Блекаут у Криму: чотири роки по тому

У п'ятницю, 22 листопада виповнюється рівно чотири роки з початку блекауту ‒ дня, коли невідомі пошкодили опори ліній електропередач у Херсонській області, внаслідок чого Крим перестав отримувати електроенергію з материкової України. До анексії півострова Росією дефіцит електроенергії в Криму покривався з інших регіонів України.

У листопаді 2015 року російські чиновники ввели в Криму режим надзвичайної ситуації, почалися віялові вимкнення. У грудні президент Росії Володимир Путін ввів в експлуатацію першу лінію енергомосту з Кубані ‒ згодом запрацювали всі чотири. До того ж, росіяни привезли до Криму мобільні генераторні установки, і до 2018 року збудували дві нові електростанції. При цьому на півострові досі час від часу відбуваються аварійні вимкнення світла.

Директор російського Фонду енергетичного розвитку Сергій Пікін вважає, що Росія вирішила основне завдання енергопостачання Криму, але не повністю перебудувала мережі.

‒ Зараз все стабільно. Після введення енергетичного мосту, який з'єднав Крим з південною енергосистемою Росії, і двох нових газових електростанцій під Сімферополем і Севастополем ‒ запас міцності колосальний. Є можливість розвитку туризму, виробництв тощо. З введенням двох ТЕС міст виступає як регулююча, резервна енергосистема, щоб задіяти його в разі потреби. Зараз він не потрібний тією мірою, як був потрібний спочатку. Водночас внутрішні енергомережі потребують серйозної реновації, щоб перелаштувати їхню роботу. Вони старі, їх ніхто не ремонтував з часів Радянського Союзу. Тобто перше питання ‒ отримати енергію на територію, друге ‒ розподілити її. Під реконструкцію мереж зараз виділяються додаткові гроші з федерального бюджету ‒ десятки мільярдів рублів. Без цього енергія не дійде до кожного жителя.

На думку Сергія Пікіна, підвищення попиту на електроенергію спричиняє саме розвиток туризму в Криму, а не зростання мілітаризації півострова.

Колишній заступник міністра енергетики та вугільної промисловості України Вадим Уліда уточнює, що на момент від'єднання від української енергомережі Крим забезпечував тільки 30% своїх потреб в електриці.

‒ Після того як Росія вклала значні кошти, зараз Крим забезпечує себе завдяки власній генерації. Дві ТЕС сумарно виробляють майже 900 мегаватів. Звичайно, на момент вимкнення це був дуже серйозний удар по Криму, Росії довелося здійснювати гарячкові кардинальні дії. З усією країни звозили мобільні генераторні установки, а сама енергосистема Криму розпалася на кілька окремих шматків. По суті, ситуація налагодилася тільки після введення енергомосту, коли систему півострова зібрали й під'єднали до російської. Спочатку постачалися невеликі обсяги, потім нарощували. Найголовніше ‒ енергоміст забезпечує регулювання частоти струму. На той момент оцінювали, що на відновлення енергопостачання Криму було необхідно 3-4 мільярди доларів вкладень.

Вадим Уліда вважає, що політика України щодо анексованого Криму має бути послідовною: якщо півострів було вирішено від'єднати від електроенергії, значить, необхідно дотримуватися цієї позиції.

‒ Взаємини України та Криму ‒ це не питання економіки. Це питання політики, питання повернення окупованих територій і взаємин між Україною та Росією. Думаю, у цій площині буде розвиватися політика.

Крим. Життя без світла (фотогалерея)

Заступник постійного представника президента України в Криму Таміла Ташева висловила думку, що чотири роки тому політика Києва стосовно півострова «була сформована від низу до верху».

‒ Досі не доведено, хто саме скоїв ті дії з від'єднання енергопостачання Криму. Восени 2015 року тривала громадянська акція з блокування транспортного сполучення, точніше перевезень товарів на окуповану територію. Як наслідок була ухвалена постанова уряду №1035, яка регулювала питання постачання на територію Криму, а 21 листопада розпочався блекаут. Все-таки українська сторона не взяла на себе відповідальність, якщо говорити про органи державної влади. Точно так само на себе не взяли відповідальність представники громадянського суспільства та активісти, які стояли тоді на адміністративному кордоні. Зрештою угода між Україною та Росією про енергопостачання Криму не була продовжена.

Таміла Ташева

Таміла Ташева зазначає, що, з точки зору міжнародного гуманітарного права, саме Росія в повній мірі несе відповідальність за населення на окупованій території і за комфортні умови життя для людей.

‒ Електроенергії, яку виробляють на території Криму і яку постачають дном Чорного моря з боку Росії, має вистачати для забезпечення кримського населення. Що стосується споживання військових частин і великих підприємств, то, звичайно, на ці цілі електроенергії може не вистачати. Я думаю, що нинішні вимкнення населених пунктів в окремих випадках можуть бути пов'язані саме з цим. У будь-якому випадку Росія несе за це відповідальність. Ми не можемо виключати, що питання енергопостачання будуть винесене російською стороною як претензії до України ‒ в усякому разі, були такі заяви ‒ але все ж міжнародне гуманітарне право покладає відповідальність на Росію. Так що будь-які претензії до України в цьому плані нічим не обґрунтовані.

Активісти блокади Криму перешкоджають ремонту підірваних опор ЛЕП (відео)

Керівник громадської організації «Аскер», власник кримськотатарського каналу ATR Ленур Іслямов переконаний, що Україна у 2015 році не могла дозволити собі торгувати з Кримом, серед іншого й електроенергією.

‒ Росіяни зробили так, що в усіх, хто торгував з Кримом з материка, почався «зоряний час». Прямо манна небесна посипалася, тому що Росія не могла постачати в Крим всю продукцію авіасполученням. Все це тривало рік. Наші лідери про це говорили, не один поріг оббили: як так можна ‒ торгувати на крові? Таким було ставлення українських чиновників і бізнесменів до Криму. У підсумку ми за місяць попередили, що буде блокада з 20 вересня, але не всі почули. Ми зупинили на адмінкордоні з півостровом 400 фур. Тим часом контракт щодо електроенергії був укладений з Росією, на постачання в «Кримський федеральний округ». Платили за ним рублями, на рахунок у російському банку! Це ні в які ворота не лізло. У підсумку нам українські чиновники пропонували мільйони доларів, щоб ми пішли... Ми з Мустафою Джемілєвим над цим посміялися.

Ленур Іслямов

Ленур Іслямов називає заслугою громадських активістів те, що українська влада «не змогла таємно підписати» з Росією новий договір на постачання електричної енергії в Крим.

‒ Тобто ми повернули українцям честь називатися єдиною політичною нацією. Це дуже важливо. Якщо ворог напав, ми будемо захищатися всіма доступними методами ‒ як мінімум не будемо торгувати на крові наших громадян. Зараз наше формування «Аскер» залишається на адмінкордоні та стежить за ситуацією. Те, що від нас залежало, ми зробили.

(Текст підготував Владислав Ленцев)