Анексований Росією Крим віднедавна почав періодично фарбуватися у червоний колір в електронному додатку повітряних тривог України. Цей сервіс був створений на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну для інформування населення про загрозу російських атак з повітря. Раніше півострів у ньому позначався сірою зоною з невідомою інформацією про загрози. Що означає його активний статус тепер і чи можуть кримчани орієнтуватися на ці сигнали тривоги, з'ясовували Крим.Реалії.
Мобільний додаток «Повітряна тривога» з'явився в Україні в березні. На той час Росія вже активно обстрілювала ракетами мирні українські міста. Сервіс працює на основі оперативної інформації профільних відомств України, що стежать за ситуацією в небі над країною.
У серпні додаток вперше за пів року повномасштабного вторгнення Росії в Україну почав повідомляти про повітряні тривоги в анексованому Криму.
Територія тривог
Сервіс «Повітряна тривога» розроблено українськими IT-фахівцями за підтримки Міністерства цифрової трансформації України.
У момент повітряної небезпеки додаток подає на мобільний телефон звуковий сигнал тривоги та її відбій для кожного регіону України, допомагаючи їхнім мешканцям оперативно орієнтуватися в ситуації. Додаток допомагає оперативно інформувати про загрози жителям сіл і невеликих населених пунктів, де не працює система оповіщення.
«Це офіційний канал, що інформує про повітряну тривогу в будь-якому регіоні України. Інформація надається органами виконавчої влади України. Радимо також встановити додаток «Повітряна тривога», щоб не пропустити важливих сповіщень», – повідомляється в телеграм-каналі ресурсу.
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну сервіс «Повітряна тривога» інформує про загрозу у всіх регіонах країни, включаючи Донецьку та Луганську області. У момент небезпеки їх на електронній карті тривог позначають червоним кольором.
А ось Крим майже пів року, доки Росія атакує Україну, був позначений сірим кольором – як територія, інформації про яку немає. У серпні ситуація змінилася. Крим на карті тривог України вперше змінив колір і тепер періодично червоніє.
Скріншот із мобільного додатка «Повітряна тривога»
Півострів був у тривожному кольорі вже кілька разів. Зокрема, Крим.Реалії помітили зміни 19 серпня – після чергових повідомлень про вибухи в Севастополі.
Хто «включає» півострів
Автор і керівник сервісу «Повітряна тривога», засновник ІТ-компанії «Stfalcon.com» Степан Танасійчук повідомив Крим.Реалії, що сповіщення про загрозу на анексованому півострові відбувається на основі публічної інформації зі ЗМІ. Точніших даних від української влади, за його словами, поки що немає.
«Коли нам стає відомо, що в якихось регіонах Криму лунає повітряна тривога, ми, спираючись на цю інформацію, почали вмикати (сигнал про повітряну тривогу – КР). Це наша особиста ініціатива. Державні служби України до цього не мають стосунку. Я зараз намагаюся з'ясувати, хто може офіційно відслідковувати ситуацію щодо Криму. Мені повідомляють, що відповідального за це поки що немає. Тому інформація про Крим на карті тривог не 100% і залежить від того, чи включив сигнал тривоги програміст, чи ні», – розповів він.
Автор та керівник сервісу «Повітряна тривога» Степан Танасійчук
Крим.Реалії готові надати профільним відомствам, які мають достовірну інформацію про повітряні загрози для Криму, можливість висловитися.
Степан Танасійчук визнає, що зараз інформація про повітряні тривоги на окупованих Росією територіях України умовна, але не виключає, що це може змінитися.
«Чи потрібно орієнтуватися на додаток «Повітряна тривога» жителям окупованих територій? Складне питання. Наприклад, Луганська область зараз окупована. Якщо ми дамо сигнал повітряної тривоги, наприклад, вночі, люди можуть піти в укриття. А в цей час вони мають комендантську годину. Якщо людей почнуть стріляти окупанти, то таку відповідальність на себе брати не хочеться. Точніші дані про повітряні тривоги на окупованих територіях з'являться, коли ми отримуватимемо інформацію від Державної служби з надзвичайних ситуацій України та Військ Протиповітряної оборони України», – пояснює він.
Найближчим часом сигналів тривоги в Україні стане кілька.
Про що Україна сигналить Криму
Появі сигналів небезпеки в Криму на карті повітряних тривог передувала серія вибухів на російських військових об'єктах та інфраструктурі, що прокотилися регіонами Криму з початку серпня.
Your browser doesn’t support HTML5
Вибухи на складі боєприпасів у Криму
Російська влада Криму публічно не визнає, що військові дії, що розгорнулися в рамках повномасштабного вторгнення Росії в Україну, дійшли до півострова. Вони називають різні причини інцидентів: «самозаймання», «детонація боєприпасів», «теракти», «диверсії» та «роботу ППО».
У Збройних силах України також публічно не беруть на себе відповідальність за удари по військових об'єктах Росії в Криму, але регулярно нагадують російським військовим про правила пожежної безпеки під час куріння у невстановлених місцях.
Водночас, радник голови Офісу президента України Олексій Арестович заявляє, що вибухи на півострові є частиною «операції зі звільнення Криму».
Голова Офісу президента України Андрій Єрмак після вибухів у Джанкойському районі заявив, що така ситуація триватиме до «повної деокупації Криму».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.