Крим, війна та «поромний бум» у Росії: «все для фронту» та в обхід Європи

Російські федеральні та кримські ЗМІ повідомляють про зростання інтересу Кремля до налагодження поромного морського сполучення між портами в Азово-Чорноморському басейні. Намагаючись з’єднати транспортними маршрутами Крим, «нові регіони» (так у Росії називають окуповані внаслідок збройної агресії та формально приєднані до РФ як суб’єкти федерації частини Луганської, Донецької, Запорізької і Херсонської областей України – КР), Краснодарський край та Ростовську область, сусідня Росія будує перспективи навіть у напрямку Туреччини.

Хто і як планує розвивати поромне сполучення в Азовському та Чорному морях, які цілі має Москва, чи можливо це реалізувати в умовах ведення війни в Україні – у матеріалі Крим.Реалії.

Порти начебто є, але насправді їх немає

Після окупації Кримського півострова в Азовському морі було закрито всі українські морські порти на кримському узбережжі. Закрили й чорноморські порти Криму. Захоплення Росією Маріуполя та Бердянська призвело до закриття всіх українських морських портів у Чорноморсько-Азовській акваторії.

Транспортна судноплавна артерія: з Ростова-на-Дону – до Азовського моря, далі – через Керченську протоку – до Чорного моря, повністю контролюється російськими військовими. Можливість відправляти та приймати судна в українських портах відсутня, вантажопотоки зупинені.

На тлі військової агресії в Україні в лютому в Криму дійшли думки, що так званий «сухопутний коридор» і Керченський міст уже не забезпечують потреби Кримського півострова і вирішили розробляти чергову федеральну програму розвитку азово-чорноморських портів Криму та «нових суб’єктів».

Керченська поромна переправа – її знову розвиватимуть

З кінця жовтня 2019 року переправа призупиняла вантажні, пасажирські та вантажопасажирські перевезення. Після відкриття Керченського мосту переправу повністю зупинили через відсутність попиту.

Потяг-пором із 9 вагонами «Москва-Сімферополь» прибуває в порт Крим поблизу Керчі після перетину Керченської протоки з порту Кавказ Краснодарського краю, 3 серпня 2014 року

Роботу поромної переправи відновили після підриву Керченського (Кримського) мосту, що відбувся 8 жовтня 2022 року. Складнощі пересування вантажівок пошкодженою автомобільною частиною і великі черги на майданчиках у Керчі та материковій частині Росії стали поштовхом для відновлення використання поромів.

Пожежа на Керченському мосту після вибуху на ньому. Україна, окупований Крим, 8 жовтня 2022 року

Призначений Кремлем глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) оголосив про те, що транспортування людей та вантажів через протоку здійснюється безкоштовно, проте генеральні вантажі рекомендовано перевозити «сухопутним коридором».

За повідомленнями російських ЗМІ, у квітні уряд РФ із резервного фонду виділив 5,7 млрд рублів на розвиток Керченської поромної переправи.

Російський поромний «бум» у Херсонській, Запорізькій та Донецькій областях

У липні 2022 року Міноборони Росії заявило про запуск регулярної поромної лінії Азовським морем з російського Єйська в окупований Маріуполь. У рамках виконання державних контрактів двома суднами-поромами з флоту ТОВ «Оборонлогістика» планували перевозити вантажі на користь військових.

«Саме «Оборонлогістика», що перебуває під санкціями України, США, Канади, володіє морськими суднами різних типів з необмеженим районом плавання, що здійснюють морські перевезення «на користь Міноборони Росії та комерційних замовників по всьому світу…» – наголошується в розслідуванні «Асоціації Реінтеграції Криму» (Франція).

Так званий російський мер Маріуполя Олег Моргун мріяв у лютому, що «на основі Азовського судноремонтного заводу можна сформувати нову базу Чорноморського флоту РФ».

Маріупольський морський торговельний порт, 2019 рік. Архівне фото

Окупаційна влада планувала запустити поромне сполучення і в Генічеську. Про це заявляв так званий призначений Росією «тимчасово виконувач обов’язків першого заступника міністра транспорту Херсонської області» Сергій Румянцев.

Між Бердянським і Керчю також хочуть запустити поромне сполучення. Про це заявив російський призначенець, так званий «тимчасово виконуючий обов’язки губернатора Запорізької області» Євген Балицький. У порту Бердянська готують новий причал, щоб запустити пасажирське сполучення з Ялтою.

Місто Бердянськ Запорізької області, розташоване на узбережжі Азовського моря, 30 квітня 2022 року

Як розповів ТАСС голова комітету Ради Федерації з економічної політики Андрій Кутєпов, комітет відправив помічнику президента РФ Максиму Орешкіну окремого листа з пропозицією організувати поромне сполучення для перевезень вантажів і пасажирів Азовським морем з Ростовської області та Краснодарського краю до Бердянська і Маріуполя. Це необхідно «для уникнення транспортного колапсу та створення транспортних коридорів «з возз’єднаних територій до Криму», для реконструкції портів «потрібні гроші».

Раніше міністр транспорту Росії Віталій Савельєв повідомив, що Маріуполь та Бердянськ уже були включені до російського Реєстру морських портів.

«Налагодження морських пасажирських і вантажних перевезень між портами Азовського моря в Краснодарському краї та окупованих Криму та Приазов’ї потрібні росіянам для покращення військової логістики, а не лише для вивезення викраденого зерна з України», – такого висновку дійшли в Центрі журналістських розслідувань (Київ).

Морські коридори із прицілом на Туреччину

Призначений Росією так званий тимчасово виконувач обов’язків окупованої частини Херсонської області Володимир Сальдо у березні заявив, що розглядається можливість відновлення поромної переправи зі Скадовська до турецького Зонгулдаку. На його думку, «переправа економічно дуже затребувана». Йшлося про відновлення роботи трьох морських херсонських портів – Генічеська, Скадовська та Хорли.

Вигляд на Генічеський порт, січень 2022 року

Обіцяють також відновити регулярне поромне сполучення між Сочі та турецьким Трабзоном.

Проєкт інтенсифікації вантажного поромного сполучення між Туреччиною і Росією через Новоросійськ у Москві вважають «рятівним маршрутом для доставки автомобільних вантажів на територію РФ». На сьогодні за маршрутом ходять пороми, які перевозять не автопоїзди з водіями і тягачами, а рефтелеги (допоміжні транспортні засоби, що не залишають територію порту).

Директор департаменту міжнародної кооперації та ліцензування зовнішньої торгівлі Мінпромторгу Росії Роман Чекушов окреслив три основні транспортні коридори, які планують розвивати у Кремлі. Перший – відправлення продукції із Санкт-Петербурга, Архангельська, Мурманська навколо Європи, через Середземне море, Суецький канал, Індію та Китай. Другий – поєднує європейську частину Росії з Іраном та країнами Близького Сходу.

«Третій перспективний напрямок – розвиток Азово-Чорноморського басейну. У нас багато портів, ми повинні розвивати поромне сполучення, щоб можна було на машині заїхати поромом і приїхати до Туреччини, щоб не йти через Грузію, через гори», – цитує Чекушова російська «Парламентская газета».

Мета фінансування Керченської переправи – виключно військова

«Росіяни терміново впорядковують поромну переправу між окупованим Кримом і територією Росії, усвідомлюючи, що Керченський міст став уразливим перед високоточною та далекобійною зброєю Збройних сил України», – заявив глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу

Експерт з питань транспорту, перший заступник, виконувач обов’язків міністра транспорту та зв’язку України (2008-2010) Василь Шевченко в інтерв’ю Крим.Реалії також зазначив, що додаткові фінансові вливання у Керченську поромну переправу – типові дії на користь російських військових.

«Можу сказати, що це характерний військовий логістичний проєкт на випадок знищення Керченського мосту. Адже рішення не планувалося раніше, тобто воно сформоване у терміновому порядку. Зросла необхідність різко підвищити ефективність поромної переправи – це підтверджує фінансування саме із «запасного фонду». Кошти скеровуються на конкретне підприємство-посередник, щоб не привертати увагу. Думаю, що модернізація Керченської переправи за рахунок коштів федерального бюджету Росії – спроба агресора розширити можливості одночасного завантаження-розвантаження нетипових транспортних засобів», – зазначив він.

Василь Шевченко, експерт із питань транспорту, перший заступник, виконувач обов'язків міністра транспорту та зв'язку України (2008-2010)

На думку керівника військових програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХI» (Київ) Павла Лакійчука, «з Керченської переправи все почалося – Керченською переправою все закінчиться».

«Переправа працює, а це означає, що незабаром у Криму замайорять українські прапори. Коли «орда орків» навесні 2014 року увірвалася до Криму, переправа Порт-Крим – Порт-Кавказ стала тим інструментом, що забезпечив швидке оперативне перекидання основної маси «зелених чоловічків» на військових «Тиграх» і розповзання їх по всьому українському півострову. …Через кілька місяців після початку вторгнення в Україну в лютому 2022 року російські військові повернулися до закритої на невизначений термін переправи та заговорили про необхідність поновлення її роботи: їм потрібен резервний канал логістики для кримського угруповання військ. І після «бавовни» на Кримському мосту переправа стала його єдиною альтернативою. Москва наразилася на власний «капкан», але залишилася з переправою, яка потрапила під санкції ще 2015 року», – розповів експерт кореспондентові Крим.Реалії.

Павло Лакійчук, керівник військових програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХI» (Київ)

Він вважає, що агресор не розуміє реальної ситуації, заявляючи про плани відкриття поромного сполучення з Керчі до Бердянська.

«Більше року минуло, як у Бердянському порту, що перебуває під контролем російських загарбників, було знищено великий десантний корабель «Саратов» агресора. Потужна «бавовна» відвідала Бердянський порт і в березні цього року. Думаю, що не вірять у «перспективність Маріуполя та Бердянська» вже й самі окупанти – не ризикують туди нічого завозити. Після «бавовни» немає впевненості, що завезені вантажі та майно можна зберегти», – додав Павло Лакійчук.

Пожежа в порту міста Бердянськ, 24 березня 2022 року. Генштаб ЗСУ повідомив, що ударом українських військових було знищено російський великий десантний корабель «Саратов» і пошкоджені ще два великі десантні кораблі – «Цезарь Куников» та «Новочеркасск»

Представник президента України в АР Крим (2017-2018), експерт міжнародного права, професор Борис Бабін у бесіді з Крим.Реалії наголосив на незаконності дій як російського уряду, так і власника Керченської переправи.

«Вказані 5,7 млрд рублів «субсидій» передбачені, як визнає сам агресор, на фінансування незаконного «федерального державного унітарного підприємства» – «Науково-дослідний та конструкторський інститут випробувальних машин, приладів і засобів вимірювання мас» (НІКІМС), яке було протиправно «перереєстровано» у кімнатці сімферопольського «бізнес-центру» «Крим-Плаза» у 2022 році. НІКІМС є «прокладкою» для передачі федеральних грошей виконавцям перевезень через протоку, включаючи фірми, що безпосередньо по’вязані з перевезеннями озброєнь, а також безпосередньо підпорядковані російському Міноборони», – зазначив співрозмовник Крим.Реалії.

Борис Бабін, Постійний представник президента України в АР Крим (2017-2018), експерт міжнародного права, професор

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.​