Активісти: «Сфера освіти ‒ одна з найбільш проблемних у Криму»

На засіданні Ради керівників загальноосвітніх організацій при російському уряді півострова підконтрольний Москві глава Криму Сергій Аксенов оголосив про необхідність соціальної підтримки працівників освіти, окремо відзначивши проблему зайвої бюрократії в роботі кримських педагогів.

«На порядку денному все ще залишається питання ліквідації зайвої бюрократії, яка присутня в освітньому процесі. Однак, оскільки я особисто не працюю у сфері, розраховую на пропозиції колег. Вже після цього готовий підтримати підсумковий варіант, лобіюючи ці пропозиції, зокрема й у федеральному уряді», ‒ сказав Аксенов.

Еміне Авамілєва

За інформацією кримськотатарської громадської активістки та адвокатки Еміне Авамілєвої, проблем у сфері освіти півострова набагато більше. За її словами, одна з них ‒ спеціально створювані умови для того, щоб батьки не прагнули домагатися навчання своїх дітей рідною мовою.

«Цьому сприяє відсутність правових механізмів гарантованого функціонування кримськотатарської мови як державної ‒ в освітній системі вона вивчається на рівні «рідної мови», ‒ повідомила в коментарі Крим.Реалії активістка.

За її словами, тепер, згідно з російським законодавством, у предметній сфері «Рідна мова та рідна література» вибір мови навчання та вивчення для учнів здійснюється їхніми батьками (законними представниками) на добровільній, вільній та поінформованій основі. При цьому добровільність полягає не у відмові від вивчення рідної мови, а в можливості її вибору, каже Авамілєва.

«Російська мова не входить, адже навчання і так здійснюється російською мовою. Якщо батьки не обирають рідну мову, наприклад, кримськотатарську чи українську, то в заяві вказують: «Не вибираю». Це стало можливим після внесення змін у федеральний закон «Про освіту», тобто рідна мова та література будуть вивчатися у школах на предметній основі ‒ як предмет, а не на факультативній основі або у формі гуртка після уроків. Але винятково за однієї умови ‒ за наявності заяви від батьків», ‒ зазначила громадська активістка.

За словами адвоката, адміністрації кримських шкіл часто не розповідають батькам про право їхніх дітей вивчати рідну мову й навчатися нею.

«На жаль, досі адміністрації шкіл активно використовують принцип «доведення до відмови», переконуючи батьків у складності процесу навчання рідною мовою: немає вчителя, немає підручників, немає кабінету... Та й як ваші діти складатимуть ЄДІ (російський Єдиний державний іспит ‒ КР), якщо отримуватимуть знання рідною мовою, а підсумковий іспит російською мовою доведеться складати? Одним словом, батьки зрештою просто не пишуть заяви на навчання своєї дитини рідною мовою. У найкращому випадку відкриваються класи з російською мовою навчання та вивченням кримськотатарської або української мови та літератури як предмета», ‒ розповіла громадська активістка.

Вона також зазначила, що однією з актуальних проблем, як і раніше, залишається кадрове забезпечення освітніх установ Криму.

«Основний вагомий аргумент відмови адміністрації ‒ відсутність дипломованого фахівця. Така ж ситуація і з учителями-предметниками ‒ вчителі фізики, хімії, математики, біології тощо. Вони мають бути не просто носіями мови, а й мати відповідний диплом, який підтверджує їхні знання ще й кримськотатарської мови», ‒ зазначила громадська активістка.

Скептично оцінює заяви російського глави Криму активіст руху «Вільний Крим» Решад Меметов.

«Хотів би сказати, що сфера освіти ‒ одна з найпроблемніших у Криму. Але якщо подивитися навколо, то проблеми в кожній сфері, незважаючи на заяви представників високих кабінетів, не вирішуються, а поглиблюються з кожним роком. Тому віри в заяви російських чиновників немає. Навпаки, думаю, що бюрократії в новому навчальному році придумають ще більше, а життєвий рівень кримських вчителів продовжить своє плавне, але неухильне падіння, втім, як і знання кримських школярів», ‒ припустив активіст у коментарі Крим.Реалії.

Решад Меметов

Кримський активіст Олексій Єфремов, який має досвід педагогічної роботи, у коментарі Крим.Реалії повідомив, що багато молодих педагогів їдуть з півострова до сусідньої Росії в пошуках гідної оплати своєї праці.

«Давно чую з різних трибун ці гучні слова, особливо щодо освіти. Якби Сергій Аксенов конкретно сказав, скільки буде місцева надбавка вчителям... А поки мої знайомі вчителі все частіше вирушають у північні та північно-східні регіони Росії, де їм гарантують зарплати в 90-100 тисяч рублів. Ніякий суворий клімат не лякає в порівнянні з необхідністю ледве зводити кінці з кінцями на 15-20 тисяч на місяць. Я вже мовчу про житло», ‒ розповів активіст.

Олексій Єфремов

Кримськотатарський громадський активіст Нурі Бейтулаєв зазначає, що проблеми освіти безпосередньо впливають на майбутнє жителів півострова.

«Слухаючи та дивлячись на деяких вчителів, слухаючи та дивлячись на деяких батьків сьогоднішніх школярів, майбутнє нашого суспільства викликає тривогу. Безграмотність, нетактовність, хамовитість, брехливість і лицемірство стають мало не буденним явищем», ‒ зазначив громадський активіст.

На думку активістки руху «Вільний Крим» Марини Іванової, вирішити проблему зарплат кримських педагогів не вдасться через високу дотаційну складову бюджету півострова.

«Можу сказати точно, що такої бюрократії, як за російської влади, в Криму ще не було. Що стосується заяв Сергія Валерійовича Аксенова, то він усі проблеми з чимось пов'язані на півострові вирішує тільки коштом федерального бюджету. Тому вирішити питання підтримки вчителів, як це робиться в Москві й деяких інших багатих регіонах Росії, в Криму не вийде. Можливо, щось додадуть, але це буде несуттєво», ‒ поділилася своєю думкою з Крим.Реалії активістка.

«Перший дзвінок» для кримських школярів цього навчального року пролунає 2 вересня. За інформацією російського Міністерства освіти, науки та молоді Криму, у 2019-2020 навчальному році за парти сядуть 208 тисяч школярів. При цьому 23,7 тисячі з них ‒ першокласники, що на 700 осіб більше, ніж торік. В одинадцятому класі навчатиметься 9,9 тисячі дітей.