«Орден за освоєння Криму»: за які заслуги Володимир Путін нагородив Юрія Ковальчука?

Президент Росії Володимир Путін нагородив бізнесмена, основного акціонера банку «Росія» Юрія Ковальчука орденом «За заслуги перед Вітчизною» 4-го ступеня. Як зазначається в супутньому указі, Ковальчук нагороджений «за великий внесок у реалізацію соціально значних проєктів» у Криму. Що це за проєкти, не уточнюється.

Юрій Ковальчук ‒ фігурант списку найбагатших людей Росії від Forbes, його статки оцінюються у понад три мільярди доларів. Російське видання «Проект» у грудні 2020 року опублікувало розслідування про Ковальчука, і в цьому матеріалі бізнесмен названий «другою людиною в країні». Структури, пов'язані з банком «Росія», за останні сім років придбали низку цінних активів у Криму, які були «націоналізовані» після 2014 року. Українська влада не визнає ці угоди й вважає їх незаконними. Про те, які заслуги в Криму могли стати приводом для нагородження Ковальчука державним орденом, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Заступник головного редактора російського видання «Проект» Михайло Рубін в ефірі Радіо Крим.Реалії після публікації розслідування про Юрія Ковальчука у грудні 2020 року, висловив думку, як бізнесмен потрапив у найближче коло російського президента Путіна:

«Юрій Ковальчук ‒ дуже давній друг Володимира Путіна. Вони познайомилися ще на початку 1990-х, коли Путін був віцегубернатором Санкт-Петербурга, а Ковальчук із партнерами створював той самий банк «Росія». Говорячи по-простому, банкірам потрібний був «дах» від когось, пов'язаного і з силовиками, і з владою. Так почалася багаторічна історія дружби, але врешті-решт з усіх саме Ковальчук став найкращим другом Путіна. Поступово люди з оточення російського президента, які входили в відомий дачний кооператив «Озеро», стали отримувати високі посади: Володимир Якунін очолив «РЗ», Андрій Фурсенко став міністром освіти тощо. А ось Юрій Ковальчук ніколи не хотів важливих офіційних посад. Він тільки власник банку «Росія», але з часом став найбільш важливим і близьким до Путіна».

Юрій Ковальчук украй рідко дає інтерв'ю чи виступає публічно. Однак журналісти Крим.Реалії надіслали запит у банк «Росія» з проханням особисто до бізнесмена прокоментувати нагородження орденом, а також розповісти, реалізацію яких соціально значних проєктів у Криму, на його думку, оцінив Володимир Путін, а також які з них він сам вважає успішними. Якщо редакція отримає відповідь, то опублікує її в цьому або наступних матеріалах.

Кримська журналістка Катерина Рєзнікова розповіла Крим.Реалії, що Юрій Ковальчук та його банк «Росія» мають прямий й непрямий, але його легко простежити, стосунок до низки кримських об'єктів.

– Це, перш за все, три найбільших винзаводи: «Новий світ», який був придбаний за півтора мільярда рублів декілька років тому компанією «Південний проєкт», пов'язаною з банком «Росія», це «Масандра», угода щодо якої на 5,3 мільярда була публічною, а також ми вважаємо, що й завод «Інкерман» теж відійшов Ковальчуку. Там є номінальний власник ‒ кримський винороб Валерій Захар'їн, але реєстри акцій цих виноробних акціонерних товариств перебувають в одного й того ж кишенькового реєстратора банку «Росія». Акції компанії, яка наприкінці 2019 року придбала державну дачу «Гліцинія» ‒ улюблену дачу Брежнєва ‒ зберігаються там же. Ще в Ковальчука є недобудований пансіонат «Дельфін» у Новому Світі, його структури контролюють колишню дачу Віктора Януковича на мисі Айя. Зараз там триває будівництво з порушенням усіх екологічних норм.

Гроші та вино. Історія легендарної «Масандри» (фотогалерея)

Щодо соціальних проєктів, Катерина Рєзнікова зазначає, що банк «Росія» видавав у Криму пенсійні та пільгові картки, оскільки не боявся потрапити під західні санкції, як, наприклад, «Сбербанк».

– По суті, вся система пільгового проїзду в Криму пов'язана з банком «Росія». Він же свого часу поглинув «Генбанк», який працював на півострові. Окрім того, Банк «Росія» кредитував будівництво аеропорту Сімферополя й має в ньому частку у 20%. Взагалі, Ковальчук ‒ найбільший приватний землевласник у Криму, адже тільки у «Масандри» у власності приблизно 11 тисяч гектарів землі. Окрім того, після викуплення «Нового Світу», заводу передали декілька виноградних господарств у Бахчисарайському районі, оскільки він практично не мав власних виноградників... Після придбання Ковальчуком «Масандри» співробітники скаржаться на те, що у них постійно підвищуються норми виробітку, оплата за них зменшується, але працівники залишилися на своїх місцях, серйозних скорочень поки не було.

Тим часом російський політичний оглядач, редактор відділу політики «Новой газеты» Кирило Мартинов вважає, що, нагороджуючи своїх наближених, Володимир Путін тим самим знецінює колись престижні ордени.

– Усе це починає нагадувати брежнєвське керівництво, яке дуже любило видавати нагороди собі й «найдорожчому Леоніду Іллічу». У нас Володимир Путін начебто поки сам собі зірки героя на піджак не вішає, але його найближче оточення цими привілеями користується. Нічого особливого цей орден не означає, окрім того, що у Путіна та Ковальчука хороші особисті стосунки. Я не впевнений, що він прямо друга людина у країні, як було сказано в розслідуванні «Проекту»: мені здається, територія навколо російського президента схожа на випалену землю, і там досить багато людей, які підозрюють один одного в тому, що вони другі люди в державі. При появі кожного нового всі інші об'єднуються проти нього, борючись із його надмірним впливом. Тому на різних етапах путінської влади можна різних людей називати другими в Росії.

Російський політичний оглядач, редактор відділу політики «Новой газеты» Кирило Мартинов

На думку Кирила Мартинова, після 2014 року анексований Крим став чимось на зразок дворянської вотчини для наближених до Кремля бізнесменів.

– Є досить короткий перелік осіб, які можуть вважатися повноправними господарями півострова просто за кількістю активів, прибраних ними до рук. Якщо росіяни сподівалися, що Крим стане вітриною добробуту Російської Федерації чи регіоном, де панує соціальна справедливість, то це були лише ілюзії. Найбагатші люди в Криму пов'язані з Москвою, з Путіним. Це трохи нагадує Російську імперію 19-го століття, де діячеві, який займався господарським освоєнням якоїсь знову придбаної території та облаштуванням життя місцевих селян, видавали орден за ці заслуги. У випадку з Ковальчуком і Кримом це одночасно й нагорода, й обтяження в колоніальному дусі, як для дворянства. Він витягує з території ренту, але якщо раптом щось піде не так, то завжди може розраховувати на допомогу своєї держави.

Своєю чергою, юристка українського Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська нагадує, що придбання Юрія Ковальчука в Криму, з точки зору законодавства України та міжнародного права, не правомірні.

– Усі ці активи ‒ ризиковані, і володіння ними може спричинити індивідуально навіть кримінальну відповідальність для самого Юрія Ковальчука на міжнародному рівні. І «Масандра», і «Південний проєкт», і банк «Росія» перебувають під європейськими та американськими санкціями: у виноробних підприємств є обмеження на імпорт та експорт, у банку й підприємства ‒ на проведення операцій, тобто вони не можуть підтримувати економічні зв'язки з Європою та США. Є ще хоча й теоретичний, але все ж імовірний ризик арешту майна Юрія Ковальчука та його структур за кордоном ‒ щоправда, це щось зі сфери ідеального світу. Потрібно, щоб подібне рішення ухвалив Міжнародний інвестиційний арбітраж у межах превентивних заходів. Але для цього потрібно спочатку ініціювати сам арбітраж, а далі розгляд цього питання ‒ і він дуже тривалий.

За оцінкою Катерини Рашевської, загалом дії Юрія Ковальчука можуть бути кваліфіковані відповідно до міжнародного гуманітарного права як «захоплення або знищення майна супротивника без військової необхідності» під час збройного конфлікту між Росією та Україною ‒ і потенційно розцінені Міжнародним кримінальним судом як військові злочини.

(Текст підготував Владислав Ленцев)