СІМФЕРОПОЛЬ – Російські силовики активізували стеження у місцях проживання кримських татар у Криму. Про це повідомили активісти громадського руху «Кримська ідея» за підсумками аналізу ситуації в регіонах анексованого півострова. У зв'язку з цим Крим.Реалії вирішили дізнатися про думку кримськотатарських активістів, з чим пов'язані дії російських силовиків на Кримському півострові.
25 квітня російські силовики провели обшук і затримання в Білогірську в будинку правозахисника Абдурешита Джеппарова, який стояв біля витоків створення «Кримської ідеї». На думку кримської правозахисниці та журналістки Лутфіє Зудієвої, діяльність Джеппарова «дратувала силовиків». За її словами, до «групи ризику» в Криму входять правозахисники, журналісти й адвокати – ті, хто «перебуває на передовій, захищає людей, яких переслідують, яких обшукують, порушують права цих людей».
Правозахисник Абдурешит Джеппаров
Кримськотатарський активіст Ерфан Кудусов у коментарі Крим.Реалії висловив думку, що російські силовики намагаються таким чином стримати зростання проукраїнського спротиву в Криму.
Пояснення прості – паніка, тривожні настрої, спроби знайти виннихЕрфан Кудусов
«Ситуація, яку описала «Кримська ідея», зрозуміла. По-перше, у Криму наростає паніка серед окупантів, ознаками цього є – і посилене стеження, і перехід спецслужб на режим цілодобової роботи, і риття окопів сотнями кілометрів на узбережжі… По-друге, кримськотатарське населення залишається найбільш нелояльним до окупаційної влади в Криму, відповідно, силовики підозрюють кримських татар у підготовці до зустрічі ЗСУ. Силовики намагаються контролювати ситуацію та придушувати підпільні рухи. Тому пояснення прості – паніка, тривожні настрої, спроби знайти винних. На цьому тлі посилилися затримання кримських татар, російські силовики називають це арештами. Все це – елементи залякування нелояльних кримчан тоталітарним режимом і спроба стримати панічні настрої серед проросійського населення», – розповів своє бачення ситуації активіст.
Російські силовики проводять обшук, Крим, 2021 рік
На думку активіста міжнародного руху #LiberateCrimea Руслана Сейдаметова, який має досвід роботи у Представництві президента України в АРК, посилення тиску на кримськотатарських активістів відбувається через страх російських силовиків перед українським контрнаступом.
Зовні спокійні окупанти бояться чергової перемоги ЗСУ як вогнюРуслан Сейдаметов
«На мою думку, це ознака страху. Російська армія зазнала кількох серйозних поразок і навіть ціною величезних втрат нічого не може досягти. Але зараз у всіх на слуху майбутній контрнаступ ЗСУ, який може змінити перебіг і наслідки цієї війни. На нього чекають усі, зокрема окупанти. Останні – особливо, оскільки від цього залежить їхня доля. Зовні спокійні окупанти бояться чергової перемоги ЗСУ як вогню, оскільки він зруйнує їхнє налагоджене життя та позбавить багатьох сподівань. Тому вони вживають підвищених превентивних заходів і посилюють тиск на нелояльних їм кримськотатарських активістів», – поділився своєю думкою з Крим.Реалії активіст.
Кримський активіст, колишній політв'язень Ісмаїл Рамазанов упевнений, що тиск на кримськотатарських активістів у Криму посилюється на тлі успіхів ЗСУ на фронті.
Ісмаїл Рамазанов
Окупанти особливо й не приховують своєї ненависті до корінного народу КримуІсмаїл Рамазанов
«Репресії з боку окупаційної влади щодо кримськотатарського народу в Криму ніколи не зупинялися. Окупанти особливо й не приховують своєї ненависті до корінного народу Криму, і поки мають таку можливість, продовжуватимуть посилювати свої репресії. Якби зараз Україна оголосила про створення в Криму кримськотатарської національної автономії, то це був би потужний сигнал для всіх кримчан посилити боротьбу за цілісність української держави. На тлі останніх подій у Криму не лише кримські татари починають чинити спротив божевільному режиму, навіть росіяни, порівнюючи життя до і після окупації, вже зробили висновки на користь України, і вони не хочуть мерзнути в сірій зоні й гинути за шалені ідеї Путіна. Тому спротив у Криму лише посилюватиметься. Я знаю, що кримчани чекають на звільнення, і своїх визволителів зустрічатимуть кримськотатарськими та українськими державними прапорами», – розповів у коментарі Крим.Реалії Рамазанов.
Активіст громадського об'єднання «Кримська солідарність» Енвер Шерфієв упевнений, що посилена увага російських силовиків до кримськотатарських активістів пов'язана з підготовкою до оборони Криму.
«Окупанти в Криму готуються до активної оборони, тому, швидше за все, стеження за кримськотатарськими активістами пов'язане з тим, що мій народ не прийняв окупаційну владу Криму і залишається нелояльною російській владі. Тому явним прикладом є мітинг 26 лютого 2014 року та неучасть мого народу в так званому «референдумі про приєднання Криму до Росії». Влада Криму та їхні кремлівські куратори все це чудово пам'ятають і знають, що у переважної більшості мого народу, незважаючи на дев'ять років окупації, залишилася та сама позиція, що й у 2014 році», – повідомив про свої спостереження у коментарі Крим.Реалії активіст .
25 квітня на форумі «Крим Wave» Постійна представниця президента України в АР Крим Таміла Ташева повідомила, що після деокупації Криму Україна не має наміру «влаштовувати полювання на відьом» і нагадала, що «більшості наших людей довелося виживати в умовах окупації, і що вони стали саме її жертвами, а не пособниками. Проте постпред зазначила, що «всі причетні до воєнних злочинів, порушень прав людини, злочинів проти людяності, активні колаборанти, які зрадили присязі, мають відповідати».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.