Кремль сам не вірить у легітимність «Республіки Крим» ‒ активісти та експерти про «братерство» Криму з «ДНР/ЛНР»

Мітинг з вимогою визнання «ДНР» і «ЛНР» у Севастополі 18 лютого 2017 року. Архівне фото

Підконтрольний Кремлю спікер парламенту Криму Володимир Константинов підписав «міжпарламентські угоди» про співпрацю з представниками підтримуваних Росією угруповань «ДНР/ЛНР». Він назвав підписання цих «угод» «знаковою подією і для Криму, і для «ДНР», «ЛНР».

Також під час візиту делегації «ДНР» і «ЛНР» до Криму, підписані угоди про встановлення побратимських зв'язків між Ялтою та Луганськом («ЛНР»), а також Керчю та Макіївкою («ДНР»).

На думку заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза подібні угоди, як і їхні ініціатори, перебувають поза законом.

«І ті, й інші підписанти цих «угод» ‒ це військові злочинці, оголошені поза законом. Ось і братаються. Діляться кривавим досвідом. Після звільнення Донбасу розраховують продовжити свої злочини в Криму», ‒ прокоментував ситуацію Крим.Реалії Чийгоз.

За інформацією професора міжнародного права Бориса Бабіна, підписані угоди є не що інше, як частина розробленого Росією проекту з «інтеграції» «Росія-Донбас».

«Підписання «міжпарламентських угод» між «парламентами» «Республіки Крим», «ДНР» і «ЛНР», а також встановлення «побратимських зв'язків» між містами окупованих Росією Криму та сходу України є складовими проекту «інтеграції» «Росія-Донбас». Цей проект влади РФ розпочався ще в 2017 році, він має пропагандистські, економічні та юридичні цілі. Основна його пропагандистська мета ‒ виведення окупованого Донбасу «з міжнародної ізоляції», «культурні зв'язки», «гуманітарний вимір» та інші. Практичні ж завдання проекту ‒ налагодження формалізованих фінансових, торгових, нормативних зв'язків між Росією та Донбасом, на які сьогодні російська влада безпосередньо піти не може, адже це призведе до нового кола санкцій», ‒ розповів Крим.Реалії експерт.

Він також зазначив, що використання Криму в цьому проекті свідчить про те, що сама Росія вважає анексований Крим «сірою зоною».

Використання Криму як «прокладки» між Росією і «ДНР/ЛНР» свідчить про те, що Росія сама не розглядає Крим як свою територію і де-факто визнає його «сірою зоною»
Борис Бабін

«Ще до 2017 року як «прокладка» між РФ і Донбасом з такою ж метою використовували фейкову «Республіку Південна Осетія», яку РФ визнає «незалежною державою». Оскільки «Південна Осетія» не є частиною Росії й одночасно не є дійсно суб'єктом міжнародних відносин, тобто не існує для цивілізованих країн світу ‒ претензії за такі зв'язки до Росії висувати складніше, аніж, якби банківська чи торгова діяльність здійснювалися б між РФ і «ДНР» безпосередньо. Зараз із подібною метою Росія стала використовувати Крим, адже влада України не може висувати формальних претензій до окупаційних органів, які ані ми, ані міжнародна спільнота не визнають. Цікаво, але використання Криму як «прокладки» між Росією і «ДНР/ЛНР» свідчить про те, що Росія сама не розглядає Крим як свою територію і де-факто визнає його «сірою зоною», через яку варто налагоджувати трафік з «чорною дірою» окупованого Сходу», ‒ зазначив Бабін.

Сергій Аксенов і Денис Пушилін на фестивалі «Велике російське слово» у Ялті. Архівне фото

Правозахисниця Галина Койнаш також вважає, що навіть Кремль не вірить у легітимність створених ним «республік».

«На мій погляд, все це тільки підкреслює повну відсутність легітимності, як однієї окупованої території, так і іншої. Коли навіть російська влада не визнає «республіки», які вона сама створила й контролює, окупованим територіям нічого не залишається, як дружити один з одним. Скоро, напевно, встановлять «побратимські відносини» з якимись містами в Південній Осетії та Абхазії», ‒ сказала в коментарі Крим.Реалії правозахисниця.

На думку активіста Недіма Халілова, всі ці кроки з налагодження дружби з «ДНР/ЛНР» наближають Крим до гуманітарної катастрофи.

Дві групи населення свідомо заперечуватимуть один одного, а це причина для конфліктів... Крим готується стати зоною гуманітарної катастрофи...
Недім Халілов

«Складно оцінити пропоновану угоду під кодовою назвою «братання», але швидше за все, з боку ініціаторів цієї авантюри є конкретні та визначені цілі ‒ зробити з Криму відстійник для майбутніх і передбачуваних мігрантів із зони лиха і як наслідок ‒ відтік населення з Криму. Крим до того ж ‒ далеко не фешенебельний регіон, рівень життя, забезпеченість його залишають бажати кращого. Я 1,5 роки пробув у фільтраційних таборах Краснодарського, Ставропольського країв і бачив змучених конфліктом людей з «ЛНР» і «ДНР». Їх мені дуже шкода, так само мені шкода їхнього майбутнього. Так, їм потрібна реабілітація, як і населенню Криму, яке фактично перебуває на межі гуманітарної катастрофи. Дуже сумно, але ці дві групи населення будуть свідомо заперечувати один одного, а це причина для конфліктів, що підживить зростання злочинності. Загалом, так і виходить: Крим готується стати зоною гуманітарної катастрофи... Це ще не враховуючи думку кримських татар», ‒ повідомив свою думку Крим.Реалії активіст.

Кримський активіст Михайло Батрак у коментарі Крим.Реалії підкреслив, що ці угоди не мають юридичної сили для міжнародної спільноти.

«Ялта, Керч, Луганськ і Макіївка є, згідно з міжнародним правом, частиною держави Україна. І підписувати документи про побратимство має легітимна влада міст, а ми знаємо, що влада цих міст зараз не є офіційною та визнаною, отже, і документ цей не має юридичної сили», ‒ підкреслив активіст.

Глава угруповання «ДНР» Олександр Захарченко на покладанні квітів біля пам'ятника «Народному ополченню всіх часів» у четверту річницю кримського «референдуму». Сімферополь, 16 березня 2017 року

Російський громадський активіст, голова громадської організації «Чистий берег Криму» Володимир Гарначук зазначає, що ці угоди ‒ показник зміни вектора розвитку Криму.

Раніше Ялта браталася з Каннами, тепер із сирійськими містами та з Луганськом. Це характерна риса часу
Володимир Гарначук

«Раніше Ялта браталася з Каннами, тепер із сирійськими містами та з Луганськом. Це характерна риса часу, і показник вектора розвитку. Складно сказати, чому так, але я вважаю, що в режимі санкцій міста країн Європи просто не хочуть зв'язуватися з Кримом. І ця провінційна звичка в стилі кавказьких корупціонерів, обсипаючи банкнотами номіналом у 100 євро, завозити до Криму табір депутатів сільрад і відвертих фашистів. Тепер Луганськ. Якщо це допоможе розвитку Ялти, то чому б і ні?», ‒ сказав Крим.Реалії громадський активіст.