«Крим – величезна військова база, і роботи ще багато»

Крим.Реалії опублікували інтерактивну мапу російських військових об'єктів на Кримському півострові. На ній можна знайти понад 220 таких об'єктів, і цей перелік буде поповнюватися. Це військові аеродроми, місця базування кораблів, доки, арсенали, склади озброєнь, продуктів і ПММ, військові містечка, військові частини, казарми, штаби, місця чергування засобів ППО, полігони, навчальні центри та багато іншого. На карті можна дізнатися їх розташування та розглянути на фото. У деяких випадках доступні нові супутникові знімки, яких ще немає на загальнодоступних ресурсах. Як створювалася ця мапа, як нею користуватися і кому вона може бути корисною? Про це ведучий Радіо Крим.Реалії Сергій Мокрушин говорив із журналістами проєкту Крим.Реалії, які працювали над створенням карти, Ігорем Токарем та Алексіною Дорогань, а також з українським військовим експертом Павлом Лакійчуком.

Як виникла ідея?

Ведучий: Як ви вирішили зайнятися цією роботою, і для кого насамперед ця карта, хто її цільова аудиторія?

Ігор Токар, журналіст телепроєкту Крим.Реалії

Ігор Токар: Ідея виникла пів року тому. Ми робимо багато матеріалів про Крим, у тому числі й про мілітаризацію півострова. І я вирішив зробити собі інструмент, щоб зручно було розуміти, коли десь відбувається «бавовна», чи розташований поряд якийсь військовий об'єкт із тим місцем, де стався вибух чи пожежа. І плюс, коли я готував один матеріал, ми розбиралися, який саме флот, у якій кількості, де він зараз стоїть у Севастопольській бухті. І ще тоді виникла ідея сформувати інструмент, для колег і для самого себе, щоб можна було зручно та швидко верифікувати ті об'єкти та місця, які у нас у матеріалах. Пізніше, в процесі обговорення з колегами, вирішили, що насправді це непогана ідея, і було б добре зробити її ширшою. І десь пів року ми збирали інформацію з різних джерел. Це робив я, це робила Алексіна Дорогань, наша керівниця проєкту Анжеліка Руденко. Ми брали інформацію від кримчан, які передавали інформацію, передавали опис тих місць, про які ми не знали раніше і про які не знають самі кримчани. Деякі імена ми називати не можемо. Ми консультувалися з колегами-журналістами, отримували інформацію у військових експертів. Це дуже широкий спектр місць, звідки ми черпали інформацію, у тому числі й попередні дослідження колег-журналістів, які також публікували свої напрацювання в цій галузі, але вони не були візуалізовані та систематизовані, це зробили ми.

Ведучий: Алексіно, з яким обсягом інформації довелося працювати?

Алексіна Дорогань, журналістка телепроєкту Крим.Реалії

Алексіна Дорогань: Це шалений обсяг. Стосовно кожного об'єкта потрібно було знайти матеріали, знайти фото, зробити скріншоти, підтягнути лінки, різні посилання – що писали, коли писали, де що з'явилося, де що змінилося. Цей момент у роботі був дуже напружений, тому що не всі об'єкти розташовувалися в тих самих місцях. Це стосується не лише ППО, а й цілі бригади переїжджали, таке було.

Як користуватися мапою

Ведучий: Розкажіть, як користуватися цією картою? Які об'єкти можна побачити? На які категорії вони поділені?

Ігор Токар: Користуватися легко. Ви заходите на сайт або Радіо Свобода, або Крим.Реалії. Там є спеціально виділені анімовані віджети. Ви натискаєте на них і потрапляєте на сторінку з мапою Криму. Вона створена на платформі OpenStreetMap, і ви можете побачити, що нам вдалося завдяки супутниковим знімкам, які доступні проєкту «Схеми» і, крім того, це знімки від «Planet maps» гарної якості, це найсвіжіші знімки, вони зроблені в березні, квітні. Відкриваємо категорії. Можна вибрати відразу всі категорії або вибрати ті категорії, які вам цікаві, типу об'єкти Чорноморського флоту, склад зброї, авіабази, радіотехнічні станції, ППО тощо. Можна змінити мову – українську чи російську, кому як зручніше, і наближатися до тих місць, які вам цікаві. Подивитися, де ви поряд, якщо ви кримчани, побачити іконку, натиснути на неї, з'являється назва. Відкриваємо розширення, є короткий опис, є два лінки, за якими можна перейти. Мешканцям України доведеться включати VPN, оскільки деякі сайти в Україні не працюють, бо мають російську локалізацію. Тут є фотографії, які вдалося знайти, як виглядають ті чи інші об'єкти зовні чи інколи всередині. Можна переглянути і подивитися, як усе виглядає».

Зручний інструмент для досліджень

Ведучий: До нашої розмови приєднується Павло Лакійчук, український військовий експерт. Добридень. Чи було Вам як військовому експерту цікаво знайомитися з цією картою? Що саме, на Вашу думку, може бути цікавим для наших глядачів і слухачів як на материковій Україні, так і в Криму?

Павло Лакійчук, керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI»

Павло Лакійчук: Хочу подякувати команді Крим.Реалії за титанічну роботу. Я як експерт, не лише військовий, а й певною мірою експерт зі збройних формувань противника на Півдні та в Криму, скажу – важко перші десять років. А потім начебто все знаєш. Така робота для широкого загалу дуже важлива і для фахівців. Я знаю щонайменше кілька спроб різних команд на різних платформах зробити щось подібне. Це і «Український інститут національної пам'яті» намагався розробити щось схоже, і «InformNapalm», ця міжнародна розвідувальна спільнота намагалася зробити щось схоже. У когось щось вийшло, щось не вийшло, у кожного свої плюси та мінуси. І ресурс Крим.Реалії якраз дуже зручний. Не хочу критикувати, скажу, що лише у Севастополі військових об'єктів близько 500. Тобто є ще куди рухатися. Моя порада, якщо вдасться, зробити це в динаміці. Адже ми бачимо, як змінюються об'єкти на даний момент, де вони розташовані. А дуже цікаво, де вони були і що там було якийсь час тому. Наприклад, атака дронів у Стрілецькій бухті нещодавня. Усі питали, що вони там намагалися бахнути? Це ж 68 бригада там, чи в пошуково-рятувальні судна хотіли влучити? Але коли дивишся вибухи, то бачиш Щитову (вулиця в Севастополі, розташована на березі Стрілецької бухти – КР). А там інший об'єкт, там нафтобаза. Того разу нафтобаза не вибухнула, але вдруге, я думаю, вона бахне. З іншого боку, «Коммуна» – найстаріше судно ЧФ, раритет, воно було після цього вибуху перебазоване зі Стрілецької бухти аж на 14 причал, углиб Севастопольської бухти. Такі позначення, позначки, вони дуже промовисті. Чорноморський флот із 2015 року займався переходом у райони зосередження, тобто сили формувалися для наступу в тих місцях, з яких завдаватимуть удару. А з 2022 року поступово Збройні сили України змушують їх виходити в райони розосередження. А це райони виходу з-під удару супротивника. Те, що там відбувається, дуже демонстративно. І якщо ми спостерігаємо це графічно, це супер, і це важливо і для журналістів, і для громадських діячів, і для експертів. Я вже разів п'ять заглядав, хотів дещо звірити і дуже вдячний за такий ресурс. Сподіваюся, що робота розпочалася, і вона ще триватиме над цим проєктом. Він масштабний і буде важливий і після війни. Ось побачите.

Ведучий: Наскільки ця мапа дає повне уявлення про рівень мілітаризації Криму?

Ігор Токар: Це далеко не половина. Як сказав Павло, по Севастополю відомо про 500 об'єктів. Тепер уявіть, скільки їх по всьому Криму. Відомості, які ми нанесли, – це те, що ми дізналися та змогли верифікувати з відкритих джерел. А скільки лишається невідомого?

Поінформований – захищений

Ведучий: Павле, що ви порекомендуєте нашим слухачам, насамперед тим, хто зараз може чути нас у Криму? Велика кількість людей може жити біля цих об'єктів або перебувати біля них. Що потрібно розуміти у зв'язку з цим тим, хто цю карту дивиться в Криму?

Павло Лакійчук: Я можу порадити дві речі. По-перше, кримчанам, нашим людям, які залишилися в окупованому українському Криму, тимчасово окупованому, треба розуміти, що зона бойових дій наближається. Рано чи пізно, сподіваюся, без втрат, Крим повернеться в Україну. Хто дев'ять років прожив із росіянами, мають розуміти, що вони не цінують людське життя, і краще тимчасово залишити Крим, переміститися в безпечніші місця. Окупантам пораджу петляти швидше до себе у Воркуту. Там може бути безпечніше. Але це не гарантія. Активним українцям можу сказати, бачите, навіть Крим.Реалії цікавляться життям у Криму, готують таку цікаву мапу, і вони не образяться, а навпаки будуть дуже вдячні, якщо ви повідомите додаткову інформацію, яку треба буде нанести на цю карту. Вам будуть вдячні і українські експерти, і міжнародні, і всі зацікавлені».

Яка користь для кримчан?

Ведучий: Пас експерта передаю вам. Як вам краще допомогти в доповненні цієї карти?

Алексіна Дорогань: Кримчанам буде дуже корисна ця карта, але треба заходити з VPN. І хотілося, щоб уважно дивилися, де розташовані ці об'єкти, і обережно поряд з ними перебували, а краще не перебували. Це дуже важливо, щоб уберегти їхнє життя. Щодо наповнення. Зараз триває робота над новими пунктами для карти – це фортифікації, які вже є у Криму. Їх дуже багато, особливо на півночі. Там просто все усіяне і окопами, і «зубами дракона». Ще одна категорія, з якою ми працюємо, це вибухи, удари та пожежі. Ми фіксуємо всі такі випадки, які були. Наприклад, два вибухи у штабі Чорноморського флоту, про які всі знають, і фіксуємо ті випадки, де йде зовсім різна інформація, і не можна визначити, що це було насправді. Але описуємо все так, як подає кожна сторона. Що чули місцеві жителі, що кажуть чиновники від Росії, що кажуть у ЗСУ, тобто намагаємося всебічно зафіксувати кожен випадок. Від кримчан, які мають можливість, хотілося б отримувати інформацію, але дуже обережно. Якщо стаються якісь вибухи, якщо люди бачать нові окопи, завжди можна написати на електронну пошту або в месенджер будь-якої з соцмереж Крим.Реалії. Якщо хтось розгляне мап і побачить, що якогось об'єкта не вистачає, також просимо, по можливості, про це повідомляти. Звичайно, ми ще доповнюватимемо, бо там сотні об'єктів можуть бути. І щоб люди знали, наскільки мілітаризація збільшилася. Російські війська зайняли не лише українські військові частини, частини внутрішніх військ. Вони побудували багато свого, багато нового з'явилося того, чого не було у 2014-му році.

«Зуби дракона» у Сімферополі, 3 травня 2023 року

Ведучий: Давайте перейдемо до знахідок. Величезний масив інформації, понад 200 об'єктів уже нанесено на цю карту. Можливо, у вас є журналістські знахідки, на які ви хотіли б звернути увагу»?

Ігор Токар: Знахідок ми знайшли багато. Але буквально перед ефіром порадилися і виділили кілька, про які ми хотіли б згадати в першу чергу.

Алексіна Дорогань: Є такі моменти, що завдяки роботі з картою вдалося з'ясувати: хто ще воює чи воював, і які підрозділи кудись переїжджали, і як вони пересувалися по Криму.

Хто з Криму, той знає Краснокам'янку, Кизилташ. Я ще пам'ятаю, там була на врученні прапора спецпідрозділу «Тигр». Потім там базувався з 2014 року 144-й мотополк Росгвардії, який з 2020 по 2021 рік переїхав до Керчі. А в Кизилташі наразі базується 133-та бригада матеріально-технічного забезпечення. Це було важко знайти. Довелося занурюватися в одну з груп у «Вконтакте», щоб з'ясувати, чи відбулася ця передислокація. І тепер 144-й мотополк Росгвардії займається охороною Керченського мосту. Коли російські ЗМІ повідомляють, що сформовано підрозділ, який займається виключно мостом, вони не вказують номер полку. А тепер ми знаємо цей номер, знаємо, де вони дислокуються, де мають офіційний штаб і де вони, власне, розташовані. Коли шукали все це, то вдалося знайти некролог єфрейтора 144 мотополку, який загинув 2022 року на Каховському мосту. Тобто, цей полк Росгвардії воював. Я не думаю, що один єфрейтор опинився в якомусь підрозділі та загинув там. Він подається саме як військовослужбовець 144 мотополку.

База 144-го мотополку Росгвардії

Ведучий: Що потрібно розуміти нашій аудиторії, яка може бути поруч із тим об'єктом?

Алексіна Дорогань: Вони воюють. Хтось лишився охороняти місто, а когось відправили воювати. Ми показуємо містечко Росгвардії у Севастополі. На фото є скріншоти, як севастопольський «Беркут» повертався з військових дій. Вони приїхали. Їхні обличчя закриті, затерті, але повідомляється, що вони повернулися зі «СВО». Ця інформація з російських джерел. Там ще є лінки, можна переглянути інформацію та відео.

Севастопольський «Беркут» після повернення із зони бойових дій

Це пруфи про те, що Росгвардія, що дислокується у Криму, також воює. Таким чином, ми все це встановлювали. Ще з цікавих моментів те, що у 2021 році у Феодосію було передислоковано 56-й десантно-штурмовий полк. Вони раніше дислокувалися в Росії. Вони переїхали до Феодосії. Їм обіцяли збудувати, прямо на території українських морпіхів, містечко. Його так і не добудували, наскільки ми знаємо зараз.

Недобудоване містечко 56-го ДШП у Феодосії

Це цікавий підрозділ. Саме звідти російський військовий Філатьєв, який написав автобіографічну повість «ЗОВ». Він розповів, як вони стартували зі «Старокримського» полігону. Полігон «Старокримський» також є на мапі.

Завдяки білоруським колегам та Євгену Лешану з «Центру журналістських розслідувань», який це зазначив, вдалося вказати на карті, що шеврони саме 56-го ДШП засвітилися у Мозирі (Білорусь – КР), коли російські військові відправляли речі після своєї участі у війні до себе додому. Тобто це ті самі люди, які базуються зараз у Феодосії.

Російські військові відправляють посилки додому (Мозир, Білорусь)

Були психологічні моменти. Для мене, як кримчанки, було багато нового, і було те, що психологічно вразило. Центр Сімферополя. Там колись наші внутрішні війська дислокувалися. Це «Центральный» ринок. Це вулиця Субхі.

«Колючий дріт – символ окупації»

Там розташований «блошиний» ринок і купа інших об'єктів та багато людей. Більшість мого життя там минула. Я в університеті там навчалася, поряд із цими будівлями, перші пів року.

Будівля Росгвардії у Сімферополі

Алексіна Дорогань: Я розглядаю «Яндекс». Те, що вна «Яндексі» було позначено як панорами, я бачу вхід, бачу, що там Росгвардія розташована, і бачу величезні шматки колючого дроту.

«Блошка», люди торгують своїм нехитрим майном, а в них над головами колючий дріт, яким усе обплетено. Біля входу, стін цього підрозділу Росгвардії. Це було дуже психологічно (важко – КР). Ми вже багато бачили, як на автостанціях, залізниці цей дріт, ці огорожі. А цього я не бачила, і мені було неприємно про це дізнатися.

Колючий дріт на вулиці Субхі в Сімферополі

Ігор Токар: Об'єктів цікавих дуже багато. Біля траси «Таврида». Ми знали, що тут розташована база ППО (9 кілометр траси Керч-Феодосія – КР) Проїжджаючи трасою «Таврида», росіяни, не приховуючи, розмістили свої радіолокаційні станції. Їх добре видно прямо з дороги. І ми змогли їх зафіксувати завдяки російському «Яндекс Street View». А готуючи цю карту, наш колега зі «Схем» Кирило Овсяний зауважив, що поряд є цікавий момент, що там будується ще одна військова база. Причому вона почала формуватися 2022-го року, тобто її почали будувати під час воєнних дій. Причому ми одразу не звернули на це увагу, бо там поряд є невеликий кар'єр, і у нас склалося враження, що цю базу маскують під цей кар'єр, щоб не так кидалося у вічі. І таких моментів, походивши по карті, можна знайти безліч.

База РЛС біля Ольвінських каменоломень

Ведучий: Як Росія намагається замаскувати військові об'єкти у Криму? Я звернув увагу під час вивчення вашої мапи, що багато посилань на відкриті джерела інформації. Ми бачимо, що ця інформація може бути чутливою для Росії зараз.

Ігор Токар: До повномасштабного вторгнення всі російські канали, які знімали мілітарні теми і не тільки, намагалися похвалитися і розповісти, чим вони напхали Крим, яку техніку завезли. Усі знали, що є «Бали» та «Бастіони», які літаки, як розширили злітну смугу в Бельбеку. Ця інформація, вона не тільки не приховувалася, вона, навпаки, популяризувалася для того, щоб показати, я так розумію, «міць і силу» та «всемогутність» російської армії. Після 24 лютого (2022 року) все кардинально змінилося. І дуже багато місць почали затиратися та віддалятися. Наприклад, у Феодосії, де розміщені системи РЛС та ППО, у тому числі й «Бастіон», то ось, на супутникових знімках ми ці місця бачимо, а на «Яндексі», коли ми вишукували, як воно зовні виглядає... На цьому місці люди злітали на повітряній кулі та робили фотографію на 360 градусів і теоретично це місце мало б бути добре видно, але за фактом це місце зафарбували, затерли штучно. Тут відрізняється рельєф і схоже, що ліс узяли з іншого місця. Цю частину затерли, щоб не було видно, як виглядає база ППО та РЛС. Ці факти промовистіші за будь-які слова.

Ведучий: Куди вам надсилати інформацію про об'єкти?

Ігор Токар: Надсилати дуже просто. Можна зайти на сайт Радіо Свобода чи Крим.Реалії. Там є вкладки «Зворотній зв'язок». Можна відправляти туди. Ми всі листи читаємо. Навіть іноді неприємні.​

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.