Морем, суходолом і повітрям: як Росія перевозить озброєння до Криму і чи може Україна ізолювати Кримський півострів

Україні необхідно «вже зараз ізолювати Крим від Росії», обірвавши логістичні зв'язки, заявив колишній спеціальний представник Держдепартаменту США з України Курт Волкер. На думку Волкера, для цього можна вивести з ладу Керченський міст та військову базу в Севастополі. Крим.Реалії запитали в експертів, наскільки реалістичним є подібний сценарій, та які особливості російської військової логістики в Криму.

Колишній спеціальний представник Держдепартаменту США в Україні Курт Волкер вважає, що ізоляція Криму стане першим кроком до повернення Кримського півострова під контроль України без застосування військової сили.

«Зараз необхідно ізолювати Крим від Росії. Це можна зробити, обірвавши логістичні зв'язки, наприклад, знову вдаривши по Кримському мосту. Можливо, вивести з ладу військову базу в Севастополі. Ці кроки вкрай ускладнять використання Криму як військового майданчика та ізолюють його від російської підтримки. Я думаю, що цього можна досягти. Це Україна може зробити вже зараз», – заявив Волкер.

Колишній спецпредставник Держдепу США з питань України Курт Волкер

Після повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну офіційний Київ називає Керченський міст легітимною ціллю ЗСУ, оскільки цим мостом російська армія перекидає в Крим і на материкову частину України військову техніку та боєприпаси. Торік у жовтні Керченський міст був частково зруйнований внаслідок вибуху та подальшої пожежі. Рух ним відновлено, але не повністю.

Керченський міст: складна ціль та «ключ від Криму»

Керівник проєктів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук у коментарі Крим.Реалії наголосив, що Керченський міст є «складною ціллю» для ракетного удару.

– Це складна ціль навіть без урахування сил ППО, які Росія там концентрує. Можна згадати, як ЗСУ били «Хаймарсами» по Антонівському мосту в Херсоні. Зруйнувати мостову переправу досить складно: часто бомби пробивають перекриття та вибухають під прольотами, не завдаючи їм великої шкоди, хіба що якщо ще один «дальнобійник» проїде мостом ще раз.

Пожежа на Керченському мосту після вибуху 8 жовтня 2022 року, Крим

На його думку, якщо Керченський міст буде зруйнований, це ускладнить позиції угруповання російських сил на півдні України та в Криму, оскільки Росія здійснює військові постачання переважно південним напрямком. Перевезення Керченським мостом боєприпасів, техніки – це оптимальний для Росії варіант, решта шляхів буде більш витратною за часом і вартістю, зазначив експерт.

За словами керівника Інституту стратегічних чорноморських досліджень Андрія Клименка, у Росії не виключають сценарію удару по Керченському мосту. Він нагадав: коли ЗСУ почали бити по Антонівському мосту в Херсоні, російські військові залишили місто, розуміючи, що можуть бути відрізані.

На думку Клименка, у Криму «жест доброї волі», в разі пошкодження Керченського мосту, може перетворитися на панічну втечу.

– Йдеться не лише про військову логістику, а й про мільйон «понаїхавших», яких Росія привезла до Криму. Ми знаємо, що частина з них почала виїжджати торік після вибухів у Криму. Думаю, цей процес триває. А в разі влучання в Керченський міст, навіть якщо пів мільйона людей кинуться через Керченську протоку, це може створити колапс, викликати натовпи, паніку на підходах до Керченського мосту. Таке вже було, 1944 року, коли німці та румуни тікали з Криму, і 1920 року, коли бігли Врангель та білі емігранти.

Міст через Керченську протоку, вигляд із космосу

Щодо розташування Керченського мосту та можливих ударів по ньому, Андрій Клименко звертає увагу на нещодавні вибухи у Феодосії. Хоча Міноборони України не коментувало інцидент, у неофіційних пабліках та ЗМІ публікували версію, що над Феодосією було збито ракету українського комплексу «Грім-2».

– Не треба бути конспірологом, щоб згадати нещодавні ракетні удари по Феодосії. Це досить велика відстань. Наприклад, від Феодосії до Берислава – 250 км, до Нікополя – 290 км, до Очакова – 350 км, і близько 300 км – до Запорізької області. У будь-якому випадку можна припустити, що, ймовірно, у ЗСУ з'явилися ракети, здатні стріляти і влучати в ціль як мінімум на 250 км. Думаю, у Москві захвилювалися з цього приводу.

Павло Лакійчук висловив думку, що після вибуху на мосту в Росії зробили висновки і поклали на Керченську поромну переправу частину функцій з перевезення вантажів. Саме переправу використала Росія у 2014 році, коли за короткий час перекинула у Крим велике угруповання військ.

– Вибухи на Керченському мосту показали систему, її недоліки та дублюючі ланки. Росія частково повернулася до моделі 2014 року, коли значна частина вантажів перевозиться поромами. Після зведення мосту вони збанкрутували підприємство поромної переправи, і я сподівався, що вони його доб'ють повністю. Але добили недостатньо і змогли частково відновити її роботу.

Керченська поромна переправа, архівне фото

Андрій Клименко розповів, що до будівництва мосту через Керченську протоку Росія задіювала на керченській поромній переправі 22 пороми, проте відтоді плавсклад значно скоротився. Шість поромів пустили на брухт, сім – повернули грецьким судновласникам. Зараз між портом «Керч» і портом «Кавказ» курсують лише чотири пороми.

– Такі судна беруть на борт небагато людей і техніки, їхні характеристики нам відомі. Якщо пором перевозить близько 200 осіб і 20 одиниць техніки, доведеться виконати тисячі рейсів із Криму, щоб перевозити людей та військову техніку. Це – ключ номер один до звільнення Криму.

Севастополь та інші морські шляхи Росії до Криму

Що стосується сценарію удару по російській військовій базі в Севастополі, експерти сходяться на думці, що це місто важливе для Чорноморського флоту Росії, але воно не єдине з можливих морських шляхів для забезпечення російського угруповання.

За словами Андрія Клименка, не менше половини кораблів Чорноморського флоту РФ зараз базується в російському Новоросійську, оскільки Росія побоюється ймовірної атаки ЗСУ дронами і ракетами. А ті російські кораблі, що залишаються в Севастополі, завдають удари з кількох місць.

– Коли російські військові обстрілювали «Калібрами» територію України, вони стріляли із зовнішнього рейду, загалом район пусків у них розташований кілометрів за 50 від берега Севастополя на південний захід, в напрямку Босфору. Останніми місяцями вони здійснюють ракетні пуски з району Судака та Гурзуфа: ховаються за кримськими горами від українських ракет. У такій ситуації для Чорноморського флоту це пастка. Якщо вони втратять ще один корабель типу ракетного фрегата, рятуватимуть свій флот. Чорноморський флот РФ побіжить першим.

Завантаження крилатих ракет типу «Калібр» на підводний човен у Південній бухті Севастополя, Крим

Павло Лакійчук зазначає: севастопольська морська база справді відіграє ключову роль для військових перевезень Росії, але вона в Чорному морі не єдина.

– Значно коротше плече – до Феодосії та Керчі. Причали морського порту і науково-випробувального центру в Феодосії – потужні, вони забезпечують перевезення транспортними суднами. На полігоні в районі мису Опук обладнано місця для перевезення великими десантними кораблями з виходом на берег. Росія здійснює перевезення з Геопорту в Новоросійську – цей військовий порт був логістичною базою під час операції Росії в Сирії, звідти ходили кораблі, які забезпечували російське угруповання в Середземному морі. Тобто, точка відправлення – там, а точками прийому можуть бути Керч, Феодосія, Севастополь. Буде складно перерубати їм щупальця наявними засобами. Потрібні складніші системи, наприклад, авіація.

Сухопутний коридор і «нова Чорнобаївка» в Джанкої

Росія також перевозить вантажі й техніку окупованими територіями півдня України. На думку керівника Інституту стратегічних чорноморських досліджень Андрія Клименка, цей маршрут не є надійним з огляду на близькість бойових дій. За його словами, в умовах, коли поряд проходить лінія фронту, жоден сухопутний коридор не може дати стовідсоткової гарантії.

Керівник проєктів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук у коментарі Крим.Реалії висловив думку, що Росія має намір задіяти і залізничні колії на цьому напрямку.

– Росія вже перебудувала логістику, частково це було зроблено минулого року. Єдиним реальним успіхом РФ у війні є «сухопутний коридор» до Криму, вони до цього дуже довго готувалися. Інтенсивність використання сухопутного маршруту через окупований південь України збільшилася на порядок після ураження Керченського мосту. Насамперед, він використовується для вантажного транспорту. Але росіяни сподіваються, що зможуть задіяти там залізничне сполучення, недарма були бої під Вугледаром.

Залізнична розв'язка на станції Джанкой, архівне фото

Лакійчук нагадав про мережу залізниць у Криму та про Джанкої, який є транспортним вузлом на півночі Криму. Саме в Джанкої сходяться залізничні гілки із Севастополя, Євпаторії, Сімферополя, Керчі, а також прокладено шляхи до Херсона та окупованого Мелітополя.

– Що стосується залізниці, одним із ключових об'єктів, на мою думку, є Джанкой. Кримська залізниця була побудована таким чином: поїзди з материкової частини України в'їжджали до Криму через один із перешийків, прямували до Джанкоя і далі – на південь до Сімферополя, Севастополя, через Гвардійське – до Євпаторії. У Джанкої також є відгалуження шляхів на Феодосію та Керч. Таким чином, навіть при залученні Керченського мосту, залізниця йде на північ Криму до Джанкоя і звідти розходиться по всіх пунктах. Це одна з дуже важливих точок у логістиці Кримського півострова. Перетворення Джанкоя на «Чорнобаївку» потихеньку відбувається, і це дуже вірний крок: по-перше, він недалеко, а по-друге, повз нього ніяк не проїдеш.

Проте, за словами Лакійчука, Росія має ще одну можливість доставки вантажів для російських військових до Криму – це військово-транспортна авіація. Небо над Кримом закрите лише для російської цивільної авіації, тоді як військово-транспортна здійснює рейси до Криму. Російські військові літаки приймає аеродром «Бельбек» у Севастополі, а також аеродроми у Сімферополі та Гвардійському.

– Росія досить диверсифікована система логістики, для її знищення необхідний комплексний підхід. Перше – обрізати сухопутний коридор. У будь-якому разі, якщо ЗСУ почнуть заходити до Криму, штурм буде з Чонгара, Перекопа, і цей сухопутний коридор уже буде відрізаний. Це двоєдине завдання. А далі треба досить широко працювати за логістикою. Якщо розпочнеться наступ на Крим, Джанкой буде у безпосередній зоні ураження української артилерії, і залізничне сполучення «північ-захід» буде під великим питанням. Тобто, розглядаючи логістичні шляхи, говорити, що є лише два ключі до Криму – не зовсім правильно.

Посадка російських винищувачів Су-30М2 на злітно-посадкову смугу аеродрому «Бельбек» у Севастополі, 2018 рік

«Вони не зможуть втриматися у кримському степу»

Росія готується до бойових дій на території Кримського півострова та будує численні лінії оборони. Вибір місць для будівництва укріплень може дати уявлення про те, які сценарії розглядають у Кремлі.

Як повідомив Павло Лакійчук, на півночі Кримського півострова Росія обладнала щонайменше три лінії оборони, а також відновила укріплення, які російські військові почали будувати у 2015 році.

Щодо «зубів дракона», які встановили на Ак-Монайському перешийку, де починається Керченський півострів на заході Криму, Лакійчук висловив думку, що ці укріплення потрібні Росії для того, щоб спробувати стримати тиск ЗСУ.

– Лінія укріплень, яку росіяни будують на під'їзді до Керченського півострова, говорить про те, що вони не дуже довіряють усім цим лініям оборони і не впевнені, що зможуть втриматися у кримському степу. Вони обирають таке вузьке місце, де зможуть закріпитися, якщо ЗСУ викидатимуть їх із Криму. Це знадобиться, коли вони тікатимуть із Криму.

Російська лінія укріплень на Ак-Монайському перешийку, Крим, березень 2023 року

Водночас експерт називає «дивним» вибір місця для будівництва укріплень на західному узбережжі Криму, в районі Донузлава та Євпаторії.

– Дуже давно, ще у 80-90 роках, Чорноморський флот розігрував стратегічну оборонну операцію з таким сценарієм: «війська НАТО проникають у Чорне море і йдуть колонами штурмувати в напрямку Феодосії та Євпаторії». Чи то вони готуються до штурму Криму військами НАТО, чи Аксьонов відмиває гроші на будівництві оборонних споруд, інших пояснень у мене немає.

Оборонні споруди на пляжі в районі селища Заозерне під Євпаторією, 16 березня 2023 року

Безпека в регіоні: «Чорне море НАТО»

Заява Курта Волкера про те, що Крим є дуже важливим для майбутньої безпеки України в Чорному морі та її складно забезпечити без контролю над півостровом, перегукується із заявами Києва, зробленими на Чорноморській конференції безпеки міжнародної «Кримської платформи» в Бухаресті.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив на конференції, що «настав час для розробки всеосяжної системи безпеки для всіх держав регіону, яких лякає маніяк, який перебуває на волі». «Час зробити Чорне море тим, чим стало Балтійське – морем НАТО», – заявив Кулеба.

Керівник Інституту стратегічних чорноморських досліджень кримчанин Андрій Клименко, який брав участь в експертній панелі конференції, сформулював можливі військово-політичні рішення проблеми безпеки.

• Росія має залишити Крим і вивести всі свої кораблі в Новоросійськ.
• Україна повинна мати таку кількість берегових протикорабельних ракет, які не дозволять ракетним і десантним кораблям Росії наближатися до українських берегів.
• Україні необхідний запас ракет протиповітряної та протиракетної оборони, який захистить узбережжя України, включаючи Крим, та північно-західну частину Чорного моря від ракетних ударів РФ із Новоросійська.
• Потрібно створити Чорноморське командування НАТО з постійними Чорноморськими військово-морськими групами кораблів Болгарії, Румунії, Туреччини та України.
• Актуальна можливість поповнення морської складової Чорноморської безпеки: розвиток на Чорному морі москітного флоту, зокрема флоту морських дронів, а також будівництво нових військових кораблів.
• Мирна угода України з Росією повинна включати заборону для РФ тримати в Чорному морі будь-які військові кораблі за винятком берегової охорони.

У Москві не коментували заяву Курта Волкера про необхідність ізолювати Крим від Росії. Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) 18 квітня прокоментував повідомлення про можливий контрнаступ України. Він заявив, що у Криму «готові до будь-якого розвитку ситуації».

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.