іі змушує відповідати на нові загрози в Криму, вважає експерт з Ізраїлю.
«Вибухи на аеродромах і на складах боєприпасів крім фізичного впливу ще й оперативно впливають. Скажімо так, що російське командування має там посилювати засоби ППО та проводити різну контр диверсійну роботу. Різні підрозділи ФСБ та інші мають відловлювати розвідників, тощо», – каже Давид Гендельман.
Наразі вибухи у Криму експерти розділяють на два типи.
«Як кажуть, велика бавовна і маленька бавовна. Щодо великих вибухів, це в Новофедорівці, це в Джанкої – це саме великі інциденти, назвемо так. Як росіяни це ще називають, нібито, головотяпство. Результатом якого є великі втрати, як, наприклад, російської авіації, техніки, особового складу чи сил та засобів, які використовують російські окупаційні війська», – розмірковує військово-політичний оглядач з України Олександр Коваленко.
Працює HIMARS
Саме до великих вибухів у Криму Сили спеціальних операцій ЗСУ стовідсотково не причетні, переконаний Олександр Коваленко. На його думку, йдеться про використання ЗСУ нового виду озброєння. У своїй статті Залужний та Забродський згадують ракету ATACMS та РСЗВ Himars. Але чим саме ЗСУ били авіабазами в Криму не повідомляють.
«Це можна розуміти так, що на сьогоднішній день ЗСУ можуть тримати в таємниці, яку зброю вони використовують і у якому форматі для того, щоб російські окупаційні війська не розробили хоча б орієнтовних алгоритмів перехоплення цього озброєння. Тому що, ми дуже добре знаємо, що ППО, насправді, може працювати більш ефективно, коли безпосередньо знає, яке озброєння йому потрібно перехоплювати», – зазначає Олександр Коваленко.
Полковник запасу ЗСУ Сергій Грабський каже пів життя провів у Феодосії та Судаку. Він автор дослідження «Етнополітичні виклики безпеки України на прикладі Криму».
Сергій Грабський – військовий експерт
Шановні друзі, подивіться на ті воронки, ви просто подивіться на ті вибухи та на той димовий гриб, який був. Це не можуть бути тільки диверсантиСергій Грабський
«Коли мені хтось казав, що там у Новофедорівці були диверсанти, я просто казав: «Шановні друзі, подивіться на ті воронки, ви просто подивіться на ті вибухи та на той димовий гриб, який був. Це не можуть бути тільки диверсанти, тому що навіть фізично занести таку кількість вибухівки було дуже важко. Може йтися про запуски ракет і виконання завдань авіацією, тобто про запуски ракет з авіації, а не тільки та ж «Точка-У» чи системи залпового вогню», – каже військовий експерт Сергій Грабський.
Окремі вибухи в Криму, як, наприклад, у районі Алупки 28 серпня можуть бути провокаціями російської влади.
Крим, вибухи в Алупці, 21 серпня 2022
«Вибачте, але які військові об'єкти знаходяться у районі Алупки? Про яку роботу систем ППО можна говорити у районі південного берега Криму? Якщо це далеко, якщо це усередині районів ППО РФ. І Україна на сьогодні, відверто кажучи, не має таких сил і коштів. Виникає питання, а що там відбувається? І відповідь на це питання найлогічніша і найпростіша. Знаєте, є таке поняття ножиці Оккама, що найпростіша відповідь вона і є правильною. Що це провокація», – припускає Сергій Грабський.
Провокації у Криму потрібні, щоб забезпечити додатковий призов до російської армії.
Вже розпочалася істерія, що Крим треба посилювати, туди слід перекидати додатковий контингент військСергій Грабський
«Останні новини, які надходять із Криму, із Росії, вони говорять про те, що такі провокації у них є сенс і вони можуть відбуватися. Чому? Тому що вже розпочалася істерія, що Крим треба посилювати, туди слід перекидати додатковий контингент військ. Буде спеціальний призов людей з Москви та з Санкт-Петербургу», – вважає Сергій Грабський.
Влада Криму, підконтрольна Кремлю, в ефірах російських телеканалів говорить про зворотне. Нібито, нічого страшного на півострові не відбувається, тільки нюанси та ексцеси.
Сергій Аксьонов – голова Криму, назначений Кремлем
«Триває спеціальна військова операція. Можуть бути якісь нюанси, ексцеси. Щодо Криму, ви ж бачите масової ситуації немає. І не буде, не сумніваюся. Ви ж бачите, йде протистояння, проти нас виступає блок НАТО», – казав російському журналісту глава окупованого Криму, призначений Кремлем, Сергій Аксьонов.
На Крим чекає доля Зміїного?
Що ж чекає на Крим у майбутньому? Брайан Кларк порівнює операції ЗСУ на півострові з діями американських військових в Афганістані. Тактика правильна, переконаний експерт, але розрахована на гру в довгу.
«Після вторгнення Росії до Афганістану, США, ЦРУ, а також американські збройні сили перекинули озброєння і своїх фахівців до Афганістану, щоб зробити повстанський рух, заснований моджахедами проти росіян, більш ефективним. І це повстання, зрештою, призвело до того, що Росія залишила Афганістан і дозволила йому стати незалежною країною. Але на це пішли десятиліття чи навіть більше», – каже Брайан Кларк.
Україна. Острів Зміїний, українські військові встановлюють прапор на острові, 7 червня 2022
Проте майбутнє півострова вже визначене, – переконані опитані нами експерти.
Чи зможуть ЗСУ, як це було на Зміїному, виснажити російські війська і змусити їх, зрештою, відмовитися від КримуБрайан Кларк
«Україні під силу повністю ізолювати Крим. І тоді постане одне питання. Чи зможуть ЗСУ, як це було на Зміїному, виснажити російські війська і змусити їх, зрештою, відмовитися від Криму задля того, щоб зміцнити свої позиції на інших напрямках? Якщо вони зможуть продовжувати тиснути на Донбасі, Херсоні та в інших районах Росії доведеться посилювати угруповання саме там. І підкріплення туди, можливо, прийде з Криму. Тоді виникне ситуація, коли Росія більше не зможе захистити Крим та їм, можливо, доведеться його здати», – припускає Брайан Кларк.
Україна, острів Зміїний, український прапор на острові, 7 липня 2022
«Щодо Криму, ЗСУ, я впевнений, діятимуть так само, як вони діяли на острові Зміїний. Так, як вони зараз діють на Правобережній частині Херсонської області. Що я маю на увазі? Я маю на увазі знищення майже всієї логістики цієї локації, в першу чергу з постачанням озброєння з материкової частини РФ. Так було з островом Зміїний, так само воно відбувається з Херсонською областю, так само буде з Кримом», – вважає Олександр Коваленко.
Валерій Залужний — головнокомандувач ЗСУ
Операції з деокупації Криму можуть розпочатися 2023 року, – пише Валерій Залужний у статті. Для цього потрібне додаткове озброєння від країн-партнерів та створення додаткових від 10 до 20 бригад ЗСУ.
«Якщо ЗСУ перебуватиме на материковій частині України, а саме на кордоні з тимчасово окупованим Кримом, вони можуть значно збільшити ефективність вогневого впливу на об'єкти російських окупантів на території Криму. Тобто використовувати ті ж M142 HIMARS для знищення цих об'єктів, а це, як бачимо, може відбуватися в режимі 24 на 7», – каже Олександр Коваленко.
Чи варто знищувати Керченський міст?
Роль Керченського мосту в деокупації Криму – тема досі спірна серед експертів.
Це буде вже пропагандистська дія. Навіть, якщо реальної шкоди не будеДавид Гендельман
«Достатньо навіть менших ударів. Насамперед, це буде вже пропагандистська дія. Навіть, якщо реальної шкоди не буде, просто прилетить якийсь безпілотник, вдарить по мосту, вибухнула якась машина, бензобак і таке інше, то це буде безперечним пропагандистським впливом. У суто військовому плані, як я сказав, це не так просто. Ті мости дистанційно вражати складно, якщо це не якісь спеціальні авіабомби чи взагалі тактична ядерна зброя. В ідеалі вони вибухають, безпосередньо, внаслідок закладання вибухівки в опори», – розповідає Давид Гендельман.
Для такої операції потрібно задіяти одразу декілька різних підрозділів ЗСУ, підтверджує Сергій Грабський.
Україна. Крим. Керченський міст
«Я дуже скептично ставлюся до питання знищення цього інженерного об'єкта, інженерної споруди, тому що, вивчаючи можливості його знищення, а це було частиною моєї підготовки моєї освіти, я цілком усвідомлюю, що це складна операція. Причому операція, яка потребує залучення всіх видів збройних сил. Тому що тут мають бути задіяні й сухопутні війська, артилерія та ракетні війська, які завдають ударів. Тут мають бути задіяні й авіація та ВМС», – вважає Сергій Грабський.
Україна. Крим. Керченський міст. 16 лютого 2022 року
«Крим – це вже не те, що було раніше»
А чи справді Росія контролює Крим після всіх цих вибухів?Брайан Кларк
«Я думаю, що Крим раптово встав на порядку денному, тому що це було важливо для російського наративу. Тому Росія і захопила його у 2014 році. Знаєте, відтоді контроль Росії над півостровом, справді, не ставився під сумнів. І ось тепер, 2022 року, в Україні, раптово, з'явилися люди, які запитують: «А чи справді Росія контролює Крим після всіх цих вибухів», – каже Брайан Кларк.
«Насправді це міф. Ми бачимо, дійсно, що багато російських пропагандистських наративів, які вони розповсюджували про свою другу армію у світі, про незламність духу російського солдата чи ще щось таке, про свою зброю, якій немає аналогів у світі. Все це справді міф», – стверджує Олександр Коваленко.
Україна. Крим. Кораблі Чорноморського флоту Росії поблизу берегів Криму, квітень 2021
«Диверсії поки не в такому масштабі, щоб цей непотоплюваний авіаносець затонув, кажучи в лапках. Але, якщо частково, ці повідомлення правдиві про те, що частину літаків росіяни перекидають із Криму, а власне до Росії, щоб їх убезпечити, це вже показує, що Крим – це вже не те, що було раніше», – каже Давид Гендельман.
Цей авіаносець не здатний захистити себеСергій Грабський
«Це працювало у XX столітті. Коли засоби ураження не дозволяли за певних умов завдавати ударів по всій території Криму. Зараз, і ми це бачимо, цей авіаносець не здатний захистити себе. Ми вже бачимо, що Крим не здатний виконувати ті завдання, які на нього покладено, як фортеця, як база розміщення баз та складів, як плацдарм для агресивних дій проти української армії», – вважає Сергій Грабський.
Україна. Крим. Навчання російської армії на полігоні Опук, квітень 2021
Після 2014-го Крим зі здравниці перетворився на військову базу, а тепер і на зону бойових дій.
Ця ракета, яка буде випущена з української системи залпового вогню, з українського літака, вона не розбиратиметься ти проукраїнський чи ти проросійськийСергій Грабський
«Безперечно, ті люди, які живуть неподалік військових об'єктів, вони повинні розуміти, що ці об'єкти під час війни є законною військовою ціллю і вони можуть бути уражені. І, на превеликий жаль, я сказав би, вже на іншому боці барикади ця ракета, яка буде випущена з української системи залпового вогню, з українського літака, вона не розбиратиметься ти проукраїнський чи ти проросійський», – попереджає Сергій Грабський.
Крим, на думку українських військовокомандувачів, є одним із центрів тяжіння для російських сил у війні з Україною. Але навіть визволення півострова не означатиме кінець збройного протистояння, – пишуть Залужний та Забродський. Ефект від деокупації Криму буде тимчасовим і війна, можливо, продовжуватиметься.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.