Шторм у Криму завдав шкоди не лише на суші, а й на морі. 28 листопада з'явилися повідомлення про зіткнення в Керченській протоці трьох суховантажних суден, два з яких ходять під російським прапором. Офіційно цю інформацію російські відомства наразі не підтвердили. Серед названих у публікаціях учасників інциденту – судно, що неодноразово помічене у вивезенні зерна з кримських портів. Що за суховантажі могли зіткнутися в Керченській протоці та де вони зараз – читайте у матеріалі Крим.Реалії.
Про інцидент у Керченській протоці повідомив 27 листопада телеграм-канал Shot, за даними якого близько 21.00 сталося зіткнення суховантажних суден «Матрос Шевченко», «Матрос Позынич» і «Кавказ-5».
Морський портал Maritime News 28 листопада повідомив про потрійне зіткнення на зовнішній якірній стоянці у Керченській протоці в Чорному морі. Видання наводить можливий сценарій розвитку подій та публікує карту можливого місця події.
Морський портал Maritime News 28 листопада опублікував карту ймовірного зіткнення трьох суховантажів
За даними Maritime News, суховантажне судно під прапором Росії MATROS SHEVCHENKO йшло з порту «Кавказ» або з якірної стоянки. Під час шторму балкер вийшов з Керченської протоки і прямував через зовнішню якірну стоянку, коли втратив керування і зіткнувся із суховантажем MATROS POZYNICH, що стояв на якорі. Після цього обидва кораблі почали дрейфувати в напрямку суховантажного судна KAVKAZ V, який, як повідомляється, «або знімався з якоря, або вже йшов», після чого сталося зіткнення.
Телеграм-канал Shot описує подію з певною часткою драматизму, називаючи інцидент «масовою морською аварією», що сталася через «мегашторм».
Лише за 20 хвилин після зіткнення судна змогли відійти один від одного на безпечну відстань
«Разом їх («Матрос Шевченко» і «Матрос Позынич» – авт.) понесло на теплохід «Кавказ-5», який теж щойно знявся з якоря і намагався вийти в море, але йому не вистачило швидкості, і два «матроси» жорстко влетіли в нього. Лише за 20 хвилин після зіткнення судна змогли відійти один від одного на безпечну відстань», – йдеться у повідомленні.
За даними, які поки не підтверджені офіційно, суховантажні судна отримали «незначні пошкодження», постраждалих немає. Згідно з повідомленням Shot, «розливів палива та забруднення акваторії вдалося уникнути».
Редакція не може оперативно підтвердити повідомлення про зіткнення трьох суден у Чорному морі через анексію Криму та військові дії на півдні України.
Де зараз суховантажі?
За даними Maritime News, суховантажі MATROS POZYNICH і KAVKAZ V залишалися на якорі після зміни розташування. Від балкера MATROS POZYNICH не надходило сигналів автоматичної ідентифікаційної системи (AIS) протягом останніх 19 годин станом на 3:00 UTC (всесвітній координований час – КР) 28 листопада. Також Maritime News повідомляє, що в даних про маршрут суховантажного судна KAVKAZ V «також є величезні прогалини».
Що стосується суховантажного судна MATROS SHEVCHENKO, повідомляється, що його AIS відключено з 18 листопада, коли судно наближалося до якірної стоянки в Керченській протоці. За даними Maritime News, позиції AIS багатьох кораблів на якірній стоянці в Керченській протоці «спізнюються на кілька годин з невідомих причин».
За даними Fleetmon, станом на вечір вівторка суховантажні судна перебувають у Чорному морі, проте оскільки їх автоматичні ідентифікаційні системи були вимкнені, фактичне місцеперебування суден може відображатися некоректно морськими базами даних.
Суховантаж MATROS POZYNICH, як повідомляється, прямував із турецького порту Іскендерун до російського порту Кавказ. Його навігаційний статус: «на якорі».
Балкер MATROS SHEVCHENKO, згідно з даними навігаційної системи, прямував до російського порту Кавказ зі Стамбула (Туреччина). Навігаційний статус: «на якорі».
Суховантаж KAVKAZ V, як повідомляється, прямував з порту Сінгапур. Його пункт призначення прихований. Навігаційний статус: «на якорі».
Що відомо про ці судна
Балкер під російським прапором MATROS POZYNICH (IMO: 9573816 MMSI: 273292990) був неодноразово помічений біля зернових терміналів портів у Севастополі та Феодосії.
Балкер перебуває у власності російської компанії з Астрахані Crane Marine Contractor, її керівнику Прокуратура АРК оголосила підозру за «перевезення награбованого українського зерна через окупований Крим до третіх країн». Згідно з інформацією Крим.Реалії, на той момент компанією керував Дмитро Риндін.
У липні 2022 року Прокуратура АРК повідомила про підозру в порушенні порядку в'їзду та виїзду на територію Кримського півострова капітану суховантажного судна MATROS POZYNICH. Судно неодноразово ставало фігурантом розслідування журналістів щодо фактів вивезення Росією українського зерна через порти Криму після початку повномасштабного військового вторгнення в Україну.
Балкер «Матрос Позынич» біля зернового терміналу «Авліта» у Севастополі, 2022 рік
Український суд у серпні 2022 року заарештував судно «Матрос Позынич» за порушення порядку в'їзду/виїзду до окупованого Криму (ч. 2 ст. 332-1 КК України).
Очільник прокуратури Автономної Республіки Крим Ігор Поночовний у коментарі Крим.Реалії заявив, що судно заходило до закритих Україною портів Криму «для участі в незаконних схемах перевезення окупантами українського зерна до третіх країн». За словами Поночовного, Крим «використовується Росією як «сіра зона» для перевезення зерна, яким вони незаконно заволоділи».
Балкер під російським прапором MATROS SHEVCHENKO (IMO: 9574195 MMSI: 273611850), як повідомляють Maritime News, його судновласник невідомий з весни 2023 року.
До 2023 року судно ходило під прапором Ліберії та мало назву MARIA GS. Саме під цією назвою судно потрапило у зведення морських новин у 2021 році, коли стався інцидент зі смертельним наслідком у порту Новоросійська. Як повідомлялося, після події судно залишило Новоросійськ і попрямувало до Лівії.
Суховантаж KAVKAZ V (IMO: 9104574 MMSI: 352001990) ходить під прапором Панами. За повідомленням головного редактора інтернет-видання «Морський бюлетень» Михайла Войтенка, менеджером судна з жовтня 2022 року є компанія INTERORIENT SHIPMANAGEMENT-SNG.
Войтенко зазначає, що після того, як цей суховантаж купив новий власник, судно могло «приєднатися до групи» суден, які, як і MATROS POZYNICH «беруть участь у незаконному перевезенні товарів, що підпадають під санкції».
Суховантаж KAVKAZ V до того, як він змінив назву і прапор
- Як повідомляли раніше Крим.Реалії, перевалка вантажів у Керченській протоці суднами з вимкненою системою AIS стала для Росії можливістю створити власний тіньовий «зерновий коридор», який важко припинити, оскільки деякі балкери вже не здійснюють заходи в закриті кримські порти. Таким чином, Росія приховує походження вантажу, «відмиваючи» зерно.
- Вивезення Росією українського зерна через окупований Крим до третіх країн розслідує українська прокуратура. Російська влада не коментує заяви Києва, проте підконтрольні Росії представники «адміністрацій» окупованих територій півдня України публічно підтверджували, що вивозять українське зерно до анексованого Криму. Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами Аксенов) визнавав, що Росія продає українське зерно.
- З липня 2014 року уряд України офіційно припинив функціонування всіх портів анексованого Росією Кримського півострова. Гавані Криму закриті для міжнародного судноплавства.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.