Пошкодження мосту через Керченську протоку 17 липня створило в анексованому Росією Криму неприємності російським туристам, спровокувавши серйозні проблеми з логістикою. Кримчани побоюються, що без мосту можуть подорожчати чи зникнути продукти і товари, які постачаються на півострів з Росії. Російська ж влада заспокоює: всі проблеми нібито вирішать за допомогою поромної переправи та «сухопутного коридору», пробитого російськими військовими по окупованих територіях України. Що відбувається на півострові після повторного пошкодження мосту, читайте у матеріалі Крим.Реалії.
17 липня російська влада заявила про пошкодження мосту через Керченську протоку. Це сталося, незважаючи на безпрецедентні заходи щодо його охорони з суші, повітря та моря, про які раніше повдомляли російські ЗМІ. Внаслідок пригоди 17 липня було повністю зупинено трафік Керченським мостом. У Мінтрансі Росії повідомили про пошкодження дорожнього полотна на прольотах мосту. Редакція не може оперативно перевірити, що саме сталося на Керченському мосту та в якому він стані.
У Росії розслідують подію на Керченському мосту як «теракт» і заявляють про загибель двох людей та поранення дитини. Українські медіа розповсюджують версію, що Керченський міст постраждав внаслідок операції СБУ та МВС України. Самі вони офіційно цього не підтверджують. Спікер СБУ Артем Дехтяренко заявив, що у відомстві «з цікавістю спостерігають, як один із символів путінського режиму вкотре не витримав військового навантаження».
Цікаво, що у травні цього року голова СБ України Василь Малюк в інтерв'ю журналісту Дмитру Комарову, коментуючи атаку на міст восени минулого року, заявив, що це «робиться відповідно до міжнародного законодавства та звичаїв і традицій ведення війни».
В українській розвідці вже прогнозують проблеми російської військової логістики. Те, що сталося, також серйозно вдарило по цивільних сферах – транспортній та курортній. Логістика зламалася. Російська влада визнала подію «надзвичайною ситуацією регіонального характеру регіонального рівня реагування». Проте профільні чиновники протягом дня доповідали про те, що сталося, особисто президентові Росії Володимиру Путіну. Станом на ранок 17 липня російська влада зупинила всі основні шляхи сполучення Криму з Росією. Рух було повністю зупинено на мосту та Керченській поромній переправі.
У Міністерстві транспорту Росії заявили, що залізнична гілка Керченського мосту не постраждала. Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) пообіцяв, що рух поїздів відновлять о 9:00 17 липня. Але протягом дня залізничний рух залишався ускладненим. Вісім російських поїздів, що рухалися в напрямку Криму, запізнилися, а потяг «Сімферополь – Москва», що простояв перед Керченським мостом п'ять годин, попрямував назад – у бік Краснодарського краю Росії, повідомили російські ЗМІ.
Керченський міст, вигляд з боку Керчі, Крим. Ілюстративне фото
Щоб вирішити проблему з трафіком, російська влада відправляє легкові автомобілі через Керченську поромну переправу, а пасажирів автобусів - вцілілою залізничною гілкою Керченського мосту на електричках. 17 липня представники адміністрації центрального автовокзалу Сімферополя попросили пасажирів рейсів «Ялта-Брянськ», «Севастополь-Москва» та інших, що прямують через Керченський міст, здати квитки до каси й отримати назад гроші. На цьому тлі помітно пожвавішали таксисти.
Дальнобійники – в очікуванні
Для цивільних перевезень на Керченській поромній переправі задіяли п'ять поромів і два великі десантні кораблі Міністерства оборони Росії, повідомили в Мінтрансі Росії.
Керченська поромна переправа. Ілюстративне фото
Потоки вантажного та легкового транспорту розподіляють через Керченську поромну переправу і «сухопутний коридор», який пробили російські військові через окуповані території України під час повномасштабного вторгнення в країну. Але цей маршрут суходолом багатьох не влаштовує. В аеропорту «Керч», який є майданчиком-накопичувачем для вантажного транспорту, що прямує Керченським мостом, стоять сотні вантажівок. Їх водії, які прямують до російських міст Темрюк, Анапа та Новоросійська, не хочуть повертатися до Росії суходолоом, оскільки це надто далеко і дорого. Вони мають намір чекати, поки їм дозволять перебратися на російський берег Керченською поромною переправою, повідомляє російське видання. Kerch.com.ru.
Водії кажуть, що їхати «сухопутним коридором» небезпечно через відсутність інфраструктури. «Там черги жахливі, швидше не проїдеш. На «сухопутці» жодних умов. Не дай боже, ти там зламався, тобі ніхто не допоможе. СТО немає, запчастин немає», – каже один із далекобійників.
Водії не вперше скаржаться на сухопутний коридор. Що з ним не так, раніше повідомляли Крим.Реалії.
Туристів просять залишитися
Добиратися в Росію «сухопутним коридором» російська влада також рекомендує своїм громадянам, які відпочивають у Криму або планують поїхати на півострів. Цим же «коридором» рухається і російська військова техніка, яку перекидають з Криму для бойових дій. Тож у планах ЗСУ – розрізати це сполучення. Тому безпечним цей маршрут вважати не можна. На сторінці російського глави Криму Сергія Аксьонова користувачі дивуються, що хтось їде на відпочинок до Криму під час війни та ще й через території, на яких тривають бойові дії.
Скрін з офіційної сторінки російського глави Криму Сергія Аксьонова (vk.com/aksenovrk)
Виїзд із Криму для громадян Росії в бік Херсонської області відбувається у спрощеному режимі – без оформлення транспорту та паспортного контролю, стверджує голова російської Асоціації вантажних перевізників та експедиторів Криму Анатолій Цуркін. Він також нагадав, що на територіях України, що контролюються російськими військами, через які пролягає «сухопутний коридор», діє комендантська година в нічний час. Пізніше так званий виконувач обов'язків губернатора окупованої Росією території на Херсонщині Володимир Сальдо у своєму телеграм-каналі заявив, що підписав розпорядження про скасування комендатської години на маршрутах руху транспорту «Джанкой – Чонгар – Новоолексіївка – Мелітополь» та «Армянськ – Чаплинка – Асканія-Нова – Новоолексіївка – Мелітополь».
Міністр курортів і туризму російського уряду Криму Вадим Волченко закликав відпочивальників до з'ясування всіх логістичних питань залишатися у місцях свого розміщення.
Міністр курортів і туризму російського уряду Криму Вадим Волченко
У відомстві повідомили, що вирішують із місцевими готелями та санаторіями питання про продовження проживання російських туристів, змушених затриматися через пошкодження Керченського мосту. В Керчі, Феодосії, а також Ленінському та Білогірському районах розгорнуть пункти тимчасового розміщення, повідомляють у МНС Росії у Криму. Їх облаштують у готелях, хостелах і школах. Також місцева влада розпорядилася розгорнути пункти обігріву та харчування для іногородніх громадян, транспорт яких затримали через подію на Керченському мосту.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.