Президент України Володимир Зеленський розповів на зустрічі зі студентами миколаївських установ вищої освіти, що країна має розуміння, як після деокупації Донбасу та Криму Україна планує ментально повертати людей, які довго живуть на тимчасово окупованих Росією територіях. При цьому президент зазначив, що у Криму це буде легше, ніж на Донбасі. Чому так – читайте у матеріалі Крим.Реалії.
Володимир Зеленський зазначив, що «ситуація з Донецькою та Луганською областями складніша, ніж із Кримом, тому що «після окупації у 2014 році на Донбасі з'явилася контактна лінія, де постійно відбувалися бойові дії за участі сепаратистів, які воювали на боці окупантів».
«Крим дуже чекає на повернення, і Донбас чекає. Але буде дуже складно, бо більша частина цієї території була окупована і максимально мілітаризована. Люди йшли на контактну лінію, а потім на повномасштабну війну проти нас», – заявив президент.
У зв'язку із цією заявою президента України в російських ЗМІ з'явилися публікації про нелояльність кримчан до України. Наприклад, широко поширили фразу полковника СБУ у відставці Олега Старикова, що нібито «у разі гіпотетичного захоплення Криму українська армія зустріла б спротив у вигляді мільйона партизанів».
Відреагував на заяву Зеленського і російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов), заявивши, що «президент України Володимир Зеленський бреше, стверджуючи, що Крим чекає на встановлення київської влади».
У свою чергу, керівниця офісу «Кримської платформи» Марія Томак зазначає, що в публічну площину зараз активно вкидаються вигідні Росії наративи щодо Криму.
Крим із материковою Україною об'єднує не лише географія, а й сотні та тисячі ниток-зв'язків між людьмиМарія Томак
«Ще один наративний тренд довкола Криму, який по-перше, неправдивий, а по-друге, сіє зраду щодо компромісів – це те, що з півострова начебто вже поїхали всі проукраїнські люди. Помічала це останнім часом і в міжнародній пресі, і це звучить у запитаннях наших міжнародних партнерів. Мовляв, що там зараз у Криму – звідти ж поїхали вже всі проукраїнські люди? Це неправда, Крим з материковою Україною поєднує не лише географія, а й сотні та тисячі ниточок-зв'язків між людьми, які живуть на материковій частині України та на півострові», – розповіла Томак.
Український відеоблогер Денис Казанський, проаналізувавши висловлювання проросійських пропагандистів у Криму, розповів, що навіть вони визнають сильні проукраїнські настрої у Криму.
«Російські пропагандисти визнали, що в анексованому Криму широко поширені проукраїнські настрої, і велика кількість місцевих жителів дуже чекають на повернення України. Z-патріоти зізнаються, що їм страшно від такої кількості прихильників України довкола», – розповів блогер.
Фото активіста українського руху спротиву «Жовта стрічка», Євпаторія, Крим
Про активну участь у бойових діях проти України молоді Донбасу, одурманеної російською пропагандою, розповів ексглава Луганської області Сергій Гайдай.
«Наші спецслужби ловили диверсійні групи, у складі яких були молоді люди, котрі у 14 років потрапили в окупацію. Їм так промили мізки, що вони прийшли нас вбивати», – розповів Гайдай.
Активіст міжнародного руху #LiberateCrimea, експерт Кримськотатарського ресурсного центру, боєць ЗСУ Сергій Пархоменко розповів у коментарі Крим.Реалії, що «згоден з президентом, Крим у ментальному плані реінтегрувати буде легше, ніж Донбас».
Сергій Пархоменко
Крим у ментальному плані реінтегрувати буде легше, ніж ДонбасСергій Пархоменко
«Не лише тому, що відсоток проукраїнських громадян тут вищий, у тому числі завдяки корінному кримськотатарському народу. Але й тому, що під час окупації півдня України до Криму поїхала, рятуючись від війни, частина українців, яким Росія не встигла одурманити голову. Та й побачене на півдні ніяк не сприяє появі симпатії до окупантів. Довіра до Росії падає і в тих кримчан, яким було до 2022 року загалом байдуже, хто контролює півострів. Тепер вони схиляються до України, бачать, що робить окупант, вони не хочуть потрапити під мобілізацію. Додатковим чинником зростання підтримки деокупації Криму є послідовна політика захисту корінних народів. Регулярні влучання по окупаційній інфраструктурі, висадки українського десанту також небезпідставно вселяють кримчанам надію на повернення півострова під контроль України. Звісно, є й ризики. Ключовим ризиком є тотальна пропаганда, промивання мізків. Цією загрозою не можна нехтувати», – розповів експерт.
Виконавчий директор ГО «Платформа прав людини», українська правозахисниця з Херсона Олександра Степанова вважає, що «окупація 2014 відрізняється від окупації 2022 тим, що в 2014 пропаганда дала максимальні результати, тому що люди вперше зіткнулися з такими діями Росії, і не всі, а може, навіть меншість, розуміли наслідки».
«Жителі Херсонщини, які залишаються в окупації, на власні очі бачать, що робить Росія, тому я думаю, що на окупованих територіях мало таких, хто хотів би приєднатися до Росії остаточно. Багато хто там тримається нейтрально через страх, а не тому, що вони хочуть Росію у своєму домі. На мою думку, єдине, на що чекають жителі херсонщини, – це деокупація, там проблем не буде з настроями людей. Щодо Криму та Донбасу, згодна, що в Криму ситуація може бути простішою, проте не варто забувати, що ще до 2014 року нерухомість на морському узбережжі активно викуповувалася росіянами, які облаштовували там свій бізнес. Я боюся, що за час окупації їх кількість на порядок збільшилася, і такі люди точно не хочуть повернення України. Один із великих ризиків втратити проукраїнський настрій у Криму – це знову заморозити конфлікт і залишити їх в окупації ще на якусь кількість років», – поділилася своїми спостереженнями з Крим.Реалії правозахисниця.
«Кримська весна» стала особливою «точкою збирання» нової Росії. Про це заявила речниця Ради Федерації Валентина Матвієнко. Вона зазначила, що «повернення Криму та Севастополя до складу Росії – одна з головних подій, що змінили перебіг сучасної російської та світової історії».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.